За кадром

Того вечора Герміона не повернулася додому, залишилась у батьків. На деякий час груз відповідальності впав з плечей тендітної жінки, вона стала просто дівчинкою, яка повернулася до мами з татом, частується смачною маминою вечерею і сміється над витівками пацієнтів тата. Все було так добре, і на душі стало настільки легко, що похмурість колег в Міністерстві вже не торкала. 

Наступного ранку містер Уізли знову не прийшов, але Герміона вже й не чекала на нього, тому боляче не було. Чарівниця випила звичний стаканчик кави, трохи попрацювала над поточними справами, і годині о дев'ятій відправила міністерську сову Драко:

"Привіт, Драко. 

Ще раз дякую тобі за чудову звану вечерю у Теодора. І за сезонний гардероб від мадам Темфрі також, сьогодні лише перша примірка, але я впевнена, що те, що вона зробить для мене, буде шедевром. 

Якщо т не проти, хочу запросити тебе на обід в "Дирявий казан"

Відповідть прийшла дуже швидко, її приніс філін Малфоїв.

"Чому б тобі просто не прибути в Малфой-менор?"

"Тому що мета нашого шлюбу не інтеграція окремо взятої відьми в суспільство аристократів, а звузити прірву між соціальними шарами чарівників"

"І як обід в тій дірі цьому допоможе?"

"Відповід криється в твоєму запитанні. Чекаю через годину. Вдягнися трішки непристойно"

"Це як?"

"Можна без галстука та ідеальної зачіски"

Насправді Герміона не була такою сміливою, якою хотіла здатися в цьому листуванні. Кожного разу, відправляючи філіна до Малфоя, вона боялася різкої відмови або отповіді. Аристократ обідає в пабі для простолюдинів? Нонсенс. Але весілля аристократа з маглонародженою ще більший нонсенс, тож один маленький обід нікого не вб'є. 

Коли вона спустилася в хол, там її вже чекав Драко. Він вів себе точно так, як і позавчора, коли запрошував Герміону на звану вечерю у Ноттів. Серце дівчини на мить забилося швидше, але вже на від страху перед можливою отповіддю, вона розправила плечі і підійшла до нареченого.

- Здається, буде весело, так, Ґрейнджер?

- Це просто обід. Бач, мені більше не продають мій улюблений сендвіч з індичкою на тій підставі, що хтось з високородних лордів звів наклеп на мене. І не посоромився ж дати інтерв'ю такому дрянному журналу, - добавила. 

Драко припідняв брову, інформація його явно позабавила.

- Якщо ти будеш звертати увагу на те, що пишуть в журналах для домогосподарок, то дуже швидко зариєшся в носових хустках, крізь які буде чутну лише схлипування. Проте, через статтю іншу обростеш товстою шкірою. 

Герміона посміхнулася.

- В будь-якому випадку контракт ми повинні виконувати обидва, - заключила вона, - Тому за обідом я хочу дещо обговорити з тобою. 

Драко закотив очі, але промовчав. Схоже, наважуючись на щлюб з Ґрейнджер, він заздалегідь готувався до всіх її причуд.

На цей раз дівчина за стійкою навіть на намагалася проігнорувати відвідувачів, зовсім навпаки. Ледве роздивившись Драко Малфоя, вона почала метушитись, посміхатися догодливо, стала запитувати, чого бажає молодий пан. Проте, на Герміону вона навіть не дивилась, тим паче не запитала, чого бажає вона. Чарівниця тільки зітхнула. Навіть поряд з ним вона залишаєтся персоною нон-грата. 

Драко сковзнув поглядом по обличчю працівниці, потім подивився на журнал, що лежав на стійці. На цей раз це було "Відьмине дозвілля", і снову на обкладинці красувалася колдографія Герміони. 

Невже доведеться почати виписувати всі ці гидкі журнали, щоб зібрати колекцію таких же гидких статей про себе?

- Напевне хтось з відвідувачів приніс, - промимрила працівниця, вона зблідла так, ніби вампіра побачила, - Я зараз приберу.

- Я так і подумав, - відповів Драко, - Впевнений, що така розумна чарівниця, як ви, не буде сприймати ці журнали низької проби істиною в останній інстанції, - чарівниця стала мало не зеленого кольору, - Герміона, мила, чого ти бажаєш? - він повернувся до своєї нареченої і подивився на неї з ніжністю, від несподіванки та ледве не подавилася.

