За кадром

За декілька днів до свята маєток Малфоїв прикрасився всіма необхідними атрибутами, всюди були розставлені гарбузи зі свічками. Від маглівських вони відрізняються тим, що можуть підморгувати, рухати вирізаними ротами, ніби намагаються щось з'їсти. В темряві виглядає як справжнє жахіття.

Герміона наткнулась на цілу зграйку гарбузів, коли за два дні до Геловіна занадто пізно повернулася з роботи, була дуже стомлена і подавлена після тяжкого виїзду на труп.

... Вже після того, як пообідали всім відділом в кабінеті начальника і збиралися розходитися, в його кабінет залетів літачок з запискою, Гаррі її прочитав і благостний вираз на обличчі одразу ж змінився на жорсткий.

- Збирайтеся, в нас подія надзвичайної важливості, - кинув він.

Через те, подорожувала велика група людей, довелося скористатися міністерським порталом, який перкинув їх в гористу місцевість Ірландії. Там, в болотах Конемари, знаходилося одразу декілька маєтків читокровних чарівників, а біля маленької гірської річечки знайшли покалічене тіло жінки. Міністерство взагалі звернуло увагу на цю подію тільки тому, що для маглів не характерно затягувати трупи своїх жертв аж так далеко, запідозрили магічне втручання. І не дарма, як виявилося.

В загоні аврорів була доросла жінка, сама тричі матір, до того ж її бабуся все життя приймала роди, підлітком вона їй допомагала. Ця жінка і визначила, що нещасна нещодавно народила. В згасаючій аурі були виявлені обезболюючі заклинання, ніяких бойових.

- Що це може означати? - запитав Денніс Кріві.

- Краще б це означало зовсім не те, про що я здогадуюся, - похмуро обронив Гаррі.

Цілий день група провела в Конемарі, лише до дев'ятої вечора повернулися в Лондон, наспіх провели нараду і відправилися по домам. Тіло нещасної жінки невиразимці зачаклували так, що магловські паталогоанатоми констатують причиною смерті падіння з висоти, і знайдуть труп в горах. І слідів полог вони також не знайдуть, так треба. На нараді було вирішено зробити все, щоб про те, що сталося, на під яким предлогом не дізналися журналісті та суспільство. 

Герміона повернулася додому настілька подавлена та налякана, що гарбуз, який сліпо рухав вирізаним ротом, здався продовженням жахіття, чарівниця не стрималася від крику.

- Хазяйка? - перед нею миттєво з'явився Доббі, - З вами все добре?

- Ні, - по щокам котилися крупні сльози, - Драко вдома?

- Хазяїна Драко немає вдома, - відповів ельф, - Хазяїн Драко до останнього чекав вас, щоб ви приєдналися до нього з візитом до лорда Нотта, але ви сильно затрималися на роботі...

- Коли він повернеться?

- До ранку. Хазяїн Драко просив передати, що, якщо у вас буде бажання, ви можете прибути в маєток Ноттів через камін.

Герміона тремтячими руками витерла сльози із щік.

- Ні, Доббі, я не хочу зараз в гості, - прошепотіла вона, - Поклич Крессі. нехай приготує мені ванну.

- Так, хазяйка.

- Доббі? Побудьте сьогодні поруч зі мною обидва, - тут її голос зірвався, - Я дуже боюся залишатися сама.

- Як накажете, хазяйка.

Домовик вже хотів зникнути, щоб покликати колегу, але Герміона ледве не вчепилася в нього. Доббі довелося проводити хазяйку до самої спальні, запалити всі свічки і запевнити, що повернеться через декілька секунд. Вони здалися чарівниці вічністю, але ось домовики з'явилися, стали діловито готувати ванну, знімати з хазяйки одяг, розминати ноги. Ельфи старанно відводили погляди, щоб не бентежити хазяйку надлишвокою увагою до сліз, але не ризикнули залишити її одну в ванній.

Всі домовики Малфой-менору встигли щиро прив'язатися до молодої хазяйки, адже вони, як ніхто, відчувають справжнє ставлення до себе, будь-які підступність і брехню за милю чують. Жоден чарівник не зміг би прикинутися привітним до них, приховуючи зневагу, щоб ельфи не дізналися правду. Герміона їм подобалася тим, що дарує їм блага не заради вигоди, а тому що добра, робила це не задумуючись, без всілякої задньої думки. Якщо хазяйці так погано, домові ельфи зроблять все, що завгодно, аби хоча б трохи розвеселити її. 

