Епілог 2. Час для себе.
Королева Посуха уважно слухала доповідь Емборо. Після битви вона відновлювалася у своєму замку і поки не була готова знову наступати, нормально її все ж потріпали. Її вигляд був хворобливим, а голос трохи захриплий.
Вона втомлено сиділа у своєму кабінеті – великому просторому, на диво, світлому приміщенні, який був у різних піщаних відтінків, які їй так подобалися. У ньому був стіл з темного дерева і м'які крісла, якщо до неї все ж хтось навідається, хоч траплялося це рідко. Також тут висіли різні картини, а по кутках стояли різні предмети декору, які символізували її природу. А ще великі двері, які вели до її покоїв.
– Кажеш твоя дружина мертва, Емборо? – запитала, з лукавою посмішкою і знущальним тоном.
– Так.
– Ти перевірив чи її немає в Дарксленді? – продовжила розпитувати вона.
Вона не вірила у те, що ця зміюка вмерла. З її вміннями це було настільки малоймовірним як те, що Леандра зможе знайти собі наступницю.
– Так шпигуни не бачили нічого підозрілого і нікого не було в замку
Елевонда. “іронічно з саркастичною посмішкою” Шпигуни у тебе, Емборо, просто майстри своєї справи. Кращих за них не знайдеш у всіх реальностях.
– Маргітайл? – пильно подивилася Леандра.
– Він не покидав Медлентену і все підтвердив, – тихо і нерішуче промовив Емборо, наче вже й сам не вірив у те, що говорив.
Вона нахмурилася, все було просто ідеально, але чогось не вистачало, щось не сходилося.
– Хай там як, – вже хотіла перевести тему на інше вона, коли думка нарешті почала формуватися, – Почекай, Емборо, – голосно розсміялася вона. – Як сирена могла втопитися? – вона аж прокричала це.
– Тому що вона не топилася королево, у її крові знайшли отруту Бронте, смертельну для неї.
– Хитра ж, так все продумати. Скажи мені ще раз зміст записки, – вона вже здогадувалася про все.
Елевонда. Розумні думки бігли за нею і наздогнали. Але скажу чесно, мені подобається Посуха. Вона просто найбільш колоритна серед моїх персонажів, але це тільки тоді, коли вона не має жодного відношення до нашої реальності, хоча хто знає чи це вона відповідає в нас за спеку літом.
– Я не змогла витримати правду, шукай мене на дні озера Артоменде, – ще раз процитував він.
– Правду вона взнала в той день, – задумливо прошепотіла вона.
– Звичайно, все через цю Аделі Фрейлез, – обурено відповів Емборо, безперестанку вистукуючи пальцями по столу.
– Не ображай дівчинку вона чудова, – заступилася за неї лише з власної цікавості.
Леандра хотіла дізнатися як буде діяти Аделі. Чи будуть її дії подібні, до попередниці, чи вона віднайде свій власний спосіб?
– Як накажете, – схилив голову він, але стукотіти не перестав, – І так взнала тоді, – підтвердив він.
– А зілля потрібно пити задовго до того, тому тут два варіанти або вона так просто прокололася або вона знала все задовго до того. Нічого не помічав дивного в її поведінці? – зміряла вона його ледь насмішкуватим поглядом, наче він втратив для неї цінність і взагалі почав набридати.
– Вона завжди була слухняною маріонеткою.
– Яка вийшла заміж за тебе під чужим іменем, – розсміялася вона знущально і встала з трону, повільно проходячи до вікна. – І якби я не сказала ти б навіть не знав, що вона не Евелон.
– Це був мій прорахунок, вибачте королево, – схилив голову він, відчуваючи себе некомфортно.
– Звичайно.
Їй подобалося використовувати Емборо через його дивну закоханість у неї, і використовувала вона його на повну. Вона дивилася на пустелю, яка огортала всі її володіння. Пустеля Тондо, її дім, місце в якому вона народилася.
Були миті, коли їй ставало сумно через те, що саме вона знищила величний Емеленд, залишаючи від нього лише пустелю, а ще шкодувала, що її не вбили як тільки взнали хто вона така. Яка смертоносна сила ховається в ній.
А тепер все, пізно. Світлі ще не знають, що у неї ще багато козирів у рукаві. А зараз вона дозволить щоб відбулося це затишшя. Але тільки тому що воно і їй потрібне.
А потім гра продовжиться, але вже на її території.
Леандра побачила як десь вдалині виникнув міраж оазису, обернулася і повернулася в свою спальню.
Елевонда. Це кінець книги, але ще має вийти дві післямови.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!