За кадром

- Нам потрібно їхати, - нагадав Драко, і чарівність моменту зникла. 

Невидимий тиск, який породжувала одна присутність чоловіка, повернулася, як і всі проблеми, пов'язані з ним. Герміона поглянула в сірі очі, так і не зрозумівши, що саме вони виражають. 

- Звісно. Зараз викличу таксі.

З внутрішнього кармана мантії чарівниця вийняла мобільний телефон, яким мало користувалася, перебуваючи в магічному Лондоні, зате активно юзала, коли їхала до батьків. Тільки зараз Герміона згадала, що не попередила їх про поїздку у Францію, хоча так може навіть краще. Зважаючи на те, що вони все ж магли і багато чого не розуміють, Джин і Тому складно буде прийняти те, що їхня донька буде довгий час знаходитися наодинці з Драко, який злетів з котушек. Мама й так стала стрімко сивіти в останні тижні.

Замовивши машину в додатку, Герміона повернулася до Драко:

- Пишуть, що таксі приїде хвилин через десять.

- Добре.

Необхідність чекати явно не тяготила Малфоя, він вийняв з кишені чотки з темного мармуру і став їх перебирати, при цьому роздивляючись будинки навпроти. Для Герміона ці десять хвилин були набагато боліснішими, адже вона, навідміну від чоловіка, не вимикала емоції магічним методом. Знаходитися поруч з ним було одночасно дуже страшно і неймовірно добре. Якщо б в ту мить жінку запитали, чи хоче вона опинитися в іншому місці з кимось іншим, вона точно відповіла б, що не хоче. Під час свого добровільного заточення в кімнаті, яку їй виділила Нарциса після повернення з маєтку Забіні, Герміона чудово усвідомлювала, що завжди думає про Драко, і практично постійно хоче або побачити, або почути його. Ось така петрушка.

Нарешті приїхала замовлена машина, якраз вчасно, тому що дощ припустив сильніше. Драко і Герміона сіли на заднє сидіння, ось тільки, навідміну від попередніх поїздок, відсіли подалі один від одного. В тісному салоні аура присутності Драко стала майже нестерпною, вона практично задихалася, не дивлячись на те, що в машині працював кондиціонер. Дорога до аеропорту проходила в повному мовчанні, іноді подружжя кидало короткі спантеличені погляди один на одного.

Під час поїздки маги, непомітно для водія, змінили зовнішню форму своїх мантій, перетворивши їх взручні маглівські пальто, звичні для всіх.

Всю метушню перед вилітом Герміона пам'ятала погано, вже дуже давно вона не опинялася в такому великому натовпі, розгубилася, що вже говорити про Драко, який виріс в тіши та спокої менору єдиною дитиною, якій батьки завжди влаштовували комфортні подорожі. Опам'яталася чарівниця вже в літаку, сидячи поруч з Драко в кріслах першого класу. Ну звісно, які ще білети міг замовити чоловік? Тільки ті, що вважаються найкращими.

Через ранній рейс в салоні, окрім них, був всього один пасажир, лисуватий чоловічок середнього віку, який заснув майже одразу після зльоту. Всі одно, що самі.

- Якщо хочеш, можеш поспати, - запропонував Драко, - Летіти трохи менше двох годин, перед посадкою розбужу.

- Добре.

Сховатися від тривожності під легким пледом, який принесла стюардеса, виявилося неймовірною ідеєю. Герміона ні хвилини з цих майже двох годин не спала, всіма фібрами душі відчуваючи присутність Драко поряд, але хоча б була позбавлена від необхідності вести якийсь діалог.

З аеропорту Тулузи до будинку, який належить сім'ї Малфой і захищений антимаглівськими чарами, вони точно так само доїхали на таксі. Водій явно вирішив, що божевільні англічани вирішили подивитися млини до того, як заселяться в готель. В розумінні француза такі дурні витівки типові для не дуже розумних любителів вівсянки. 

Тут довелося зняти важкі теплі мантії, нести їх на напівзігнутих руках, і все одно було трохи жарко в одязі, яка для промозглої сирої Англії саме те. Через занадто активне сонце Герміона стала боятися згоріти.