Дранґер приніс з кухні щойно приготований спеціально для молодої хазяйки її улюблений лимонний пудинг, поки Крессі розминала плечі Герміони.

Навіть коли чарівниця заснула, в кімнаті залишилась Крессі на той випадок, якщо хазяйці насниться жахіття.

Проте, спала Герміона спокійно, тільки трохи вертілась на ліжку, але після такого потрясіння це навіть нормально. Крессі тихенько сиділи в кутку, велику уші опущені, домовихі було дуже сумно через переляк хазяйки, у ельфа також з'явилося невластиве її народу бажання піти і покарати тих, кто образив хазяйку.

Близько шостої ранку в спальню Герміони зайшов Драко в супроводі Доббі. Молодий Малфой ледве щелепу не зронив, коли зрозумів, навіщо його чекає ельф, особливо через наполегливість домовика.

- Невже ви так перелякалися? - запитав він у ельфа.

- Крессі сидить в спальні молодої хазяйки, сторожує, щоб розбудити одразу, як тільки місіс Малфой почне снитися жахіття.

- Герміона про це попросила?

- Ні. Крессі і Доббі самі так вирішили, - заперечив домовик, - Дранґер приготував для молодої хазяйки лимонний пудинг і сам приніс. Ми всі дуже любимо місіс Малфой, і щасливі, що ви вибрали її в дружини.

Дранґер був головним ельфом на кухні, він відрізняється гординею і дуже високо цінить своє вміння організувати роботу підпорядкованих йому домовиків, а також знання старовинних фамільних рецептів сім'ї Малфой. Багато чарівників з інших сімей всілякими методами намагалися виманити їх, навіть підкупляли домовиків з кухні, та все марно. Дранґер так себе цінить, що ніколи сам не подавав їжу на стіл господарів, а тут особисто приніс пудинг. Вражає. Герміона і правда підкорила ельфів, і Драко дуже сподівається, що це не стане проблемою в майбутньому.

В спальні Драко скинув мантію, піджак, і ліг на ліжко поряд з дружиною.

- Крессі, ти можеш йти, - тихо сказав він, - Я побуду з нею.

- Так, хазяїн Драко, - пролопотіла домовик і зникла.

Драко заложив руку за голову і стави дивитися на стелю, сонні думки ворочалися в'яло, ніби в киселі бовталися, він навіть не помітив, як заснув.

* * *

Герміона прокинулася рано. Чи то тревожність не давала поспати довше, чи то виспалася вже, і дуже здивувалася, зрозумівши, що використовує плече Драко замість подушки. Звідки він тут взагалі взявся? Останнє, що пам'ятає чарівниця перед тим, як заснути, це великі очі Крессі і її опущені уші.

Драко обіймав дружину, тонкі пальці гладили її плече, що говорило про те, що він вже не спить.

- Доброго ранку, - привіталася Герміона, - Ти переплутав спальні чи засумував за мною?

- Доброго ранку, - від безсонної ночі Драко виглядав, як сова з припухлими очима, і це виглядало дуже мило, - Насправді я хотів піти спати до себе, щоб не тривожити тебе перед роботою, але домовики не залишили вибору. Так сильно за тебе переживали, що ледве не під конвоєм привели сюди.

- Що ти маєш на увазі?

Від здивування Герміона остаточно прокинулася, піднялася на лікті, щоб краще роздивитися вираз обличчя чоловіка.

- Не знаю, як тобі це вдалося, Герміона, але всі домовики маєтку по справжньому віддані тобі.

- Судячи з тону, тобі це не подобається.

- Не зовсім, - Драко вирішив бути чесним, - Домовики повинні бути однаково віддані всім членам родини, якщо їх любов робить перекос в сторону когось одного, це може призвести до неприємностей в майбутньому.

- До яких?

Він промовчав, та це було ще гірше. Герміона дуже не любить те, як себе відчуваєш, коли чогось не знаєш. Для її аналітичного складу розуму нестерпно не мати достатньо даних для скрупульозних висновків. Жінка одразу ж вирішила, що в будь-якому випадку дізнається те, що приховав від неї Драко.

- Давай ще поваляємося, - запропонував він, - Занадто рано, своє розслідування можеш розпочати пізніше.

