4.5.0

Засинай на моїх долонях.

Я триматимусь твого тіла.

Мої руки вестимуть по скронях,

Хоч я зовсім зніяковіла.

Відчувай, як думки замовкають,

Поки люди проходять повз нас.

Як хвилини ідуть, не стікають.

І безодню наповнює час.

Розмовляй лише пошепки, тихо.

Я співатиму колискові.

Нас гойдатиме сонний вихор.

Я спіймаю тебе на слові.

Прихиляй мої щоки до себе.

Я ввіткнусь, як мала дитина.

Я відчую у цьому потребу.

Мене тягне у трясовину.

Засинай на моєму тілі.

Я обійму, як вічність - зорі.

Просто дотики рук несмілі.

Просто душі, як небо прозорі.