За кадром

В Нотт-менорі все було, як і раніше, але на якомусь невломимому рівні, скроріше душою, аніж очима, будь-який гість міг відчути відсутність Алісії. Теодор намагався тримати обличчя, але видно було, як йома важко без дружини.

- Доброго ранку, - першим привітався Драко, зайшовши в малу їдальню, - Радий твоєму запрошенню на сніданок.

- Доброго ранку, друзі, - Теодор піднявся, приобняв молодого Малфоя і поцілував ручку місіс Малфой, - Бач, Драко, я дуже сильно страджаю нападами цікавості. Після вистави, яку влаштував ваш дорогоцінний родич, воно, окаянне, гризе мене без перестанку. Отож чекаю всіх деталей.

- І ти їх отримаєш, тільки спочатку сніданок, - Малфоя позабавила експресивність друга, - Всю ніч не спав, голодний, наче вовк.

Герміона вирішила не втручатися в розмову старих друзів, мовчки зайняла запропоноване їй місце. Вона хоч і поспала декілька годин, але смутно підозрювала, що почувається набагто гірше за Драко, який взагалі не спав, її голова була важкою, ніби налитою свинцем.

Таємничим чином в тарілці місіс Малфой з'явився стандартний сніданок, який їй постійно подавав Дранґер в Малфой-менорі.

- Наш домовий ельф покусав ваших? - запитала вона у Нотта.

- Майже, - Теодор розсміявся, ситуація явно його забавляла, - Заявився рано вранці і провів інструктаж, чим годувати місіс Малфой, яка годує груддю. На закуску розписав сувору дієту для вагітної місіс Алісії Нотт. Після цієї милої бесіди наші домові ельфи тремтять, наче шарфи фанів квіддічу з верхніх трибун на сильному вітрі.

- Так, Дранґер вміє донести розуміння важливості моменту, - всміхнувся Драко, - Герміоні не дуже подобається дієта, от і капризує.

Місіс Малфой скорчила гримаску, тяжко зітхнувши, взяла прибори і взялася за їжу. Чоловіки послідували її прикладу, так що в наступні п'ятнадцять хвилин ніяких тем не обговорювалося за столом. Заговорили про справи, коли домовики подали десерт для місіс Малфой і вогневіскі чоловікам.

- Чи не зарано? - поцікавилася Герміона.

- Якщо небагато, то можна собі дозволити, - відмахнувся Нотт, - Навіть корисно для судин, якщо вірити кузині Алісії. Так що там лорд Блек? Чого бажає його осяйність?

- Розірвати пару горлянок в ім'я безпеки Нарциси, - відрізав Драко, - Про його ствердженню, безпека останніх справжніх Блеків для нього в пріоритеті. 

- Реґулуса зовсім не знічує те, що Нарциса давно носить прізвище Малфой, і відчуває себе частиною цього роду? - Нотт здивовано підняв брову.

- Ні. Саме через батько терпіти не може родича.

Теодор зробив ковток вогневіскі, причмокнув губами, смакуючи напій, на його губах заграла посмішка.

- Наша зірка квіддічу так само ставиться до заміжжя Алісії. Мені здається, що і через півстоліття моя дружина для нього буде частиною болгарського роду Крамів, а я буду агресором, який незаконно заволодів увагою красуні. Іноді я навіть заздрю тим, хто взяв в дружини маглонароджениї чарівниць, принаймні родичі-магли не качають права.

- Так, весь стрес дістається бідолашній дружині, тому що права качає чоловік та його рідня, - пробурчала Герміона, - Навіть лояльні до маглонароджених чарівників сім'ї все одно погано ставляться до маглів.

- Ти з досвіду говориш? - Драко питливо глянув на дружину.

Герміона здогадалася, що він питає про Уізлі, але вирішила не давати можливості ще сильніше опорочити колишню рідню.

- Мені пощастило, - жінка широко посміхнулася, - Нарциса та Люциус душі не чають в маглівській рідні, та й наречений при знайомстві справив на Джин гарне враження своїми бездоганними манерами.

- Не треба так нахвалювати Драко, - взмолився Нотт, - У цього засранця і так корона на голові виблискує з самого дитинства, лопатою не збити.

- Королівське чоло повинен вінчати гідний вінець, - Малфой підтримав гру, а потім різко змінив тему, - Реґулус пропонує свою допомогу в необмеженому об'ємі, в тому числі і таку, яка може знищити будь-яку репутацію, крім його власної.

- Тобто кинути в кого-небудь аваду, якщо знадобиться? - уточнив Нотт, - Ти впевнений, що ця авада не полетить в тебе? 