- Цей маєток батько подарував мамі на десяту річницю весілля, - тихо говорив Драко, - З того часу ми тут бували майже кожного літа, мінімум на два тижні приїздили. Мама говорить, що теплий клімат допомагає лікувати не тільки недостачу вітаміну Д, але й душевні рани.

- Саме тому ти вирішив саме тут провести операцію по зближенню?

- Я подумав, що краще цілий день дивитися на річку, ніж на стінку перед собою.

Герміона з досадою подумала, що хтось з домовиків проговорився, а лаяти їх за це не хочеться. Який сенс зараз? З неї вистачить і того, наскількі вони вірні молодій хазяйці, як захищають її та носяться з її примхами.

- Що ми будемо тут робити, окрім споглядання річки?

- Нехай буде сюрпризом, - Драко похитав головою, - До речі, хочу попередити одразу, щоб ввечері не було істерик, ми будем спати в одній спальні. В одному ліжку.

Герміона відчула вже звичний спектр емоцій від тваринного жаху до цілком зрозумілого хвилювання закоханої жінки. Зовнішньо вона обмежилася підняттям брів.

- Ти витримаєш таку близькість з бруднокровкою?

- Зобов'язаний це зробити, - відрізав Малфой, - Не тільки заради звикання до твоєї присутності в моєму особистому просторі, але й заради твого звикання, що тепер я безпечний, наче ягнятко. Принаймні для тебе.

- А для кого ні?

Драко повернувся до дружини всім корпусом, вдивився в карі очі, потім відповів:

- Я не збираюся одразу передавати аврорам автора драми, в результаті якої загинув наш син.

Герміона зблідла. Яким Малфой може бути в гніві, вона знала занадто добре, і, що найдивніше, припускала, що з нею він стримувався.

- Це могла бути і донька, - пошепки відповіла вона.

- Це була моя дитина, - відрізав Драко, - Автор цього перфомансу зробив так, що її кров на моїх руках. Я не буду милосердним. Просто попереджаю, щоб потім ти не була шокована. А ось і будинок, - за поворотом показався невеличкий будиночок у французьскому стилі з білою літньою верандою і різними ставнями для вікон, - Наступає час денної спеки, пропоную зараз перекусити і відпочити.

Такий різкий перехід від обговорення катування для злодія до буденності трішки вибив чарівницю з колії. Який відпочинок пропонує Драко? Спільне створення гільйотини в домашніх умовах? Зараз Герміона нічому б не здивувалася.

Коли вони увійшли, на веранді вже був накритий легкий обід з тостами, в піалах стояв ягідний джем, а в спеціальному блюдечку - масло. В заварнику димівся гарячий чай з бергамотом, а біля столу стояла Крессі.

- Вітаю, містер та місіс Малфой, - ельф низько вклонилася, - Крессі приготувала скромний обід для вас.

- Дякую, Крессі, - тепло відповіла Герміона, - Приготуй мені ванну, мила, ароматичне масло обери на свій смак.

На обличчі ельфійки з'явився задоволений вираз, і вона одразу зникла. Герміона повісила мантію на спинку стула, розстібнула верхні ґудзики щільної жемчужно-сірої блузки, і сіла за стіл. Драко вже розливав чай з заварника по їх чашкам.

- Я якраз хотів тебе про це запитати.

- Про чай?

- Про відданість домовиків тобі.

Герміона внутрішньо підібралася. Ця обставина дуже сильно не сподобалася Драко ще тоді, коли в його душі жили почуття до дружини, а сам він пам'ятав обставини одруження. Як до нетипової відданості ельфів Малфой віднесеться зараз, навіть подумати страшно.

- Я нічого спеціально не робила для цього, - насторожено пояснила чарівниця.

- Але щось ти все-таки зробила, - Драко взяв підсмажений тост і став намазувати його смородиновим джемом, - Не шукай підступ, я вього лише хочу зрозуміти механізм.

- Навіщо?

Герміона дійсно цього не розуміла. Малфої ніколи не прагнули подружитися зі своїми домовиками, просто наказували їм робити те, що необхідно господарям, і дякували за службу, як годиться. Нічого більше.

