За кадром

Герміона звернулася в своєму великому ліжку калачиком, відчуваючи глуху тугу. Жінка ловила страшні флешбеки, чудово розуміючи, що ця біль передвісник ще більшого болю, яка наступає після вмирання кохання. Так хотілося, щоб прямо зараз зайшов Драко, м'яко посміхнувся та сказав, що все добре, не треба так нервувати. Але ніхто не заходив.

Коли вона була в шлюбі з Роном, то в такому стані не лежала нерухомо, вставала, перемагаючи біль, йшла до чоловіка і намагалася з ним поговорити, якось вивернутися, починала ластитися, щоб отримату увагу від коханої людини, але його така поведінка ще більше дратувала. Він зривався, кричав на Герміону, обзивав приставучою піксі, ще й такою ж негарною.

Згадавши про це, Герміона тихо заскиглила, остаточно втрапивши в переддепресивний стан. Як вона взагалі могла повірити в те, що Драко може хоча б на хвилинку подумати, що вона гарна? Він чистокровний чарівник зі стародавнього аристократичного роду, багатий, чарівний, до того ж і коханець неймовірний, а вона хто? Всього лиш маглонароджена, бідна, не має особливих навиків і талантів, схильна до депресій, заучка, до того ж покинута. Нехай для маглів вже наступило двадцять перше століття, коли розлучення стали для них давно нормальною справою, в магічному світі ще діють старі порядки, тут не розлучаються. Випадок Герміони неприпустимий, тому і викликав стільки пліток.

Похитуючись, жінка піднялася з ліжка, підійшла до великого дзеркала в повний зріст в кутку спальні, скептично огледіла себе. Офісний наряд Герміона давно зняла, ходила в розтягнутій футболці з надписом: "Ласунка". Ця футболка давній подарунок колишнього чоловіка, але така комфортна, що разлучитися з цією річчю у чарівниці не було сил. Погляд ковзнув по ногах, занадто худим на її смак, при цьому ступні здаються величезними, непропорційними. Груди настільки маленькі, що футболки лише трішечки топорщиться в потрібному місці, тонка ципляча шия, такі ж худі руки з великими долонями, а пальці короткі. На всьому цьому фоні густа грива кучерявого волосся дійсно виглядає воронячим гніздом, добре що зуби у Герміони ніколи не були такими великими, якими їх описала Ріта Скітер в книгах. Хоч в цьому пощастило, а ще в тому, що ніс не крупний.

- Мда, - протягнула жінка, - Сірість та посередність. Куди ти полізла? Невже ти думаєш, що тобі дійсно під силу змінити світ? Ти ніхто! Спочатку додаток до Рона, адже він герой війни, улюбленець мас, а тепер додаток до Драко. Один одружився, тому що я ніби-то найрозумніша відьма століття, а другий... Другий заради політичної вигоди. Клас, Герміона, жіноче щастя тобі не загрожує. Для того, щоб кохали, треба бути красунею, а ти ось, - гострим кивком підборіддя Герміона вказала на себе ж в дзеркалі, - Он те страхопудало, яке вічно самообманюється. Придумує собі, що важлива персона, що комусь потрібна. Що комусь є діло до її почуттів, думок та бажань. Плутає хіть з коханням.

Герміона повернулася на ліжко, вляглася під ковдру і ще довго плакала перед тим, як заснути. Чарівниця не могла точно сказати, чи вона знову оплакує розлучення з Роном, чи відносини з Драко, які так і не почалися. Так в сльозах і заснула.

Наступного ранку жінка прокинулася з таким відчуттям, ніби щось всередині неї зламалося назавжди. Знову. Плакати більше не хотілося, Герміона вирішила, що досить бути жертвою, пора брати своє життя до власних рук. Більше ніякого самокопання, пошуків недоліків в собі, спогадів про невдачі в коханні, тільки ділові відносини з чоловіком і робота. І почати треба з тої футболки, просто взяти та викинути її в сміття, щоб більше ніколи не нагадувала про Рона.

- Крессі! - покликала вона вимогливо, домовиха одразу з'явилася, - Мені потрібна твоя допомога, ти не зайнята зараз?

Ельф знітилася, винувато подивилася на хазяйку.

- Крессі прибиралася в спальні хазяїна Драко.

- Тобі повертайся та закінчуй прибирання, а як звільнишся, приходь до мене.

- Як накажете, хазяйка.

Герміона, ледве домовик зникла, стягнула через голову футболку, знайшла в шафі гарну шовкову нічну сорочку і халат в тон, одягла їх, трішки зморщилася. Потрібно звикати до відчуття шовку на голому тілі, пора відповідати статусу місіс Малфой навіть в спальні наодинці з собою. Трохи подумавши, Герміона перерила весь гардероб і витягла всі речі, коли-небудь подаровані колишнім чоловіком або його ріднею, досить берегти весь цей хлам. Начаклувавши простий пакет, жінка склала туди всі ці речі, збираючись протягом дня завезти їх в будь-яку маглівську гуманітарну місію, нехай послужать комусь, кому вони потрібніші. Впоравшись з цією справою, Герміона подивилася на годинник, до сніданку залишалося десять хвилин.