- Тому я прийшов порадитися з тобою, врешті решт, і твоя спина теж опиниться під прицілом, якщо я збожеволію і повірю Реґулусу.

Герміоні щось не давало покою, якась неясна думка вертілася на задворках свідомості, але через сильну втому впіймати її ніяк не вдавалося. Врешту решт жінка здалася, Драко мав рацію в тому, що неможливо все проконтролювати і зробити ідеально. Тим паче, наївшись, чарівниця більш за все на світі хотіла спати, закляття бодрості їй забороняли застосовувати, молоко може зникнути чи зіпсуватися.

- Мені моя спина дорога, Малфой, як особливо важлива частина організму, який готується до батьківства, - Нотт прищурився і розсіянно бултихав янтарні рідину в стакані, - Моїй доньці вона знадобиться для покатушок, так що я проти того, щоб підставляти її лорду Блеку для продирявлювання.

- От і добре.

На цьому спогади Герміони Малфой про сніданок в Нотт-менорі закінчувалися, наступне, що вона пам'ятала, це пробудження в незнайомій спальні. Сонна чарівниця відкрила очі, підняла голову в спробі огледітися, але сон ще не був готовий відпускати її із своїх обіймів, з тяжким стоном Герміона уронила голову на подушку і знову задрімала. 

Наступного разу вона прокинулася вже більш бодрою, готовою встати з ліжка. Готова то вона була, ось тільки бажання такого не виникло, тому що поруч спав Драко. Ну як поруч? Малфой притулився до неї зі спини, поклав свою руку на її живіт, ще й укрив обох полами своєї просторої мантії. Так, Герміоні було жарко, навіть трішечки незручно, але вибиратися з цих обійм не хотілося, навпаки, вона поклала свою руку на руку Драко, блаженно зітхнула і спробувала знову заснути.

* * *

- Пора місіс Малфой відправитися в ліжко, - замітив Теодор Нотт, - Стіл, звісно, зручна подушка, але тільки коли ти п'яний. Я покажу, куди її можна вкласти.

Драко тільки кивнув, обігнув стіл і підняв дружину на руки. Що не кажи, а жінки відчувають величезне навантаження, коли виношують та годують дитину, і відпочинку їм треба набагато більше в ці періоди. Герміона завозилася в нього в руках, зручніше вклала голову на плече, і раптово замість роздратування і огиди Малфой розчулився. Дивне задоволення, що йшо від найтемнішої частини єства, ніби тягне в печеру давно бажану здобич.

Вклавши бруднокровку на ліжко, Малфой покинув спальню.

- Дозволь скористатися твоєю совою, - попросив він у Нотта.

- Звісно.

Дорогий лорд Блек, змушений повідомити, що ваша пропозиція працювати разом відхилена. Через вельми очевидні обставини я не можу повністю довіряти вам, навіть мінімально, а це все ж важлива умова в такій важкій справі.

Сова понесла записку Реґулусу Блеку, де б він не був. Їх магія влаштована так, що пташка завжди знайде адресата, навіть на іншому континенті. Єдине місце, куди не можна приносити посилки та листи, і жодна сова туди не сунеться - Азкабан. Це ще один метод покарання злочинця, повна ізольованість від зовнішнього світу, новин та спілкування з рідними.

- Як думаєш, він прийме відмову так просто? - Теодор зосереджено прикусював кінчик перва, дивлячись вслід сові.

- Навряд чи, - Дракой байдужо знизав плечима, - Щоб повірити в це, треба бути зовсім наївним першокурсником.

- І що він зробить?

- А ось тут правила, як в російській рулетці, - Драко скуйовдив і без того розтріпане волосся, - Може пронести, а може і застрелити насмерть.

Цього разу спрацював проміжний варіант.

 Поки Герміона спокійно відпочивала в гостьовій спальні Нотт-менора, Драко і Теодор вирішили провести час за чисто чоловічим заняттям, який притаманний аристократії маглів та чарівників - вони пили вогневіскі і курили сигари в спеціально відведеній під це кімнаті.

Жаль, що їх потривожиди всього лиш черех пару годин після того, як вони стали так приємно проводити час. Домовик, якого звали Бонна, повідомила про приліт чужої сови. Теодор дозволив впустити птицю в кімнату, сова покружила над головами і нарешті скинула листа на голову хазяїна маєтку.

"Чекаємо Драко Малфоя, Теодора Нотта і Герміону Малфой у відомому вам місці як можна скоріше.

Джинні Поттер"

Чоловіки переглянулись.

- Будемо будити Герміону? - запитав Теодор.

- Ні, нехай поспить.

- Вона образиться, якщо якесь рішення буде прийняте без неї, - всміхнувся Нотт.