- Ти дізнавалася історю свого звільнення? - Герміона похитала головою, а сама задалася питанням, чому не зробила цього, - А мені трохи розповідав Нотт. У кожного маєтку чарівників є родовий захист, який не дозволяє пройти чужаку, якщо господарі не хочуть його пускати. Такий є і в Малфой-менорі, і в маєтку Забіні також була. Звісно, велику долю вносить збірна сила всіх членів родини, але ще більше там магії ельфів маєтку. Ось саме ту частину, яку створює сукупна сила домовиків, практично неможливо пробити жодному чарівнику, для цього потрібні по-справжньому темні магічні матерії, або ж секретні плюшки невиразимців.

- Але твої батьки пробили родовий захист маєтку Забіні, - в душі Герміони ворухнулося лякаюча підозра, але Драко одразу її розвіяв.

- Ні, - помітив, що в чашці дружини чай закінчився, він перегнувся через стіл і ще підлив, - Родовий захист маєтку Забіні в клапті розірвали домовики Малфой-менору.

Герміона була настільки вражена, що не знайшлася з відповіддю. Це ж... Такого ще ніколи в історії магічного світу не ставалося. Взагалі-то ельфи не втручаються у справи чарівників, вони вважають, що достатньо всього лиш добре виконувати свою роботу. В кожному замку, як і в Хоґвартсі, є своя закрита спільнота домових ельфів, куди постороннім не потрапити ні за що. З таким розкладом ніхто не міг знати, що домовики здатні на таке.

Це перший випадок втручання домових ельфів у справи чарівників.

Магли-поттеромани заперечать, що таке сталося 2 травня 1998 року, коли вигаданий домовик Кікімер повів ельфів Хоґвартса в бій проти ніколи не існувавшого Волан-де-Морта. Всі чарівники знають, що книжний злодій це зібраний образ з глав злочинного уряду Лордів, а над сценою з домовиками відверто посміялися.

Видить, Ріта змогла якось передбачити майбутнє? 

- Це неймовірно, - видихнула Герміона, - Перший випадок в історії! Він увійде в підручники.

- Якщо цю подію обнародують, - погодився Драко, - Не ухиляйся від питання, розкажи, як ти змогла підкорити собі домовиків Малфой-менору?

- Я їй не підкорювала, Драко, - вигукнула чарівниця, - В мене навіть в думках не було! Просто балую всілякими приємностями і поважаю їхні особисті кордони.

- Приведи приклад, - зажадав чоловік.

- Ну, от зараз Крессі готує для мене ванну, і я не дарма запропонувала їй обрати ароматичне масло на свій смак. Ця домовиха дуже любить поніжитися в гарячій воді, намаститися всілякими кремами, і все це я запропонувала їй, коли помітила цю пристрасть ельфійки.

- Що приємного ти зробила для Доббі?

- Я обіцяла нікому не розповідати про маленькі слабкості Доббі, - вперлася Герміона, - І не розповім.

- Добре, розкажи тоді про Дранґера.

- А, це дивна історія, - жінка всміхнулася, - Я ж не знала, що не можна заходити на кухню під час приготування їжі, хотіла заварити собі чай. Мені здавалося, що смикати домовика кожного разу, хочеться чашечку чаю, занадто по снобістські, а тут розлючений Дранґер. Я так розгубилася, що пообіцяла виконати будь-яку примху домовика, тільки б він заспокоївся. 

 - І що він зажадав?

- Тепер в кухні Малфой-менору працює маглівський телевізор, налаштований на кулінарні канали.

- Тобто треба давати їм те, що вони хочуть? - уточнив Драко.

- Можливо, - Герміона знизала плечима, - Якщо тобі дійсно цікава моя думка, то мені здається, що справа в щирості. Розумієш, для мене домові ельфи не нижчі створіння, а рівні, з цієї позиції я з ними спілкуюся. Принаймні, ні з одного чарівника не убуде, якщо вони скажуть домовику "дякую" за зроблену роботу.

Драко хмикнув і надовго задумався. Доївши, Герміона встала з-за столу і пішла приймати ванну. Сьогодні вона відчувала себе живою, не те, що в попередні дні. Крессі не змогла не скористатися цим і стала теревенити, не замовкаючи, як і раніше, поки терла спинку хазяйці.

