За кадром

В цей день сніданок був відмінений для того, щоб всі жителі Малфой-менору могли як слід виспатися перед ніччю веселощів, що були попереду. Коли Герміона прокинулася, на годиннику була половина першого дня, жінка жахнулася.

- Ого, - вигукнула вона, - Стільки часу в топку! Кошмар.

Драко протягнув руку, обвив дружину за талію і притягнув до себе, змушуючи лягти в ліжко назад, сонно поцілував в шию.

- Заспокойся, дурненька, вночі все надолужиш. Бал навряд чи закінчиться раніше четвертої ранку. 

- Що ж можна робити так довго?

- Побачиш. Давай ще півгодинки поваляємося, а потім продовжимо дискусію. 

Герміона заперечувати не стала, затишно примостилася на плече чоловіка і задрімала. Це вперше з їх пам'ятної шлюбної ночі, коли вона ночувала тут, зазвичай Драко приходив до її спальні. Розчулившись, чарівниця потягнулася і поцілувала чоловіка куди дотягнулася, в ключицю, той щось промурликав нерозбірливо, обняв міцніше і снову задрімав.

Навіть після декількох років шлюбу Герміоні не вірилося, що можна відчувати такий блаженний спокій, коли спиш з іншою людиною в обнімку. Їй здавалося, що це дуже незручно та принизливо. Може тому, що Рону жити не бути треба було запустити руку їй між ніг? І йому було неважливо, хочеться Герміоні цього чи ні.

Вже через двадцять хвилин в спальні з гучни хлопком апарації з'явилася Крессі. Домовиха явно була збентежена, великі уші опущені вниз. 

- Хазяїн Драко, - звернулася вона, - Хазяйка Герміона. Крессі приготувала для вас ванну. Хазяїн Люциус через годину чекає вас на пізній обід. 

- Добре, - сонно відповів Малфой.

- Дякую, Крессі, - пробурмотіла Герміона.

Довелося вибиратися з теплих обіймів, сонно потягуватися та плестися в ванну Драко. Вона відрізнялася від ванної кімнати Герміони вичурністю, мармуровою плиткою на підлозі та стінах, і сама чаша була більшою. Зараз вона наповнена водою з ароматною піною, на бортиках стояла велика кількість баночок та банок, лежали мочалки, та інші радощі помивочних процедур. 

- Чудово, - Драко зайшов до ванної кімнати вже голим, - Потреш мені спину?

- Якщо тільки ти мені потреш, - відповіла Герміона, скидаючи халат.

Приймати ванну вдвох виявилося ще приємніше, ніж спати вдвох в одному ліжку. З півгодини вони просто лежали, насолоджуючись тишою та близькістю. Драко спирався спиною на бортик ванни, Герміона притислася спиною до його торсу, шкірою відчуваючи, як сильно і рівно б'ється серце чоловіка. Драко час від часу нахилявся, щоб чмокнути дружину в маківку.

Потім він взяв одну з мочалок, вилив на неї вміст флакону, макнув у воду і став стискати, щоб з'явилося побільше піни, почав намилювати плечі Герміони.

- Спочатку я помию тебе, а потім ти мене, - тихо запропонував він.

- Добре.

Драко став намилювати плечі дружини, груди, руки... Він повільно проводив мочалкою по кожній ділянці ніжної шкіри, хрипким глухим голосом іноді просив то піднятися, то повернутися, щоб було зручно. Герміона зовсім розімліла в руках чоловіка, серце ухало десь в районі низу живота, напруга все зростала. Цікаво, там він теж збирається мене помити? Проте, відповідь на запитання прийшла дуже швидко, коли Драко взяв з бортику невеличку м'яку тряпочку, налив на неї гель з іншого флакончика, своїми ногами змусив Герміону роздвинути її ноги і почав ретельно намилювати там. Цю солодку муку чарівниця витримати ледве змогла, сильніше притислася до торсу чоловіка, запрокинула голову на його плече, прикрила очі і відкрила рот, з губ зірвалося рване хрипке дихання. Мука закінчилася раніше, ніж наступила розрядка.

- Тепер ти мене помий, - тихо попросив Драко, протягуючи дружині іншу мочалку.

