4.5.0

Надто пізно прощатись без сліз,

Говорити, що скоро забудеш,

Відчувати знов фаталізм

І казати, що досі існуєш.

Надто пізно тримати за руки,

І щасливими знову бути.

Надто пізно триматись за руки,

За долоні, які не вернути.

Надто пізно, щоб знову кохати

Чи шукати когось натомість.

Надто пізно комусь довіряти.

Біль нікому не йде на користь.