За кадром

Взагалі-то Герміона завжди була байдужа до нарядів, дівчині більше подобалося проводити час в книжковому магазині, ніж в лавках з тряпками. Як може зрівнятися звичайна сукня, хай навіть з атласу та шовку, з новою книгою по сучасній історії магії? Але життя іде, люди змінюються, а разом з ними і їх смаки. О ні, Герміона Ґрейнджер не зрадила своєму захопленню книгами, навпаки, чарівниця день і ніч пам'ятає, що після весілля зможе отримати доступ до бібліотеки Малфой-менора. Принаймні буде просити про це. Але й наряжатися полюбила.

Варто було зайти в салон мадам Темфрі, очі дівчини загорілися.

Атмосфера тут неймовірно чарівна, починаючи з живих шпалер, на яких красувалися збільшені на багато раз картографії природи, стилізовані під чорно-білі знімки, і приглушені так, щоб не відволікали погляд від нарядів, в які одягнуті манекени, розташовані на спеціальних подіумах. Складається враження, що неймовірно гарна червона сукня овіває-ться морськими вітрами, а хвилі ніжно лижуть подол, розшитий невагомою золотою вишивкою. А он те синє - ніби в лісі стоїть, а на плечах манекена сидять чудернацькі пташки, дуже гарні.

Герміона прийшла сюди не вперше, але все ж перший раз під руку зі своїм нареченим. Раніше вона кидала погляди на прекрасні наряди в вітринах та сумом думала, що не зможе купити навіть маленького ґудзика від них, при цьому відчайдушно бажала хоча б доторкнутись до шедевру. Але потім вирішувала, що не можна, навіщо раздраконювати себе дарма, рішуче відводила погляд і йшла вглиб лавки, туди, де на плечиках висіли наряди для дам побідніше. Ті сукні, які були призначені для найбідніших чарівниць, і взагалі були звалені в великих корзинах по куткам залу.

Крім дверей в цю залу є інші, куди проходять дами з вищого світу, які можуть дозволити собі наряди з вітрин, і навіть ті, які власниця ревниво ховає від поглядів зівак.

Тільки звякнув дзвіночок, сама мадам Темфрі вийшла зі свого кабінету і пішла до гостей. Ґрейнджер відмітила, що раніше власниця салону так не метушилась навколо неї, навіть після отримання статусу нареченої аристократа. Підвищеній увазі вони зобов'язані Драко, одна його поява відчиняє більшість дверей. 

- Містер Малфой, - очі мадам Темфрі зблиснули, - Міс Ґрейнджер, - в погляді з'явилась деяка спантеличеність, - Дуже рада вітати вас в моєму скромному салоні суконь для дам різних слоїв суспільства.Чи можу я вам чимось допомогти?

Якби Герміона лише чула слова, але не бачила того, що відбувається, то подумала б, що мадам Темфрі постійно кланяється, але це було не так. Жінка стояла, гордо випрямившись, руки склала перед собою так, як роблять лише аристократки, зціпивши перед животом і широко розставивши лікті. Мадам Темфрі знала собі ціну, але, мабуть, вважала, що аристократам потрібна ударна доза лестощів і компліментів. 

Принаймні зараз у Герміони було гидке відчуття, ніби її облили брудом з ніг до голови, вона краще почувала себе в ті моменти, коли мадам Темфрі вела себе з нею трохи зверхньо, навіть поблажливо. Може тому, що то було щиро?

- Так, можете, - холодно відповів Драко, - Моя наречена, купуючи у вас наряди, забула повідомити. щоб вартість записали на мій рахунок, - сказано це було таким тоном, ніби забудькуватість нареченої насправді провина мадам Темфрі, яка напевне вже знала, що Герміона заручена з ним, але не додумалась, що рахунок варто відправляти в Малфой-менор, остання злегка зблідла, - Виправте цю помилку, мадам Темфрі, і проведіть Герміону в салон. На нас чекає звана вечеря, і моя наречена має виглядати бездоганно. І, в доповнення, підберіть сезонний гардероб. Ціна не має значення, головне швидкість та якість виконання роботи.