Приголомшена, Герміона як уві сні взяла мочалку, вилила на неї вміст третього флакончику, встала так. що опинилася перед чоловіком на колінах, поки той сидів розслаблено, почала терти йому шию, груди... Змусила піднятися, щоб помити спину, перегнувшись через його плече. Коли дійшла черга до інтимного місця, Герміона дуже боялася зробити йому боляче, тому діяла обережно, намагаючись нічого не пропустити і не відволіктися на те, як Драко втягує повітря крізь стиснуті зуби, а його збудження видно неозброєним оком.

- Готово, - ледве чутно видихнула вона.

- Я не впевнений, - Герміона впізнала цей вогонь в сірих очах.

- Нас чекають на обід, - нагадала вона, проте, не так впевнено.

- Думаю, нам пробачать спізнення.

Драко притягнув дружину до себе, став цілувати, пестити в найінтимніших місцях. Відкладений оргазм вибухув з новою силою, неочікувано, і він швидко всадив дружину на себе, став рухатися всередині, вириваючи з її грудей стони, хрипке дихання і мольби про помилування.

- Ти нестерпний, Драко, - простогнала Герміона, після цього привалившись до нього.

- За це ти мене і кохаєш, люба, - він самовдоволено посміхнувся.

До обіду вони спізнилися, як і передбачала Герміона. Нарциса і Люциус не стали суворо нагадувати про етикет або питати причину, яскравий рум'янець на щоках невістки говорив сам за себе, як і самовдоволений вигляд сина. Чоловік таким буває лише в двох випадках: коли вбив на полюванні особливо крупного звіра; коли провів незабутню ніч з коханою жінкою.

- Перші гості з'являться о восьмій вечора, - Нарциса продовжила перервану розмову, - До того часу домовики на кухні вже впораються з приготуванням їжі. Дранґер в такому настрої, що навіть я боюся до нього підходити.

- І не треба, люба, - Люцис заспокійливо поклав руку на зап'ястя дружини, - Цей домовик знає свою справу, на моїй пам'яті Дранґер ще ні разу не напортачив.

- Звісно, - Нарциса з ніжністю поглянула на Люциуса, - Крессі і Доббі отримали останні вказівки по прикрашенню дому, я пообіцяла, що ми з Герміоною перевіримо все за дві години до прибуття гостей. А о пів на сьому прибудуть наряди від мадам Темфрі.

Роздавши такі накази, Нарциса залишилась дуже задоволена собою.

Одразу після обіду Люциус і Драко відправились по своїм справам в Лондон, Герміона одразу ж відчула тугу, варто було чоловіку зникнути. Щоб чимось себе зайняти на той час, який відведений до перевірки роботи домовиків, чарівниця відправилася до бібліотеки, аби пошукати там інформацію про найстародавніші роди чарівників.

* * *

Вони стали прибувати рівно о восьмій годині, розфуфирені по саме не балуй. Проте, господарі маєтку також були одягнені в приголомшливі наряди, на обличчях сяяли щасливі посмішки. Першими гостей зустрічали Люциус і Нарциса, потім вже молоді Малфої. 

Гості чоловічого роду охоче цілували ручку леді Малфой, дивилися на неї з захопленням, намагалися привернути увагу Нарциси. Коли ж вони підходили до Драко і Герміони, відношення до неї було зовсім іншим. Особливо лояльні до шлюбу спадкоємця старовинного роду з маглонародженою чарівницею на декілька миттєвостей брали пальці Герміони, вдавали, що цілують їх, але насправді жоден не торкнувся губами. Таких було мало, інши обмежувалися тільки кивком голови, і той робили, відводячи очі. Через це Драко виглядав похмурим і на всі привітання відповідав сухо.

- Заспокойся, - шепнула йому Герміона, - Їм знадобиться час, щоб прийняти нове.

- І навіть тоді вони залишаться гівнюками, - відрізав Драко.

Бал йшов своїм чередом, гості пригощалися закусками на столах, пили розбавлене вино, тому що п'яних витівок Нарциса в своєму домі не терпіла, танцювали, спілкувалися. Спочатку Драко повністю займав увагу Герміони танцями, кружляв по танцполу, ніби в якійсь казці, посмішка приклеїлася до обличчя чарівниці. Вона тонула в сірих очах чоловіка, бажаючи лиш того, щоб цей вечір не закінчувався ніколи, щоб танці тривали і тривали, і щоб ніхто не заважав їм насолоджуватися компанією один одного.

Нарциса уважно спостерігала за Драко з Герміоною і за тим, як гості реагують на посмішки щасливої молодої пари. Не знайшлося жодного чистокровного чарівника, який би посміхнувся хоча б краєчком губ, в кращому випадку дивилися без відрази. Чоловік з п'ять. Переважна більшість старанно ховали недобрий вогонь в очах, і материнське серце чуло біду. Ось тільки б знати, звідки вона прийде!