- Крессі дуже рада, що господарі вирішили приїхати сюди. Звісно, Крессі хвилюється, що хазяїн Драко може скривдити хазяйку Герміону, адже тут немає господарів Люциуса та Нарциси, та Крессі сподівається, що їй і Доббі вистачить сил захистити хазяйку Герміону. Тут так тепло, так добре. Крессі постійно хоче посміхатися.

- Крессі, ти хочеш піти на річку? - запитала Герміона.

Домовик застигла, притулила маленькі ручки до рота, в очах з'явиловся забавний вираз, який говорив про крайню недовіру і про величезне бажання саме так і вчинити. Герміона запитала себе, як часто господарі взагалі випускають домовиків з маєтків? Бідні створіння бачать тільки похмурі зводи напівпідвальних приміщень, в яких їм доводиться працювати, і всі ці сноби вважають, що саме такого життя домові ельфи і прагнуть, іншого їм не треба.

- А можна? - на видисі запитала домовиха, - Крессі правда може сходити на гарну річку? Подивитися на воду, яка тече сама собою здалека? І навіть поплавати в річці?

- Звісно. Тільки ти повинна пообіцяти мені не запливати на глибину, щоб тебе не унесла течія.

- Хазяйка Герміона така добра, так піклується про нас, - в куточка великих очей ельфа зібралися сльози, - Крессі обіцяє берегти себе. Дуже дуже сильно обіцяє.

- Доббі теж може піти з тобою, - додала Герміона. 

Звісно, про себе вона сподівалася на те, що більш розсудливий та спокійний Доббі придивиться за Крессі, натурою захоплюючуюся та імпульсивною. Дозволивши ельфійці сходити на річку, Герміона добилася того, що в її серці з'явилася тривога за життя двох створінь.

Облиш, Герміона, це все всього лиш питання довіри і вміння віддати відповідальність за життя тому, кому воно належить. Якщо я зараз не зможу відпустити Крессі і Доббі на річку з побоювання, що хтось з них зможе втонути, то як потім я буду відпускати свою потенційну дитину далеко від себе? В той же Хоґвартс в 11 років. Треба послаблювати контроль, інакше і я сама, і ті, кого я хочу за допомогою цього контролю хочу захистити, всі ми будемо нещасні.

Наступного разу вона побачила Драко вже за вечерею. Обидва переодяглися в наряди, які більше підходять для півдня Франції, Герміона тільки головою похитала, оцінивши, наскільки схожі їх наряди. Малфой одягнувся в літні брюки білого кольору, брючини підкатані так, що видно щиколотки, вільна рубаха розстібнута, так що добре видно кубики пресу на животі. Цікаво, де він їх накачав? За весь час заміжжя вона жодного разу не помітила тренажерного залу в менорі.

Герміона також одяглася в білі брюки, трохи підкатала штанини, і білу сорочку зав'язала вузлом під грудями, підставив сонцю свій живіт. Звісно, він не такий ідеальний, як у чоловіка, присутній легкий прошарок жирка, але зовсім невеличкий.

Драко окинув дружину поглядом і хмикнув, також оцінивши схожість нарядів.

- Тепер точно помітну, що ми прибули на південні береги, - всміхнувся він, - Сподіваюся, ти на планувала нічого на вечір?

- Я хотіла посидіти на терасі, помилуватися зірками. Всі неперебій говорять, що південне небо неймовірно гарне, і зірки тут видно так, ніби вони над самю головою висять.

- Посиденьки на терасі залишимо на потім, - домовики мовчки подали вечерю, і Герміона раптом відчула, наскільки голодна, вперше за тривалий час їла з апетитом, - Сьогодні я запрошую тебе в місто, там місцеві влаштовують імпровізований танцювальний вечір прямо на вулиці. Батьки завжди ходили на такі заходи і поверталися дуже щасливими.

- А ти?

- Я бував тут дитиною, в підлітковому віці вже бунтував і хотів відпочивати подалі від предків, - чоловік спостерігав за раптовим апетитом дружини і вважав це гарним знаком, всі маглівські лікарі кажуть, що, якщо в пацієнта з'являється апетит, то на одужання ставка більше 50%, - В основному ми збиралися компанією слізерінців в когось в маєтку, вільному на літній період від дорослих, і відривалися, як могли.