- Добре, - погодилася Герміона і знову прилаштувалася під боком чоловіка, - Я рада, що ти прийшов. В тому, щоб прокидатися разом, є своя чарівність.

- Можливо, - Драко чмокнув її в маківку, - Спи. 

Новий робочий день був важчим, ніж попередній. Не встигла Герміона явитися в свій відділ, як прилетіла записка від начальника з викликом в його кабінет. Жінка тільки зняла дорожну мантію, повісила на вішалку біля входу, розвернулася і пішла до Гаррі. Зайшла без стуку.

- Доброго ранку, містер Поттер, - привіталася вона.

- Доброго, - чоловік підняв голову від сувоїв, в безладі розкладених на столі, вічно скуйовджене волосся Гаррі зараз взагалі нагадувало шевелюру Ейнштейна, - Добре, що ти зайшла, мені треба порадитися.

- Слухаю, - вона присіла в крісло навпроти.

- Мені півночі не спалося, - заговорив Гаррі, - Я все думав, що десь бачив ту нещасну, вертілося в голові, прямо як відповідь на питання на екзамені на язиці крутиться, а озвучити не можеш.

- Я так розумію, відповідть все ж знайшлася.

- Так. Це дівчина з тих, що зникли, - Герміона коротко видихнула, - Із самих перших. Таким чином наші теорії підтверджуються.

Чарівниця прикрила очі. Неочікуване щастя з Драко на деякий час затьмарило від Герміони страшну правду, яка і примусила її до шлюбу з аристократом. Тепер жінка відчувала себе винною через те, що дозволила собі це щастя, зосередилася на відносинах з чоловіком, абсолютно забувши, як страждають нещасні зниклі дівчата.

- Це так огидно, Гаррі, - прошепотіла вона.

- Згоден. Тепер нам треба слідкувати, в якій із сімей з'явиться новонароджений спадкоємець. Це твоя задача.

- Прийнято. 

- До Геловіна залишилося два дні, - містер Поттер різко змінив тему, що злегка оглушило чарівницю, - Я звільнюю тебе на цей час від роботи, іди і допоможи Нарцисі організувати блискучий прийом. На цьому балі повинна сяяти не тільки нинішня леді Малфой, ти теж. Потрібно зібрати як можна більше пліток, або хоча б трохи просунутися в розслідуванні. 

- Добре.

Герміона вийшла з кабінету начальника, повернулася в свій, взяла мантію з вішалки і пішла геть з міністерства. Одразу ж відправлятися в Малфой-менор не було ніяких душевних сил, та й бачитися з Драко не хотілося. Зранку, під час розмови про домових ельфів менору, її ніби ушатом холодної води окатили, це занадто яскраве нагадування про те, що для Драко Малфоя завжди на першому місці буде стояти честь і положення його роду. В пам'яті занадто живо вспливала розмова з редактором вчорашнім ранком. Як він там сказав? Чарівниця не пам'ятала точно його слова, але сенс в тому, що Малфої легко викинуть її на вулицю, якщо раптом якимось дивом до влади дорветься реінкарнація колишнього уряду.

Я ж збиралася не підпускати його занадто близько, заклинала себе не закохуватися ні за що. Біль від думок про можливе майбутнє говорить лише про те, що це все ж сталося, Драко більше не байдужий їй. Я в пастці.

Щоб не сахатися по Косому провулку на радість журналістам, Герміона відправилася в маглівський Лондон, щоб спокійно поснідати в якомусь кафе. Так, за традиційним сніданком в менорі місіс Малфой з'їла свою звичну порцію гречки, але зараз хотілося чогось шкідливого, може навіть бургер з Макдональдсу. Картонна їжа, але смакові рецептори радіють.

На виходи з пабу "Дирявий казан" чарівниця зняла свою мантію, залившись в звичайному офісному костюмі, в таких і маглівські жінки ходять на роботу - юбка-карандаш до коліна перлинно-сірого кольору, і блузка, заправлена під юбку так, що створюється гарний силует, на шиї вузький стильний галстук чорного кольору, в тон лаковим італьянським туфлям. Коли твоє прізвище Малфой, ти можеш дозволити собі найкраще.