Герміона швидко зробила замовлення, чудово знаючи, які блюда тутешнім ельфам вдаються краще за все, і приблизно пам'ятаючи, що саме обирав Драко в Великому залі Хоґвартса. Наостанок вона попросила взяти з собою журнальчик. Працівниця, "яка не буде сприймати ці журнали низької проби істиною в останній інстанції", вирішила відповідати репутації і віддала його без проблем.

- Навіщо він тобі? - запитав Малфой, ледве вони сіли за стіл. 

- Дурна забаганка. Хочу зібрати колекцію всіх видань, які напишуть про мене всіляку гидоту. 

Губи чарівника тронула посмішка.

Якщо чесно, він і правда виглядав дещо безглуздо в старому залі, який пропах чарівним табаком, сливовим пивом та прогорклою їжею. Справа не в тому, як Малфой одягнений, а в ньому самому. Після історії з останнім судом тієї війни Драко Малфоя знає кожна дитина в магічному світі. 

- Скажу домовикам, що доведеться добудувати окрему кімнату до бібліотеки Малфой-менора під ці опуси, - схоже, його ця думка веселить, - Може передумаєш? - Ґрейнджер заперечувально похитала головою, - Так про що ти там хотіла поговорити?

Герміоні довелося набрати побільше повітря в груди, але це була погана ідея, адже по крові загуляв адреналін і вона стала нервувати ще більше.

- Ти вже знаєш, що в маглівській Великобританії є королівська сім'я. Якщо так подивитися, вони відносяться до старої аристократії точно так же, як ваш рід в магічному світі відноситься до древніх чистокровних сімей, але їм доводиться взаємодіяти з людьми. Сама королева не може просто так відмахнутися від думки мас, навіть їй потрібно зробити все, щоб народ полюбив її та підтримав. 

- Яке це має відношення до того, про що ти хотіла поговорити?

- Я склала план, Драко.

- Хто б сумнівався.

- Розумієш, королівська сім'я дотримується складного церемоніалу та традицій, левовою часткою яких являються заходи, що дозволяють простому народу відчувати себе обласканими увагою високородних осіб та їхньою допомогою. 

- Я правильно розумію, що ти хочеш примінити ту ж схему в магічному світі? 

- Так.

- І ти вже знаєш, з чого почати?

Ось вони й підійшли до головного, через що Ґрейнджер дуже сильно нервувалась. 

- В вашому світі, я маю на увазі аристократичному, прийнято про всі важливі події повідомляти на званих вечерях. І деякі знайомства також відбуваються через ці вечері, - пора, - Я пропоную запросити моїх батьків в Малфой-менор, але ні в якому разі не запрошувати твою тітоньку. Тільки пустити чутки про подію. 

- І менор в облогу візьмуть журналісти всілякої масті в надії побачити, як мій батько перетворить твого в якусь жабу.

- Він може це зробити? - Герміона не на жарт злякалася, навіть їсти перестала.

- Ні, - Драко позабавила його реакція, - Ми вже занадто багато зробили заради своєї мети, щоб так задурно все рушити. Я поговорю з матусею, вона організує все найкращим чином. Герміона?

- Так.

- Можна задати тобі одне запитання? 

- Звісно.

- Ти коли-небудь читала маглівські фанфіки про нашу пару?

Чарівниця поглянула на нареченого з легкою хитринкою. 

- Читала. В мене навіть є декілка фаворитів.

- І які ж?

- Не думаю, що готова повідомити тобі про це, - ще не вистачало, щоб Драко зрозумів, які риси характеру їх хочеться бачити в ньому, або усвідомить, яка ж Ґрейнджер збочинка.

Посмішка Драко стала змовницькою, а в очах затанцювали бісенята.

- Держу парі, що рейтинг у цих фанфіків дуже високий, - низьким голосом повідомив він, - Ти так мило почервоніла. Знаєш, що саме забавне?

- Що?

Зараз Герміоні довелося зосередитися на диханні. Так, частково Драко виявився правий, вона любила фанфіки по Драміоні з високим рейтингом, тому що... Тому що мріяла, щоб хтось зміг так само любити її без сорому, щоб для когось вона була на пешому місці. Зараз перед нею сидить живий прототип тих героїв фанфіків, і, звісно ж, Герміона не може не думати про те, що після весілля вони будуть спати в одному ліжку. Хоча б не розчаруватися!

- Через цю схильність маглів до Драміони я й вибрав тебе в дружини. Маглонароджені приходять до цього світу з того, де можуть читати ті фанфіки, вболівати за пейрінги, а тут втілення в життя мрії драміонщиків, осяйні містер та місіс Малфой. 

Герміона не мала ілюзій щодо мотивів вибору її скромної персони на роль майбутньої леді Малфой, але все з'явилась образа, наче шпилька. Будь-якій дівчині хочеться, щоб чоловік, який кличе її заміж, божеволів від кохання до неї. 