Герміона піджала губи, не знаючи, як реагувати на цю розмову. Холодність Драко вражала, вона була тим, чого чарівниця терпіти не могла ще зі школи. Думки про цю холодну зверхність вона старалася гнати від себе, щоб не втратити сміливості і не втекти від вівтаря. Такий Малфой був ще далі від Ґрейнджер, ніж зазвичай.

В той же час нещира ввічливість мадам Темфрі почала дратувати Герміону, так що вона сама розправила плечі і закрилась емоційно. 

- Все буде виконано, містер Малфой, - запевнила мадам Темфрі, - О котрій годині починається звана вечеря?

- О пів на дев'яту, - відповів Драко, - До восьмої міс Ґрейнджер повинна бути вільна і нарядна.

Мадам Темфрі кивнула з розумінням.

- Я зайду за тобою, - пообіцяв він Герміоні і поспішив з салону.

Ґрейнджер лиш зачаровано подивилася вслід нареченому. Дивно, але те, що він пішов, вона відчувала так, ніби раптом скеля, за якою було так добре ховатися від морського шторму, зникла, шквальний вітер ненастя вп'явся в ніжні плечі. Мадам Темфрі легенько торкнулася ліктя клієнтки.

- Сюди, міс Ґрейнджер, - власниця салону показувала на двері для багатих дам, прикрашеную дорогим чарівним розписом, дівчина нервово ковтнула слину, - В нас багато роботи. На щастя, містер Малфой втримався від точних вказівок, якою повинна бути ваша сукня, значить ви самі можете проявити свої бажання та фантазію.

- А буває так, що чоловік вибирає за жінку? - здивувалася Герміона.

- О, це звичайна практика, - відмахнулася мадам Темфрі з таким виглядом, ніби такі очевидні речі варто розуміти за замовчуванням, - Коли лорд, або нащадок лорда, являється в такий салон з дамою, яка нижче нього соціальним статусом, він дуже чітко вказує, яким повинен бути наряд. Ці коханки, ледве дірвавшись до розкоші, намагаються вдягтися, наче папуги.

Герміона сжала губи і різко відповіла:

- Я не коханка, мадам Темфрі, а законна наречена містера Малфоя!

- До того ж розумна відьма, - випад Ґрейнджер зовсім не збентежив жінку, - Думаю, саме ці дві обставини містер Малфой хотів підкреслити, дозволяючи вам самій вибрати фасон сукні і все інше.

Хоча це й були ті самі лестощі, Герміона злегка заспокоїлася. Чомусь їх здавалось, що за навмисно нестерпною поведінкою мадам Темфрі ховається мудрість людини, яка роками слідкує за повадками клієнтів і підмічає набагато більше, ніж їм би хотілося. Можливо, виголошуючи цю маленьку промову, мадам Темфрі хотіла нагадати міс Ґрейнджер основи її нового соціального статусу. 

- Тоді приступимо, - твердо відповіла Герміона, - В нас дійно багато роботи, тому що я збираюся виглядати не маглонародженою, що раптово потрапила в коло аристократів, я збираюся стати лідером їх думок. Я стану королевою.

Мадам Темфрі схвально хмикнула.

В кімнаті салону, до якої був доступ лише у багатих, все виглядало ще неймовірніше, ніж можна було собі уявити. Ніяких яскравих кольорів, інтер'єр витриманий в пастельних тонах, що заспокоює і розслабляє, посеред кімнати стоять пара комфортних крісел і диван, різьблений дерев'яний столик для чаювань, на якому красувалася скринька з танцюючою балериною на кришці. 

- Отже, міс Ґрейнджер, ми можемо зараз випити чашечку запашної кави, я чула, ви встигли полюбити цей напій, продивитися каталоги з вже готовими моделями, або ж відразу приступимо до створення сукні вашої мрії?

Герміона задумалася. А в неї взагалі колись була сукня мрії? Чарівниця ніколи не уявляла себе в дорогих нарядах, а коли намагалась, то в голову лізли тільки тони страз та пір'я.