Чарівниця навмання взяла з шафи першу, що трапилася під руку, домашню сукню, вона виявилася темно-зеленого кольору, одягла на себе, підібрала волосся і вийшла із спальні. На сходах їй зустрівся Драко, одягнутий в теплий домашній костюм, ще сонний.

- Доброго ранку, - Герміона посміхнулась чоловіку, як їй здалося, досить щиро.

- Доброго ранку, - Драко сухо і чопорно кивнув.

Ще нещодавньо між ними було тепло, жінці здавалося, що вони хоча б ведуть себе, як змовники, пов'язані принаймні неймовірним сексом, а зараз... Занадто сильно нагадує школу. Пам'ятається, тоді Герміона часто крадькома спостерігала за гарним Малфоєм, як він проходить коридорами Хоґвартса, наслідуючи манері свого улюбленого вчителя, Северуса Снейпа, і подавляла свої мрії. А якій дівчинці в підлітковому віці не хотілось би, щоб на неї звернув увагу найгарніший, багатий і задирливий хлопець в класі? Ось тільки мрії, які збулися, не завжди приносять щастя.

В мовчанні молоді люди прийшли в малу їдальню. В великому мармуровому каміні гаряче палав вогонь, домовики запалили якомога більше свічок, але в кімнаті все одно залишалося похмуро через пасмурну погоду. Осінь в Англії не найприємніша частина року. Як вихований молодий чоловік, Драко видвинув стілець для дружини, обійшов стіл і поцілував пальчики матері, кивнув батьку, і тільки після цього сів на свій стілець.

Люциус і Нарциса пожвавлено обговорювали майбутній бал і перелік гостей, хто точно приїде, а хто ще під питанням. Ближче до кінця сніданку леді Малфой переключилась на обговорення походу в маглівський спа-салон. 

- Герміона, мила, як думаєш, що мені одягти? Я бачила, що жінки з маглів не носять такі сукні, - вона кивнула на свою сукню і сукню Герміони, - Ти краще знаєш той світ.

- Так, звісно, - сама ввічливість, - Думаю, з вашою неймовірною зовнішністю можна підібрати або офісний костюм, подібний тому, в якому ходила вчора, або стильну вінтажну сукню. Думаю, що мода 1940х саме те, тоді ще була присутня м'яка жіночність в нарядах.

- Ніколи б не подумав, що тебе цікавить мода, - тихо сказав Драко, - В школі ти ходила в чому попало. 

Нарциса уважно поглянула на Драко, потім перевела погляд на невістку, нахмурилась. Від шлюбу цих двох багато залежить, якщо у сина знову скачок аристократичного мудацтва, доведеться з ним поговорити.

- Герміона, ми відправимося одразу ж після сніданку, - тим поглядом реакція на грубощі Драко обмежилася, - Для початку в салон мадам Нотт, Алісія його нещодавно відчинила, потрібно підтримати починання, заодно і оцінимо ассортимент. 

- Дуже гарна ідея, люба, - Люциус вирішив підтримати дружину, - Багато хто обходить салон Алісії Нотт через те, що однією з ліній одягу є маглівська, звісно ж, для полегшення життя леді і лордів, коли є необхідність вийт в маглівський Лондон. Твоя поява там може розбити коло ізоляції, все ж наша сім'я завжди започатковувала модні тенденції.

Герміона зробила відмітку в думках, що цією обставиною можна скористатися, головне укріпити своє положення, як місіс Малфой. Ось тільки...

- Нарциса, якщо ви дозволите, перед тим, як піти в наш жіночий рай, я хочу поговорити з чоловіком, - леді Малфой прихильно кивнула, - Драко, ти не проти?

- Ні. Поговоримо в саду, біля Співочого фонтану.

Ця частина саду була зачаклована так, що в будь-яку пору року тут тепло, співають птички і благостна атмосфера пізнього літа надихає на романтику. Проте, якраз сьогодні між молодим подружжям ніякого духу романтики немає, лише невідомо звідки взявшийся холод.

- Так про що ти хотіла поговорити? - запитав Драко, зупинившись біля фонтану.