Своїми страхами Нарциса поділилася з чоловіком, ледва випав випадок.

- Ми добре розуміли, що цього шлюбу нам не пробачать, люба, - спокійно відповів Люциус, - Нам залишається бути назирці. До того ж, як бачиш, лід потрошки скресає, і Феліція, і Блейз Забіні, вже не рефлексують так сильно. Можливо це шлях до прийняття? 

- Сподіваюся, - зітхнула Нарциса.

- Піду-но я відберу невістку з рук Драко. Буде корисно, щоб всі вони побачили нашу підтримку шлюбу сина.

З Люциуслм танцювати було не так приємно, як з Драко, але все ж свекор рухався дуже добре, Герміоні залишалося лише покірно рухатися в такт музиці і м'якому керуванню партнера.

- Рано чи пізно вони звикнуть до нових порядків, - з посмішкою завірив лорд Малфой, - Робити нововведення завжди складно, мила. Головне в тому, що між тобою та Драко спалахнули почуття.

- Я теж цьому дуже рада, - серйозно відповіла чарівниця, - Жити без кохання дуже складно, я це точно знаю.

Через декілька хвилин Драко назад забрав дружину з рук батька, відвів до столів з напоями.

- Остинь трохи від танців, - шепнув він їй на вушко, - Що тобі наговорив батько, що ти так розчервонілася?

- Просто я не звикла до того, що всі раді тільки тому, що я є, - чесно зізналася Герміона, - Точніше відвикла. Батьки ж саме так сприймають свою дитину.

- Не всі, - Драко глянув поверх голови Герміони на пару чистокровних чарівників, яких вона не могла пригадати по імені, - Деякі відносяться до своїх нащадків як до дівидендів, які не обов'язково любити, головне зберегти. Вкласти в них, щоб потім віддачи взяти побільше.

- Про що ти? - Герміона трішки нахмурилася.

- Потім, - шепнув Драко, до них якраз йшла та пара, - Доброї ночі, - вираз його обличчя став відсторонено ввічливим, тобто абсолютно аристократичним, - Дуже радий бачити вас в своєму домі.

- Ми також раді, що тут ще не зовсім забули про своє походження, - чопорно відповів чарівник, зневажливо мазнув поглядом по Герміоні, - Скажи чесно, ти дуже нещасливий, Драко?

Нарешті Герміона згадала ім'я чарівника - Антон Фоулі. Він рідний дядя Юстаса, який вчився курсом старше на факультеті Пуфендуй. Непоганий хлопець, чистокровне лайно лізло з нього набагато менше, ніж з того ж Драко, до того ж він дуже люблячий та працьовитий. В своїй грі по зміні суспільного устрою Герміона робила ставку і на нього також. А от дядя Юстаса, Антон, вже тоді прославився як ідейний смертежер, до того ж розумний. Скільки таємних місць, які використовували для сходок Спротиву, викрив Антон Фоулі? Не порахувати. Неприязнь чарівниці до нього природна, адже багато років довелося прожити в страху перед цією людиною.

- Хіба можна бути нещасним, коли поруч молода кохана дружина? - запитав Драко з посмішкою, - Хіба що від того, що в добі мало годин, щоб виразити своє кохання.

- Це огидно, - Антон не прагнув приховати своє відношення, - Подейкують, що шкіра у бруднокровок до нудоти м'яка, майже пергаментна.

- Так, - молодший Малфой навіть не змінився в обличчі, - Шкіра у моєї дружини м'яка, так приємно торкатися, цілувати. Ви маєте рацію, містер Фоулі, шкіра маглонародженої відрізняється від шкіри чистокровної, в останніх вона більш щільна, холодна, ніби торкаєшся до добре вичиненої шкіри буйвола. Принаймні такою мені здалася шкіра вашої доньки в ті часи, коли ми були коханцями.

Антон Фоулі побілів від люті, а Герміона зачаїла дихання.

Зміїне кубло. Найспавжніше зміїне кубло, а не аристократія!

Як Драко може настільки спокійно говорити такі жахливі речі? Наскільки їй відомо, Камелія Фоулі декілька років тому вийшла заміж за такого ж чистокровного чарівника, Фредеріка Треверса, а дітей в них досі немає. Подейкували, що дівчина попалась бракована, безплідна, але Герміоні здавалося, що вся справа в генетиці.