- Боюсь, що я ще не настільки досвідчена, щоб правильно передати свої бажання, - повільно промовила вона, - Так що давайте дивитись каталоги. 

Мадам Темфрі посміхнулася, повернулася до невеликої ніші, і вже через півхвилини звідти з'явилась достатньо сором'язлива дівчина, поставила на столик дві чашечки з кавою, ємність з цукром, біля якої лежали спеціальні щипчики, і невеличку вазу з лакричними цукерками. З тими самими, які кусаються.

Дівчина зникла за порт'єрою в тій же ніші, власниця салону зробила запрошуючий жест і обидві сіли на диван. З тою же посмішкою мадам Темфрі подала клієнтці каталог. Коли Герміона відкривала першу сторінку, її пальчики злегка тремтіли, але вже через мить всю увагу молодої жінки захопив зміст сторінок, а тривоги і страхи відійшли на другий план.

Тут були сукні різних фасонів та кольорів, на будь-який смак, але не на кожен гаманець. Врешті решт Герміона зупинилась на сукні, яка з першого погляду ніяка, але це тільки з першого. Мадам Темфрі махнула рукою, помічниця знову з'явилася з тої ж ніші, вислухала розпорядження та зникла, а вже через чотири хвилини принесла потрібний наряд. 

- Прошу сюди, - мадам Темфрі вказала рукою на невеликий подіум, Герміона відразу на нього встала, - Буль ласка, скиньте вашу сукню, міс Ґрейнджер, - вона послухалась, проста сукня робітниці Міністерства Магії ковзнуло до її ніг, помічниця відразу його забрала, - Потерпіть.

Мадам Темфрі та її помічниця в чотири руки надягли на Герміону сукню, поки та стояла, слухняно піднімаючи то руки, то ноги, поверталася туди-сюди. Власниця салону окинула клієнтку професійним поглядом, рішуче вколола в тканину не менше півсотні булавок, і після цього разом з помічницею витряхнула Ґрейнджер з наряду. Помічниця подала клієнтці гарний шовковий халат, дівчина накинула його на плечі і вернулась на диван, до кави і каталогів. Поки та скромна дівчина підганяє сукню по фігурі Герміони, їм з мадам Темфрі варто було ще вибрати сезонний гардероб.

Коли вони закінчили з цим, на годиннику було п'ять хвилин на восьму.

- Саме час, - мадам Темфрі потягнулася, - Долорес, дорогенька, сукня міс Ґрейнджер готова?

З ніші з'явилась та сама помічниця, ім'я якої вона тільки що дізналася, хоча вже провела в салоні декілька годин.

- Так, мадам Темфрі, - відповіла вона.

Чарівницю знову запакували в сукню, яка тепер ідеально сіла по фігурі, підкреслюючи принади і приховучи недоліки. Герміона ще переживала, що з відкритою спиною неможливо буде втягнути злегка випираючий животик, але парочка хитрощів вирішили цю справу. Після цього мадам Темфрі посадила її в крісло і зайнялась зачіскою. На протязі півгодини вона добилась ефекту ніби вільних локонів, що спадали на плечі водопадом, але в чіткому порядку, як хочеться автору шедевру. Ще п'ятнадцять хвилин пішло на макіяж, легки та елегентний вечірній нюд.

О 19:55 Герміона була абсолютно готова до званої вечері навіть у самої королеви, що вже казати про Ноттів. Рівно о 20:00 в салон прийшов Драко Малфой. 

Чи сподобається йому мій наряд? Що він скаже? Може хоч би трішечки захоплений погляд отримаю? Мерлін, скільки ж в мені від жіночого марнославства!

На обличчі Малфоя не сіпнувся жоден м'яз, в погляді світло-сірих очей ні натяка на емоцію. Чарівниця відчула розчарування, але постаралася не видати себе. Драко окинув Герміону поглядом з ніг до голови, відмічаючи кожну деталь, їй відразу згадалися завіряння мадам Темфрі в тому, що лорди самі обирають наряди для своїх коханок, і задалася питанням, скільких їх сюди приводив її наречений?