- Це треба було зробити раніше, - жінка зупинилася поряд з чоловіком, нервово зчепивши пальці в замок і потираючи великим пальцем лівої руки вказівний палець на правій, - Ми одружилися не через кохання, а по контракту. Я недосвідчена в таких угодах, тому упустила цей момент з виду, про що думав ти, не знаю. Так, спочатку все пішло добре, новизна в інтимному плані, плюс ти готовий до експериментів і не обзиваєш мене збоченкою... На короткий час я піддалася ілюзії, що ми зможемо стати справжньою парою, не напоказ. Але твоя поведінка в останні дні нагадала мені моє місце, за що я тобі дуже вдячна, адже особисте відволікло мене від нашої мети. Отож, я пропоную дотримуватися умов контракту і на людях демонструвати щасливу сімейну пару, в тому числі і перед твоїми батьками. Не треба засмучувати леді Малфой.

- Ти так прив'язалася до моєї матері? - Малфой підняв брови.

- В першу чергу вона твоя мати, - відрізала Герміона, - Вона сприймає всі наші невдачі не як будь-яка інша світська левиця, з цікавістю і німим запитанням, коли ж наглу маглонароджену поставлять на місце, а з піклуванням про тебе. Для будь-якої мами важливе особисте щастя дитини, особливо якщо вона єдина, повір.

- Все ж прив'язалася, - Драко ухмильнувся.

- Я до тебе прив'язалася! - спалахнула Герміона, і одразу ж почервоніла, наче варений рак, - Це вибиває з колії, я хочу повернутися до безпечних ділових відносин.

Вона відвернулася від чоловіка, зморгнула непрошені сльози, жалкуючи, що в руках немає нічого, що можна було б розірвати на дрібні шматочки. Тепер чарівниця зрозуміла, чому знатні дами з люттю кусають свої шовкові хустинки, при таких суворих правилах треба якось виплеснути емоції, щоб зберегти обличчя. Це ж найважливіше в аристократичному суспільстві, завжди виглядати достойно. 

- Ти думаєш, що вдасться повернутися до ділових відносин? - на плечі Герміони лягли руки Драко, тіло тут же відреагували самим зрадницьким чином, - Я не впевнений, - він поцілував плече чарівниці, зовсім близько до шиї, метелики в животі заклали крутий віраж, - Щасливу пару можна і не грати, Герміона, а бути нею.

- Це небезпечно, - простогнала вона, - Як ти не розумієш? В нас робота! Поки я барахтаюся в наших почуттях, зниклі дівчата страждають. В ту ніч, коли ти прийшов через прохання домовиків, я повернулася з виїзду на труп, її кинули в болотах Конемари майже одразу після поліг. Розумієш?

Драко хмикнув і розвернув дружину до себе обличчям.

- Я розумію тільки дві речі, Герміона. По-перше, ти занадто сильно реагуєш на дурні сторони мого характеру. В останні два дні я веду себе, як мудак, тому що раптово усвідомив, що все це не гра, я дійсно одружений і ти не гостя моєму домі, а хазяйка в ньому.

- Хазяйка в менорі твоя мама, - нагадала Герміона, вражена відвертістю чоловіка, - До речі, мені теж деякий час заміжжя за тобою здавалося жартом, який рано чи пізно закінчиться.

- По-друге, я бачу ідіотську гриффіндорьску жертвенність, - продовжив Драко, - В ім'я страждань інших ти готова пожертвувати власним щастям, тільки б совість не гризла. Це безглуздо.

- Це правильно!

Раптово Драко нахилився і поцілував дружину так, як не цілував ще ніколи, без пристрасної хіті, а з зізнанням. По тому, як він утримував за талію та потилицю, як м'яко і ніжно цілував, як перейшов до швидких легких поцілунків шиї, видно, що Малфоя також трусило від суперечливих емоцій, як і його дружину.

- Я вже говорив тобі перед весіллям, що я егоїст, - прошепотів Драко, - Бажання цілком і повністю володіти твоєї увагою і твоїми бажаннями егоїстичне, але воно мені подобається. Так, я не забуваю про мету нашого шлюбу, про те, що ми повинні облагодіяти весь магічний світ, і готовий робити все, що ти накажеш, заради її досягнення. Взамін прошу лише одного.

- Чого?

- Поблажливо відноситися до моїх заскоків.

Драко сильно боявся, що Герміона продовжить сперечатися, тому вирішив зайняти і її, і себе, однією з найприємніших речей, які є на світі - поцілунком. Коли у чарівниці остаточно закрутилася голова, на доріжці з'явилася Нарциса.

- Любі мої, я безмежно рада тому, що ваш шлюб перестав бути картонним, адже щастя рідної дитини важливіше суспільного для будь-якої матері, - жінка подавила смішок, спостерігаючи, як Герміона намагається вивернутися з рук Драко, вся червона, а той не відпускає, по хазяйськи обвив рукою її талію. Такий владний, прямо як Люциус в молодості, - Загалом, в нас ще багато справ, Герміона. Як би не хотілося залишити вас в спокої, потрібно йти.

Драко в останній раз чмокнув дружину в щічку та відпустив, сперечатися з мамою собі дорожче. Тим паче якщо Нарциса чимось так сильно захоплена, як походом в маглівський спа-салон.