Загалом, донька була слабки місцем Антона, тою самою больовою точкою, найменший дотик до якої приносив нестерпні страждання. Драко не міг цього не знати, і все рівно вдарив по больовому.

- Навіщо ти так? - запитала Герміона, коли Фоулі відійшли подалі.

- Нехай знають своє місце, - похмуро відповів Драко, - Герміона, не обманюйся, ці люди далеко не жертви, - тут він нахилився до вушка дружини, - Саме Антон Фоулі запропонував той метод рішення проблеми з народженням здорових фізично та магічно спадкоємців, який так обурює і тебе, і всіх інших здорових психічно чарівників.

- Через доньку? - запитала чарівниця.

- Можливо.

Більш за все Герміоні захотілося щільніше притиснутися до чоловіка, щоб він обняв її за плечі, притис до себе. Але вони не в своїй спальні, а на балу в присутності багатьох людей, і повинні вести себе пристойно.

- Як добре, що ти не захотів наслідувати приклад, - прошепотіла Герміона, - Я з великою радістю народжу тобі здорових дітей, і ми будемо ростити їх тут, в коханні і щасті.

На обличчі Драко з'явився глузливий вираз, він лукаво подивися на дружину.

- Я готовий працювати над створенням спадкоємців і день, і ніч.

- Пошляк, - фиркнула Герміона, - Але ідею не відпускай, мені подобається.

* * *

- Як пройшла облава? - запитала Герміона в начальника, коли вийшла на роботу після короткострокової відпустки, - Благаю, скажи, що я недарма вислуховувала образи від від гостей і читаю їх вже другий день в газетах.

- І що там пишуть? - стомлено запитав Гаррі Поттер.

- Сам глянь.

Герміона кинула на стіл перед начальником випуск журналу "Відьмин досуг".

Грандіозний бал в Малфой-менорі

В честь Геловіну в Малфой-менорі дали бал, хоча ми, чесне слово, були впевнені, що в цьому році ніхто не наважиться його проводити. Деякі обставини змусили б будь-яку іншу сім'ю чистокровних чарівників закритися від суспільного життя всередині свого маєтку до моменту, коли суспільство сколихне нова подія, щоб перекрити вихлоп від старого. Ось тільки жителі Малфой-менору ніби не розуміють, яку помилку скоїли, і що вже не зможуть повністю відмитися від позору мезальянсу, навіть якщо виправлять помилку негайно!

- В мене складається враження, - Гаррі відштовхнув від себе журнал так гадливо, ніби це щупальця соплохвоста, - Що ці статті пише якась з колишніх коханок твого чоловіка, ображена на те, що її обійшли в боротьбі за серце спадкоємця Малфой-менору.

Ідея не здалась Герміоні такою вже безумною, дуже вже ядовитими були всі ці статті. Треба буде поділитися думками з Драко, нехай посміється.

- Так що там з приводу облави? - Герміона повторила своє запитання.

- Ми працювали всю ніч. Аврори з'являлися на балу в міністерстві і робили так, щоб їхня присутність була помітна, потім зникали. Так ми міняли один одного всю ніч. Перевірили шість маєтків і їх таємні темниці, з родовим захистом кожного довелося повозитися, - Гаррі зняв окуляри і стомлено протер очі, - В жодному ми не знайшли дівчат.

- Значить все дарма? - чарівниці було дуже важко приховати розчарування.

- Я цього не казав. Самих дівчат ми не знайшли, але змогли виявити деякі записи явно медицинського характеру. Я передав їх Полумні, щоб вона спробувала розібрати хоча б приблизно, про що там пишеться.

- Ти їй довіряєш?

- Свою новонароджену доньку я назвав Лілі Полумна, - Гаррі з ніжністю посміхнувся, - Вона руденька, але не як Уізлі, а як Еванс.

- Вітаю. Якщо дівчинка виросте схожою на бабусю, це найкращий подарунок, який тобі могла зробити Джинні. 

Як завжди при згадуванні колишньої рідні Герміона почервоніла. В свій час в них з Джинні склалися практично дружні відносини, який настав кінець, ледве в їх шлюбі з Роном намітилися проблеми. Усвідомлення того, що наймолодша з сімейства Уізлі дружила з нею тільки тому, що Герміона була з Роном, ранило чарівницю. Їй завжди здавалося, що дружити треба по велінню серця.

- Які наші подальші плани? - запитала вона у Гаррі.