Герміона нахмурилася, її занадто жива уява в яскравих картинках намалювала подробиці розваг золотої молоді, не обтяженої якими пристойностями та совістю.

- Сподіваюся, що всі учасники ваших вечірок залишились живі, - пробурмотіла вона.

- Там були тільки свої, - спокійно відповів Драко, - Не було з кого знущатися. На щастя бруднокровок, їх ніхто не допускав в маєтки аристократів.

- Ніхто б з нас і не пішов би туди, - відрізала Герміона, обурена холодним зневажливим тоном.

Драко ухмильнувся.

- Через свою наївність ти навіть уявити не можеш, скільки гриффіндорок побувало в моєму ліжку на шостому та сьомому курсах, - самовдоволено повідомив він, - Особливо завзято задом вертіли напівкровки та бруднокровки.

- Це гидко, Драко, - Герміона зморщилася, - Я не хочу обговорювати твоє бурне сексуальне життя в шкільні роки, мені вистачило пліток тоді.

- Заздрила тим, хто не був таким принциповим та зажатим?

- Жаліла їх, - чарівниця відпила зі свого бокалу розбавлене водою вино, - Ці дурепи по-справжньому закохувалися в тебе, деякі в Блейза закохувалися, страждали, та я точно знала, що ти зверхній сноб і лише граєшся з ними. Чесніше за всіх з вас завжди вчиняв Нотт, він пояснював закоханим ідіоткам, що не кохає їх і може запропонувати лише секс.

За столом повисла тиша, Герміона була роздратована підлітковими зізнаннями чоловіка. Додумався! Який взагалі ідіот хвалиться перемогами на сексуальному фронті дружині?

- Тоді ти, свята наївність, явно не в курсі, що Кормак МакЛаген спорив на тебе?\

- Що? - Герміона ледве на вдавилася шматочком м'яса.

- Цей придурок вирішив, що зможе звабити тебе, відому недотрогу, - на обличчі Драко застиг самовдоволений вираз, - І подумав, що для того, щоб ми повірили, що ти стрибнула до нього в ліжко, достатньо декілька разів прогулятися з тобою по замку під ручку та отримати запрошення на вечерю у Слізнорта, - Герміоні хотілося прямо зараз знайти МакЛагена і видряпати йому очі, - Довелося поставити йому умову.

- Яку?

- В доказ завершеного акту зваблювання Кормак повинен був пред'явити нам твої мережевні труси.

Ця деталь неочікувано так розвеселила Герміону, що вона розсміялася від душі, навіть сльози в очах виступили.

- Ох, навіть якщо я зійшла б з розуму і вирішила, що мені подобаються слиняві поцілунки МакЛагена, він не зміг би виконату умову, - крізь сміх видавила чарівниця, - В той час вся моя білизна була екологічно безпечна для довкілля, далека від епітету "сексуальна", - на губах Драко заграла загадкова посмішка, - Вперше щось мереживне в моєму комоді з'явилося, коли я вийшла заміж.

- Уізлі оцінив? - Малфой вигнув брову.

- Хіба що цінник, - фиркнула Герміона, - Ти ж бачив спогад, Драко, повинен був по короткій фразі зрозуміти, що моє інтимне життя з першим чоловіком було прісним. Будь-які сроби урізноманітніти секс закінчувалися звинуваченнями в тому, що я збочинка, нахваталася всіляких штучок в численних коханців, які ніби-то були в мене ще в школі, і я подовгу плакала. Щиро вірила, що всі мої бажання дійсно ознака душевної хвороби.

Один один. Якщо Драко хвалиться своїми перемогами, то чому б їй не пожалітися трохи на свої невдачі? Врешті решт, за все життя Герміона в цьому плані було лише два чоловіки, і з обома секс стався після весілля. Цікаво, це ознака добропорядності чи занудності? Якщо вірити Драко, більшість дівчат не заморочуються питаннями добропорядності і кохання, живуть на всю і беруть від життя максимум.