- Якщо в мене на руках буде Діана, Герміона не зможе зробити спробу вбивства, - на губах Драко також заграла самовдоволена посмішка.

- Тоді відправляємося в Косий провулок. Бонна, якщо місіс Малфой прокинеться раніше, ніж ми з містером Драко повернемося, виконай всі її накази, окрім бажання піти за нами.

- Так, хазяїн Теодор, - ельф низько вклонилась.

Теодор і Драко апарували в Косий провулок, поближче до лавки Олівандера, трішки покружляли, щоб примелькатися чарівникам, які прибули за покупками до Різдва. Малфой навіть купив брілок для Герміони у вигляді лева з очами із невеличких рубінів на тонкому золотому ланцюжку. Нотт тільки ухмилявся, але коментувати нічого не став. Теодор взагалі притримувалася думки, що свої висновки варто частіше тримати про собі, збережеш і свої нерви, і нерви оточуючих.

Нарешті чоловіки направилися на вихід, до пабу "Дирявий казан", але, замість того, щоб увійти в зал через задні двері, звернули наліво, Драко тричі хлопнув в долоні в особливому ритмі, обидва увійшли в арку, яка відчинилися. Навідміну від першого разу, коли Герміоні довелося йти натемки, тепер факели на стінах горіли. Через декілька хвилин Драко і Теодор увійшли в штаб-квартиру Семилуччя, щоб нарватися на осатанілу, наче тисяча соплохвостів, Джинні.

- Де Герміона? - насамперед запитала вона.

- Спить, - Малфой знизав плечима, гадаючи, з чого це Джиневра вирішила погратися в розлюченого дракона.

- Ну звісно, - місіс Поттер сплеснула долонями, - Проте, так навіть краще, їй нервуватися не можна, - і тут Джинні вперла руки в боки, як завжди робити її мати, вони бачили це декілька разів, коли Уізлі приїздили в Хоґвартс до своїх чад, - Скажіть мені, якого соплохвоста ви розказуєте про Семилуччя кому попало? Ви об'яву вже повісили там в своєму аристократичному гадюшнику?

Чолвіки перезирнулися.

- Або поясни нормально, або ми йдемо, - Нотт сунув руки в кишені брюк, всім виглядом показуючи, що так і зробить.

- Мені прислав сову Реґулус Блек, - виплюнула розлючена Джинні, ніби вогнем дихнула, - З чіткою пропозицією співпраці в питаннях пошуку і порятунку Нарцисис Малфой.

Драко заскрипів зубами.

- Не вдалося в головні ворота, він вирішив зайти у хвіртку, - пробурмотів він.

- Якого Мерліна ви сказали йому про Семилуччя?!!!!!

Джинні ледве не ногами тупала від люті.

- Почнемо з того, що ніхто ні про Реґулусу не говорив, - Малфой зморщився від крику, подумав, що Поттеру не так вже й пощастило, - Мені самому не хочеться бачити фізіономію родича частіше одного разу в десять років, тим паче підставляти йому спину. Ось тілько його мої бажання мало хвилюють, як і взагалі чиїсь бажання. Реґулус завжди робить те, що йому хочеться, і ніякими методами досягнення задуманого не гидує. Якщо треба буде, лорд Блек залізе в каналізацію, і, по вуха в лайні, підслухає розмову домових, що сидять на сусідніх унітазах.

Джинні Поттер зморщилася, явно уявила все в деталях. Цікаво, її знітив вигляд лорда в лайні чи худі зади ельфів? Цього суспільство ніколи не дізнається, зате лють чарівниці затихла. 

- І що нам тепер робити? У лорда Блека дійсно погана репутація, хто знає, що він може викинути, отримавши бажане.

- А що ви зазвичай робите? - Драко кинув на жінку глузливий погляд, - Збирай ваш клуб злобних домогосподарок, заодно прихопи святого Поттера і горилу Уізлі, голосувати будемо. Тільки давай не сьогодні, Герміона сильно вимоталась, їй потрібно відпочити.

- Допекли чистокровні виродки на балу? - співчутливо запитала Джинні.

- Всього один, і вже після балу, - усміхнувся Нотт, - Він примудрився допекти і тебе, якщо що.

- І там, ми також чистокровні, - нагадав Драко, - Тео навіть не виродок, тільки я.

- Тому я не стомлюся запитувати себе, що такого Герміона знайшла в тобі, Малфой. Навіть після всього, що сталося, вона продовжує кохати тебе.

- Повір мені, я теж задаюся цим питанням, руда, - чарівнику вже здавалося, що тільки заради цієї фрази Джинні Поттер і підняла шум, - Але відповідь на ньоо знає тільки моя дружина, в неї і запитай, ви ж подруги. До завтра.