- Чекати перекладу від Полумни. І робити інші, не менш важливі, справи.

На облави під час балів Геловіну робилася дуже висока ставка, так що у відділі аврорів спостерігалося деяке сумне розчарування, чарівники відчували себе мухами, що зав'язли в густому сиропі. Поки на цій ділянці фронту не було ніяких змін, Герміона зосередилася на тих справах, на які могла вплинути.

Брошюра для батьків-маглів вже успішно друкувалася, тепер справа була тільки за кількістю. Одна з кімнат в Малфой-менорі була виділена під зберігання тиражу, щоб вже наступного літа видати брошюри адресатам. Тим часом чарівниця взялася за проработку другої книжечки, яка дозволила б маглонародженим ще з першого курсу дізнатися негласні правила чарівного світу без напряга. Таких фанатів читання, як Герміона, насправді дуже мало серед дітей, і неважливо, чарівники вони чи магли.

Драко став викладати в Хоґвартсі. Перші уроки перетворилися для чоловіка у справжнє випробування, адже, начитавшись книжок Ріти Скіттер, діти з маглівських сімей уявили собі, що він боягузливий та підлий, і реагували відповідно. Одна другокурсниця примудрилася накласти на вчителя летучомишачий зглаз, одразу ж підняла цим свій рейтинг серед учеників, не дивлячись на суворе покарання. Після цього випаку Герміона стала приходити на уроки, щоб наглядно продемонструвати дітям, що їх з Драко союз не картонний.

- Діти дуже чутливі, - говорила вона чоловіку, - Нещирість вони чують за милю, рівно як і правду. Просто варто вести себе, як зазвичай, щоб всі бачили, який ти насправді.

- І який? - Драко грайливо вигинав брову.

- Розумний. Сміливий. Добрий. Люблячий, - після кожного епітету Герміона цілувала чоловіка, - Благородний. Хоча іноді ти снобістська аристократична задниця, - Драко розсміявся.

- Люблю, коли ти лаєшся, - крізь сміх простогнав він, - Стаєш ще більш домашньою, коханою.

- Думаю, що незабаром доведеться з цим зав'язати, мама говорить, що діти ще в утробі все чують і запам'ятовують, а потім повторяють, ледве навчаться говорити.

- Просто не матюкайся на уроках, - відмахнувся Драко, - Чи попроси учеників закрити вуха.

- А як попросити його? - Герміона поклала руку на свій живіт, - Вже три тижні, Драко. Ми станемо батьками.

Вперше чарівниця побачила, як інша людина впадає в повний ступор. Декілька хвилин Драко прикидався статуєю, потім повільно перевів погляд з обличчя Герміони на живіт, назад на обличчя, і видав найрозумніше, що зміг:

- Охрініти, я стану папашею. 

- Дуже гарним татом, - поправила Герміона, - Ти станеш ідеальним батьком, Драко. Я знаю.

Жінка наблизилася, піднялась на носочки і обережно поцілувала чоловіка в куточок губ, він шумно видихнув і обняв дружину за талію, притягнув до себе.

- Навіть не знаю, як усвідомити це диво, - прошепотів він, - В твоєму ніжному тілі росте наш малюк, такий крихітний. Беззахисний, повністю залежний від тебе. А через п'ятнадцять років скаже, що сам розумніший всіх розумних і буде будувати своє життя так, як сам вважає за потрібне, - Герміона тихенько засміялася, - Тепер я розумію хвилювання мами.

- Таке життя, коханий, - кожного разу, коли називала так чоловіка, Герміона бентежилася та червоніла, - Як і будь-яким батькам, нам доведеться відпустити дитину у велике доросле життя. Але поки що про це думати рано, як мінімум вісім місяців він під надійним наглядом.

Драко щось прийшло в голову, він різко відсторонився, напружено подивився на дружину, а потім вибіг із спальні з голосним криком:

- Мама! Нам треба скласти меню для Герміони, щоб моя дитина отримувала все найнеобхідніше і не мав недостатку в вітамінах. Мама, ну допоможи ж мені!

Герміона похитала головою, посміхаючись, прилягла на ліжко і заснула ще до того, як схвильована та радісна Нарциса увійшла, щоб привітати невістку.

- Нехай спить, - з ніжністю сказала свекруха, - Вагітним треба багато спати, щоб дитина розвивалася добре.

Ніхто в цьому домі не знав, що щасливі дні спливають, рахунок йде на години...