- Ти колись порівнювала мене з Уізлі? - питання Драко вирвало жінку з роздумів.

- Навмисне ні, - вона похитала головою, - Бувало саме собою.

- Напевне було образливо за колишнього, якого ти кохала, що аристократичний сноб краще за нього в ліжку? - в тоні Малфоя з'явилася знайоме з дитинства глузування.

- Ні, - Герміона подивилася прямо в сірі очі чоловіка, - Було образливо за себе, за те, що була настільки дурною, і кохання міряла категоріями добра і зла. Раз він герой війни, значить і чоловіком повинен бути ідеальним, а всі злодії можуть тільки страждання приносити.

- Врешті решт з приводу мене ти мала рацію, бруднокровка.

- Маглонароджена, - виправила Герміона, - В сучасному суспільстві принято говорити "маглонароджена", - потім чарівниця відставила від себе тарілку з тяжким зітханням, взяла в руки чашку з теплим зеленим чаєм, - В житті далеко не все так однозначно, як нам здається в дитинстві чи пишуть в дитячих книжках. Людина не може бути в усьому позитивною чи поганою, в кожному живуть найпротилежніші риси. Під час революціі Рон був сміливим, вірним другом Гаррі Поттера, героєм, про нього мріяли всі дівчата, які не мріяли про Гаррі. Ми виграли, настав мирний час, Рон якимось чудом звернув увагу на мене, а я... Я була так сильно в нього закохана, що нічого дурного не помічала, ніби з зав'язаними очима заміж йшла. Він виявився не таким благородним, яким здавався, постійно вимагав від мене бути не собою, змушував відмінити підписку на наукові журнали, тому що це дуже дорого, купив мені книжки з побутовими закляттями. Фраза: "Чому ти не можеш готувати так смачно, як моя мама?", - стала звучати в домі частіше, ніж зізнаня в коханні. Найменший промах в побутовому плані зводився в ранг неймовірного злочину, навіть залишені на спинці стільця мантія доводили Рона до сказу. При цьому він вів себе, наче п'ятирічна дитина, одяг кидав там, де зняв, обгортки, фантики, деталі від винаходів валялися по всьому дому, і я повинна була ходити підбирати. Кухня, прибирання, постійні докори, контроль витрат та місіонерська поза, бо пристойні жінки не мріють про більше. Рон ніколи нічого по дому не робив, навіть полицю підправити, якщо покосилася, не міг. Зате летів, якщо раптом Моллі присилала сову з проханням допомогти чи то в саду, чи то в домі щось полагодити. Чесне слово, іноді я думала, що саме вона його дружина, а не я, - Герміона зітхнула, - Позитивний образ став буденним, я тільки справа торкнулася звичайного життя, навіть став клонитися в негативний. Потім ролучення, місяці спроб знову знайти себе, і раптом з'явився ти, повністю негативний персонаж, - тут губ чарівниця торкнулася легка посмішка, - Раптово тобі стало цікаво, про що я думаю, що відчуваю. Дізнавшись, що я вирішила збирати всі газети та журнали зі статтями, в яких писали щось гидке про мене, ти одразу наказав домовикам менору добудувати окрему кімнату до бібліотеки. Постійно підтримував, коли я грузилася то через статті, то через звільнення з відділу Артура Уізлі. Навіть зараз, забувши все це і знову ставши максимально негативним, ти пам'ятаєш багато того, що пов'язане зі мною і відбувалося ще в школі, і знаєш, що я люблю зелений чай з жасміном не менше, ніж апельсиновий. Крессі розповіла мені, що запастися ним ти наказав особисто. В житті нічого не буває однозначно.

- Ще трохи, і ти одягнеш на мене лати лицаря, Ґрейнджер, - пробурчав Драко.

- Малфой. Моє прізвище Малфой.

- Як скажеш, - відмахнувся Драко, - Іди готуйся, ми йдемо в місто танцювати.

Дивлясиь вслід Герміоні, Драко подумав, що бути кимось особливим в її очах йому подобається. Що поганого в тому, що його власна дружина буде насправді його поважати та цінити, а не напоказ?

 Перед тим, як вийти з дому, Малфой наказав Доббі запастися апельсиновим чаєм.