1. Сітка променів теплим лоскотом...
Сітка променів теплим лоскотом
Наполохала довгу зливу.
Листя падає, адже осторонь
Залишатися некрасиво.
І десь губиться між пелюстками
Тихих роздумів пафос звичний.
І здаються чомусь безглуздими
Гордовиті й лихі обличчя.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.