Чоловіки повернулися в Косий провулок, ще деякий час побродили по крамничкам, і нарешті прибули в Нотт-менор. Бонна повідомила, що місіс Малфой все ще спить. Драко кивнув другу та пішов в гостьову спальню. Як не крути, він не спав всю ніч, і зараз його очі злипаються.

* * *

Прокинувшись третього разу, Герміона виявила, що уві сні повернулася до Малфоя обличчям і тепер спала, уткнувшись носом в його шию, повністю вкрита мантією, окутана теплом тіла чоловіка.

- Тепер зрозуміло, чому мені так добре спалося, - пробурмотіла чарівниця.

Скоріш за все, вона б лежала так і далі, але природні потреби вже не можна було ігнорувати, довелося спробувати вибратися так, щоб не розбудити Драк. Не вдалося. Варто було відкинути мантію і спробувати перекласти руку чоловіка зі своєї талії йому на ногу, Малфой заворушвся і прокинувся.

- Ти куди? - хрипко запитав він.

- В туалет.

- Не затримуйся там, я теж хочу відвідати цей храм тілесних задоволень.

- Фі, Малфой.

- Не тільки принцеси какають, місіс Малфой, принцям також притаманні позиви плоті.

Крессі з'явилася одразу після того, як Герміона вийшла з уборної, ніби підгадувала момент, прийшлов час зцідити молоко для Діани. Драко повернувся з уборної якраз до кінця процедури.

- Якось затягнулися наші гостини у Теодора, - пробурчала Герміона, - Сама не розумію, як так вийшло, що я заснула.

- Втома, - Драко всівся на ліжко поруч, чмокнув дружину в шию, в тої по шкірі поповзли мурашки, - І ми пропустили вечерю, так що або будемо пробиратися на кухню, або чекати ранку.

- Я їсти хочу, - почала капризувати чарівниця, - Я взагалі-то годуюча мама, мені не можна бути голодною.

- Значить будемо пробиратися на кухню, - Драко чомусь посміхався.

Малфой, напевне, і раніше бував на кухні у Ноттів, тому що впевнено вів дружину по кімнатам та коридорам, ні разу не збившись з дороги. Незабаром вони опинилися в великому приміщенні з декількома печами, вздовж стін стояли досить сучасні робочі поверхні, зверху кухонні шафчики. Герміону сильніше за все цікавив холодильник, точніше, його вміст.

- Як думаєш, Дранґер дізнається, якщо я з'їм бутерброд з ковбасою та сиром?

- Неодмінно, - всміхнувся Драко, - Дізнається і буде дуже незадоволеним, посадить на ще жорсткішу дієту.

- Тоді краще не ризикувати, - Герміона з кислою міною подивилася на вівсяну кашу з соєвими котлетами, запакованими в судочок з надписом: "Для місіс Малфой", - І не треба так либитися, а то я і тебе цим нагодую.

- Нєа, - Малфой посміхнувся ще ширше, - Мені зроби бутер, будь ласка. Шкідливою їжею я шкоджу тільки собі, тому можу труїтися, скільки моїй душі завгодно.

Герміоні захотілося запустити в чоловіка тарілкою, тільки б він не виглядав таким самовдоволеним, але замість цього вийняла з холодильника ковбасу, сир та хліб, стала робити бутерброд. Малфой тим часом заварив чай, їй, як завжди, слабкий. 

- Смачного, - з образою в голосі побажала чарівниця.

Насправді Драко піддався миттєвому пориву, взагалі не обдумав свої дії, просто встав, притягнув Герміону до себе, нахилився і поцілував по-справжньому. Неочікувано губи бруднокровки виявилися м'якими, з присмаком вишні. Від того, як жінка застогнала і притулилася до нього, запустила тонкі пальчики в його волосся, Малой відверто кайфував.

Його шлунок вирішив не визнавати ніяких ніжностей до моменту, коли його хоча б чимось наповнять.

- Сподіваюся, що так ця вівсянка буде смачнішою, - прошепотів він, ще разочок поцілувавши її в куточок губ.

- Набагато смачніше, - видихнула Герміона, - Дуже сподіваюся, що ти зі мною не граєш, Малфой. Якщо що, пам'ятай, що не треба приручати того, хто вже приручений.

- Я не граю, - він тяжко зітхнув, всівся на стілець і взявся за свій чай з бутербродами, - Сам шокований, так що не питай ні про що.

- Жаль, а я вже хотіла задати тисячу запитань, - Герміона ніяково посміхнулася, - Що ж, отримаю відповіді на практиці.