Розділ 17. Завдання чи дружба. Складний вибір Аделі.
Вона махнула рукою і на екрані з’явилося зображення Амулету Дощу. На вигляд він був як кулон на срібному ланцюжку зі кришталево чистою краплею води.
– А звідки ви це знаєте? – здивовано перепитала в неї.
Невже це був той самий туз в рукаві, який вона мала на увазі.
– Бо це єдине, що по справжньому може їм допомогти, – зневажливо сказала вона.
На іншому екрані була Анджеліка. Я завмерла, моя бідна подруго, що вона з тобою зробила і це лише для того, щоб я не вибрала той Амулет. Анджелі була прикута ланцюгами і вигляд у неї був жахливий.
– А ще кожну хвилину твоїх роздумів вона отримує одну порцію болю.
Вибрати потрібно швидко. Подруга чи країна.
Обрати було занадто складно і для мене все б мало бути очевидно – Анджеліка. Та, хто завжди була для мене як сестра, хіба я могла спокійно дивитися на її страждання? Звичайно, що ні. Якщо я її не виберу це буде зрада, і хоч вона може й вибачить мене на цей раз, та я не пробачу себе.
– Аделі, – тихо покликала мене Елі.
Але з іншого боку не знайома для мене – Країна Квітів, яка потребує допомогу. Більше того, яка таке не робила ні разу за своє існування. Самі завжди справлялися, так чому зараз не змогли. Може можна обійтися без Амулету Дощу?
– Аделі, – почула голос Алінго і Дейли.
Але я подумки відмахнулася від них. Я зробила свій вибір. Десь в глибині душі прокинулося дивне відчуття, наче я справді маю відношення до цієї країни. Щось давно забуте хотіло докричатися до мене, знову заставивши мене задуматися над своїм вибором.
– Аделі! Та почуй ти вже нас, – крикнула Ларда.
І в цю мить сталося декілька подій одночасно. Я нарешті підняла очі на екран, Мельгія натиснула на кнопку і Анджелі закричала від болю. Тепер я точно зробила вибір.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!