Погода була промозглою, Герміоні довелося зайти в перший же магазин і купити тепле напівпальто. Зігрівшись, жінка сіла в знаменитий червоний двоповерховий автобус, навіть не глянувши, куди він іде. Зручно вмостившись біля вікна, Герміона всотувала в себе міські пейзажі, наповнюючись невисказаними історіями, які мовчазно розповідають будівлі, люди, які поспішають додому чи по справам, вивіски вітрин і звуки музики з пабів, яка доносилася в салон автобуса рваними шматочками нот. Поступово жінка заспокоїлася, нервова система перестала сигналізувати про біду.

Може саме через це Гаррі сьогодні відпустив її з роботи? Побачив, наскільки у Герміони розхитані нерви? Тоді він кращий начальник у світі, недарма підлеглі за нього горою стоять.

Додому Герміона прибула вже після другої години дня, пропустивши обід. Першим поривом було позвати домовика і попросити яку-небудь їжу, потім згадала виговір Драко і вирішила не провокувати біду. Можна було б приготувати самій, але Дранґер не терпить вторгнень на свою кухню. Зітхнувши, Герміона пішла в свою кімнату, скинула верхній одяг і туфлі, лягля на ліжко поверх покривала.

Гаррі був неправий, коли припустив, ніби Нарциса допускла невістку до підготовки балу, вона навіть не запропонувала цього. Хоча... Хіба сама Герміона запропонувала свекрусі свою допомогу? Ні. Напевне треба спробувати поговорити за вечерею. 

Поступово тіло розслабилося, Герміона стала мерзнути, але навіть не подумала піднятися, щоб вкритися покривалом, так і лежала, тремтіла від холоду, і мовчки страждала. Тим жінкам, про яких вона дозволила собі забути, ще гірше. Хіба має право Герміона Ґрейнджер забувати про страждаючих, яким зобов'язана допомогти? Це могла зробити тільки Герміона Малфой...

До вечері вона вийшла в тому ж наряді, бліда і подавлена. Домовики постаралися подати гарячі супи та пироги, також пудинг. Біля тарілки Герміони стояла піала з її улюбленим лимонним пудінгом, жінка винувато поглянула на Драко. Той був повністю зосереджений на своїй вечері. Якось... незатишно від цього. Можливо, Герміоні хотілося теплого погляду, мимовільної посмішки. Нарциса і Люциус розмовляли про підготовку до балу, і з розмови легко було зробити висновок, що все вже готово, прекрасній хазяйці залишилося тільки самій підготуватися.

- Герміона? - покликала Нарциса, - Робота аврора погано впливає на твій настрій, мила. Ти впевнена, що не хочеш піти з міністерства? 

- Ні, леді Малфой, - від невиплаканих сліз голос неприємно дзвенів, - Моя робота дуже важлива для нашої спільної мети. Ми всі мріємо створити суспільство, безпечне і комфортне абсолютно для всіх, і, так вже вийшло, що ми визвались добровольцями на самий передній край, а це накладає деякі обов'язки, - Герміона перевела дух, - Так, роботма сильно вимотує мене, це вияснилося ще минулого разу, але що таке моє життя проти грандіозної мети? Всього лиш пісчинка.

- Я розумію, мила, - Нарциса м'яко посміхнулася, - Всі ми проходимо через це, правда діти аристократів у підлітковому віці. Є особисті бажання і є борг перед суспільством, і друге завжди перевішує перше, хоча, якщо так посудити, повинно бути навпаки. Цим і відрізняється доросле життя від дитинства, особливо якщо ти стала частиною стародавнього аристократичного роду. Післязавтра бал, мила, і ніхто не повинен побачити на твоєї стомленості, ні твоїх сліз, тілько сяючу місіс Малфой. Розумієш?

- Видно, мені варто сходити в спа-салон, - пробурмотіла Герміона.

- А що це? - одразу зацікавилася Нарциса.

- Комплекс масажів і масок для тіла, які чудово розслабляють, придають шкірі та очам блиск.

- Можна ж скористатися комплексом заклять.

- Мені не хочеться застосовувати магію, - зітхнула Герміона, - Але якщо відвідування маглівського салону краси непрйинятне, я не піду туди.

Їй не хотілося сваритися з новою сім'єю через такі дрібниці.

- Це складне питання, - протягнула Нарциса, - Для старої аристократії це точно неприйнятно, але... Ми намагаємося побудувати міст між світами. Я піду з тобою, мила.

Герміона від здивування виронила виделку.

- Правда?

- Так, мені цікаво. Це повинно бути весело.

- Напевне, - невпевнено погодилася чарівниця.

Драко все ще мовчав.