Це вже було в твоєму житті, і до чого привело? Кохання не гарантує щастя.

- Що ж, повинна зізнатися, що багато авторів тих фанфіків бачать мене набагато більш сильною , ніж я є насправді, - тихо сказала Ґрейнджер, - Іноді навіть описують хитрою та цинічною. 

- Може вони рогледіли ті якості, які ти вперто не бачиш в собі?

Чарівниця підняла погляд від свого стакана з гарбузовим соком, уважно поглянула в обличчя Малфоя. Він вирішив почати знущатися з неї так само, як робив це в школі? 

- Не треба знущатися, Малфой, - попросила Герміона, - Так, в книгах написано, ніби я героїня, але я не така. Я проста працівниці Міністерства.

- Ти моя наречена, - відрізав Драко, - Ніколи ни принижуй власних здібностей, за тебе це з задоволенням зроблять інші. До речі, ти зможеш відпроситися на ці півдня з роботи?

- Навіщо?

- Можеш чи ні?

- Я спробую.

Вона була сильно заінтригована, тільки через це наважилась на цей крок.

Обід підійшов до завершення, Драко заплатив по рахунку, залишивши щедрі чайові по маглівській традиції, про це йому шепнула Герміона. Працівниця випучила очі, з вдячністю подивилася на чарівницю, стискаючи в руці три галеони. 

- Я почекаю тебе внизу, - прошепотів Драко на ушко Герміоні. 

Жінка кивнула, погоджуючись, і пішла наверх, у свій відділ, помітивши ще, як декілька її колег бессовісно таращились на Малфоя. Курки! Напевне не можуть зрозуміти, чому це він обрав не їх, таких красунь та розумниць.

Артур Уізлі після розформування Відділу по виявленню та конфіскації підробних захисних заклять та оберегів, був переведений в щойно створений Відділ виявлення незаконного використання магії в світі маглів, а також протидії незаконному використанню маглівських виробів в магічному світі. Саме до нього Герміона направилась, щоб відпроситися на півдня.

- Герміона, - розсіяно вимовив містер Уізлі, перекладаючи сувої на столі скоріше для того, щоб чимось зайняти руки та приховати нервозність, - Мені дуже неприємно про це говорити, але... Це було не тільки моїм рішенням... Тобто взагалі не моїм... Як ти пам'ятаєш, я провідую рівноправ'я в нашому колективі, і всі співробітники... В будь-якому випадку мені жаль... Ти звільнена. 

- Чому? Я погано працюю?

- Зовсім ні! - скрикнув Артур Уізлі, - Як на мене, ти найкращий працівник мого відділу. 

- Тоді я взагалі нічого не розумію, - прошепотіла чарівниця, - Зрозумійте, містер Уізлі, мені дуже потрібна ця робота. Якщо я втрачу посаду у вашому відділі, мені нічим буде платити за квартиру, та й взагалі жити не буде на що.

- Герміона, - чоловік знітився, знову став перекладати сувої, - Не думаю... Тобто твій наречений... 

- Ви натякаєте на багатство Малфоїв? - від обурення Ґрейнджер навіть голос підвищила, - Що я повинна просити гроші на оплату своїх щоденних витрат у свого нареченого? Наречений не чоловік, містер Уізлі! І ми з вами прекрасно знаємо, що навіть положення законної дружини не гарантує можливості розраховувати на фінансову допомогу чоловіка!

Артур почервонів до самих кінчиків вух, майже злившись з яскравим кольором волосся, а Герміона одразу пожалкувала про сказане. Свекор не винен в тому, що робив його син, до того ж завжди був добрим до неї.

- Вибачте, містер Уізлі, я просто хотіла сказати, що не хочу повністю залежати від чоловіка фінансово, в мене повинен бути свій заробіток, цьому мені потрібна ця робота.

- Вибак, я не можу піти проти колективу, - Артур розвів руками, - За прийдеш за вихідною виплатою в бухгалтерію, а сьогодні можеш вже збиратися.

По дорозі до свого, вже минулого, кабінету, Герміона з усіх сил стримувала сльози, тільки б не показати нікому, як їй боляче. Стільки років поруч з цими людьми, і тепер вони викидають її лише за те, що в двох журналах для домогосподарок про неї написали гидкі речі. Свої невеличкі пожитки чарівниця клала в коробку тремтячими руками, вона не заповнилась і до половини.