Не треба ревнувати, Герміона, у вас не звичайний шлюб, це домовленість. Контракт на створення терпимості в суспільстві ціною особистого щастя двох людей. Нашого особистого щастя.

- Ви задоволені, містер Малфой? - запитала мадам Темфрі.

- Ви зробили хорошу роботу, - похвалив він.

- Ну що ви, я лише виконала бажання міс Ґрейнджер, - запевнила власниця салону, - У вашої нареченої гарне чуття в таких питаннях.

- Я в цьому не сумнівався.

Коли виходила на вулицю, чарівниця накинула на плечі мантію, прикриваючи неймовірний вечірній наряд.

- Парна апарація? - запитав Малфой.

- Хіба пристало з'являтися в гостях раніше назначеного часу? - вона вигнула брову.

В цій сукні Герміона Ґрейнджер відчувала себе королевою, і могла собі дозволити трішки покапризувати.

- А ми не до Ноттів, - пояснив Драко, - Спочатку додому. Я приготував тобі подарунок.

Герміона кинула швидкий погляд на чоловіка, але він був незворушним. Вона прожила з Роном не один рік, хлопець зміг повернути собі на користь славу героя війни і організував бізнес, так що в сім'ї водилися гроші, але він не вважав за потрібне дарувати дружині подарунки. Навіть маленького букетика квітів вона ніколи не бачила.

Що їй хоче подарувати Малфой?

Чоловік подав їй руку, Герміона вклала в неї свою, і вони разом апарували в Малфой-менор. Чарівниця очікувала, що вони опиняться в великій вітальні, але замість неї вони попали в спальню Драко. Вона розгубилася.

- Тобі не здається, що ще занадто рано...

- Не кажи дурниць, Ґрейнджер, - відмахнувся Малфой, - Створенням спадкоємців ми займемося після весілля, твоя репутація майбутньої леді Малфой занадто важлива, щоб піддаватися миттєвим поривам.

- Тоді що ми тут робимо?

Невже навіть ця частина відносин чітко регламентована в аристократів? Який жах! Це що, всі в домі будуть знати, коли ми будемо займатися коханням?

- Аристократка ніколи не вийде в люди без прикрас, - пояснив Драко, потім чарами приманювання притягнув до себе широку невисоку скриньку, повернувся до нареченої і відкрив її, на оксамитовій подушечці покоїлося прекрасне кольє, і сережки до нього, - Це тобі. Я до останнього сумнівався, які камні треба вставити, рубіни чи смарагди, тому відправив свого філіна до мадам Темфрі, вона прислала відповідь, запевнивши, що рубіни якнайкраще відтінять і сукню, і глибину твоїх карамельних очей.

Герміона мовчки повернулась, підняла волосся, дозволяючи Драко застібнути кольє на шиї. Чарівницю не покидало відчуття, ніби це не просто кольє, а повідок або нашийник, який назавжди прив'язує її до світу аристократії. Так же мовчки вона одягла сережки.

- Ну як? - запитала вона.

- Прекрасно, - запевнив її наречений, - Я не помилився в виборі, сьогодні ти змусиш модниць скреготати зубами.

- От і добре, - Герміона радісно посміхнулася, - Нехай зрозуміють, що я не випадкова гостя в світі аристократів.

- Мені подобається твій настрой, - Драко теж посміхнувся.

Ґрейнджер відмітила, що в нього гарна посмішка, хоча в школі їй здавалося інакше. Тоді вона вважала цю посмішку слизьким оскалом, який не віщує нічого хорошого.

- Ну що ж, вже три хвилини на дев'яту, пора. Запізнення більше, ніж на п'ять хвилин, вважається дурним тоном.

Герміона зафіксувала в голові нову інформацію, яка доповнювала картину життя аристократів. Вже біль весела, чарівниця подала руку своєму нареченому, і відправилась з ним на звану вечерю, який їх представлявся запливом з акулами без перил.

Якби Герміона поділилася своїми думками з Драко, він би напевне заявив, що вона недалека від істини.