Пригоди Анджеліки і Аделі в Країні Квітів

Дія 2 

Бетельгейзе – Елінго Тернер

Альберт Тайліре  – герцог Дарксленду

Від імені Бетельгейзе( Елінго) 

Елінго пішла на один з балконів і стала чекати, вдихаючи чисте повітря. Тут їй було набагато вільніше, тому що від такої кількості темних в одному приміщенні Хранителька Світла задихалася. 

Бетельгейзе, тепер я є нею. Вона виглядає милою, хорошою і мрійливою, так само як я, але це одна сторона нас, яку ми хочемо показати іншим. А що насправді не повинен знати ніхто.

Мені видали найгіршу роль, я завжди була вісником щастя, завжди допомагала забрати погані емоції. 

А може мене і послали через це, притупити біль від її слів. Хоча я не розуміла всієї цієї ситуації, якщо вийшла заміж то розірви всі зв'язки з минулим і будуй щастя з того що є.  

І чому в мене не виходить бути Бетельгейзе?? Так можна провалити всю місію. Я – Бетельгейзе і ніяких Елінго. 

І все одно не можу. Зараз я була рада появі Альберту, який повернув мене до виконання завдання і я перестала метатися між особистостями. 

– Зірко моя, Бетельгейзе. Щасливий бачити тебе знову!  – радісно вигукнув він, спробувавши обійняти мене, але я відсахнулася і зробила декілька кроків назад. 

Мені тебе справді шкода, але ж сам винен. 

– Це наша остання зустрічі Альберте, – холодно відповіла. 

– Бет, ти зараз серйозно?  – з болем у голосі сказав він, навіть з якимось відчаєм, я б сказала.  

– По – перше, це давно потрібно було зупинити. Всі ці зустрічі, з яких немає користі, тому що я заміжня і це нічого не змінить, а ще ти не моя темна пара, розумієш, Берт,  – спробувала достукатися до його розуму я. 

Це справді було те, що я думала і хотіла сказати йому.  

– Бетельгейзе, – він торкнувся моєї руки в якомусь благальному жесті. 

І тут я відчула як мою руку пронизує ток і її огортає темне світіння. 

– Хто ти така, – холодно запитав він дивлячись темними очима на мене. 

Розуміння впало важким каменем на плечі. Я знайшла свою пару. Він теж Хранитель. Здивовано дивилася на нього без можливості щось відповісти. Не бажаючи усвідомлювати того про, що мала б здогадатися від самого початку.  

Темрява привітно і радісно огорнула мене. 

– Ти знаєш, що робити, – сказала вона легко проходячи крізь мене і я прийняла її. 

І контроль над особистістю спав. 

– Ти хочеш знати хто я, Альберте?  – якось холодно і зовсім нехарактерним для мене жорстоким тоном відповіла.  – Я справді не Бетельгейзе, вона послала мене замість себе, щоб звести нас. Ця дівчина вельми розумна. Прощавай, найближчі півстоліття ми не побачимося. 

–Ти Тамлієрра,  – вражено зрозумів він.  – І дозволь хоч взнати твоє ім'я? Маю я ж знати через кого насправді втратив Бетельгейзе,  – з гіркотою зазначив він. 

Ці слова болем віддалися в серці. Ось як, але я вважаю, це чудовою нагодою вирішити проблеми. 

– Елінго. А ще я світла фея, живи тепер з цим темний,  – знущально розсміявшись відповіла. 

Я перестрибнула через балкон і полетіла вниз, опустившись на землю пішла до готелю. Перебувати тут більше не хотілося, хай Енні злиться скільки хоче. 

Темрява огортала мене всю дорогу ховаючи від сторонніх очей. 

– Для чого ти це робиш?  – невдоволено запитала в неї. 

– Я не можу не захищати його пару. Тому звикай, світла. Я тепер твоя вічна супутниця.  І краще повернутися назад,  – ще більш невдовлено сказала вона.  

– Я не можу це зробити, Темряво,  – важко зітхнувши дала їй відповідь. 

– Зате тобі дуже хочеться потім шукати місце де можна повернутися в часі, щоб виправити ТВОЇ помилки,   – зневажливо сказала вона. 

Дожилася, вже темрява мене зневажає.  

Зітхнула і повернулася назад. Пройшла і втомлено продовжила дивитися як події розгортаються далі. Хоча бажання було лише лягти на тепле ліжко як в Нетти або Емілії і спати, спати і ще раз спати. А не оце все! Та я на завданнях Наставниці і то менше втомлювалася ніж під час тої дурної розмови. 

І тому я зовсім не хотіла бути тут, цікаво в який раз я це говорю, хоча не важливо. Взяла бокал вина і він хоч трохи допоміг прояснити розум.

Елевонда. Перша розкрилася, але тут вимушено, тому я навіть не знаю чи рахувати її.  

Але якщо чесно мені ну дуже не подобається Елінго з цього розділу. Звичайно я можу її зрозуміти, але це не привід вести себе так.