Йдучи геть, чарівниця зняла з кабінету власні охоронні чари, щоб новий працівник чи працівниця не були змушені вскрити їх перед тим, як дістатися свого робочого місця. Ну ось і все, останній уламок минулого життя залишився позаду.

Піднімаючись в ліфті наверх, Герміона Ґрейнджер відчувала майже тваринний жах, ніби насправді дивлячись на ту прірву, що розкрилася під ногами. Що їй тепер робити? Насправді проситися на утримання до нареченого? Це неможливо. Але хто її візьме? В Міністерстві тепер наврядчи знайдеться робота для опальної чарівниці, всі ж вірять, що вона насправді сказала ті слова.

Чесне слово, вона майже забула, що в холі чекає Драко. Побачивши коробку в руках нареченої, він припідняв брови.

- Мене звільнили, - прошепотіла Герміона, - Тепер я вільна цілими днями. Безробітна та бідна.

- Ходімо, - Малфой забрав коробку з її рук, - Ти ось ось розплачешся, це тільки послужить розвагою для твоїх минулих колег. 

Сперечатися Герміона не стала, сама відчувала наближення дев'ятого валу, рівень вологості підвищувався з кожною секундою. Опустивши голову, вона йшла поряд з ним, сподіваючись, що одіозна персона Драко привертає більше уваги, ніж її власна. 

- Думаю, є сенс відправитися до тебе додому, - заговорив Малфой, - Не хочеться носитись з цією коробкою півдня, - потім він поглянув на Герміону, - Хоча, судячи з усього, розваги відміняються.

- Ні в якому разі, - видавила з себе чарівниця, - Так, зайдемо додому, я прийму контрастний душ, він допоможе справитися з емоціями, і ми підемо туди, куди ти хотів. Хіба не в звичках аристократів завжди тримати обличчя?

- Добре.

В квартирі на площі Гріммо було бідно, Герміона знітилася, впустивши туди Драко.

- Почекаєш недовго? 

- Йди вже, я знайду, як себе розважити, Ґрейнджер.

Контрастний душ дійсно допоміг. Звичку справлятися з емоціями таким чином Герміона завела собі ще в часи минулого заміжжя. Просто увага переключається з душевного болю на фізичні відчуття, дихати стає легше, а в голові проясняється.

Мама завжди говорила Герміоні, що в будь-якій ситуації, навіть в самій безнадійній, завжди є щось позитивне, головне це виявити. Поки що жінка не бачила ніяких плюсів у звільненні, але вони обов'язково знайдуться, вона в цьому впевнена. А поки що краще послухатися поради Драко, не показувати своїх сліз і взагалі піти та набратися нових вражень.

З дугу Ґрейнджер вийшла вже більш спокійна, закутана в теплий махровий халат, промакувала волосся рушником. Драко, здається, дрімав, але при появі господині одразу відкріив очі.

- Знаєш, Герміона, це дуже по домашньому, - він кивком голови показав на халат і теплі тапочки, - В менорі ніхто так не ходить. За правилами етикету ми навіть до сніданку одягаємося так, ніби зібрались на прийом до Міністра магії. Раніше мені це здавалося правильним.

- Коли раніше?

- Ще сьогодні зранку вважав правильним, доки не побачив тебе в халаті. Така затишно домашня, - Драко піднявся з дивану і підійшов до чарівниці, легенько приобняв та уткнувся носом в мокре волосся, - Гарно пахнуть.

Герміона застигла, наче кролик, боялась навіть вдихнути, а в пам'яті вспливали рядки з фанфіків, де автори казали, що Драко насправді не такий вже й гівнюк, а тонко відчуваючий молодий чоловік, здатний зробити жінку щасливою. Невже магли змогли роздивитися в ньому те, що сам Малфой ретельно приховував?

- Іноді магли влаштовують піжамні вечірки, - невпопад відповіла Герміона, - Вони збираються в домі когось з друзів, переодягаються в халати та піжами, їдять всіляку вредну їжу, п'ють напої і слухають улюблену музику. Чи дивляться фільм.

- А в твій план по звуженню соціальної прірви входять піжамні вечірки? - хмикнув Драко.

- Мені здається, що це буде занадто для тебе, - прошепотіла чарівниця, ще більше знітившись.

- Ну, я не готовий світити піжамою перед половиною курсу, але якщо запросити найближчих...

Ні, якщо так буде продовжуватися, то Герміона ризикує закохатися. 

- Добре, такі вечірки залишимо на майбутнє, - погодилася вона, - А поки давай підемо туди, куди ти хотів. В що мені одягтися?

- В найпростіший одяг, Ґрейнджер, ми ідемо гуляти по Косій алеї. Може й морозиво там поїмо.

- Круто!