Гаррі×Гаррієт

Сіріус Блек наш хрещений. І він хоче нас вбити. Гаррі хоче помститися йому за батьків. А я здається можу розсипатися варто якось не так поворушитися.

Поспала. Тепер світ здається не таким вже й паскудним. Недарма кажуть, що сон кращі ліки. Навіть з розбитим серцем може зарадити. Принаймні мені.

Гаррі все ще палає ненавистю, та вдалося його відволікти. Помста зараз не на часі. Тепер ми вчотирьох будемо переривати бібліотеку на предмет судових процесів над гіпогрифами. Бакбика будуть судити. Я б прибила цього Мелфоя якби він не поїхав на свята додому.

Ми ж знову залишилися. Позаминулого року Дурслі їздили на курорт. Минулого я лежала в комі. Цього року дядько з тіткою лишились святкувати вдома бо Дейзі ще занадто маленька. Окрім того, до них на свята приїхала тітонька Мардж. Боюся якби я її зустріла, то знову не стрималася б.

Різдво. Тітка Петунія надіслала фото Дейзі на якій та сидить у червоному ковпаці, серед подарунків під ялинкою. Здається я всіх дістала з цим фото. Ну та я не можу. Вона така миленька.

Гаррі хтось подарував Вогнеблискавку. Дуже дорогий подарунок.

У школі лишилося не так багато людей, тому всі ми, учні і вчителі сиділи за одним столом. До нас навіть приєдналася професорка Трелоні. Тільки вона спочатку не хотіла сідати бо тоді б нас стало тринадцять. А якщо тринадцять обідають разом, то той хто встане першим той першим помре. Директор Дамблдор переконав що це нісенітниці. Щоправда потім саме він першим встав. Чи то був Рон?

Обід був неперевершеним. Я потім потягла Гаррі на кухню подякувати ельфам-домовикам. На людський манер вони звісно трохи дивні, постійно намагаються прислужити. Та все ж очевидно що їх ніхто не ображає і вони спокійніші ніж Доббі.

За столом бавилися з хлопавками. Директор Дамблдор радо поміняв свій головний убір на капелюшок із дзвіночками. Снейпу в хлопавці трапився капелюх з грифоном. Ми перезирнулися і почали посміхатися. Відразу згадався перший урок захисту від темних мистецтв. Та він його не одягнув. Ну не має людина почуття гумору і не може посміятися з себе.

Макґонеґел забрала Вогнеблискавку. На перевірку. Герміона розказала. Тепер хлопці з нею не розмовляють. Що за бевзі? Вона ж права. Я сама думала конфіскувати мітлу. Та пізніше. Як він натішиться.

Почався новий семестр.

Я влаштувала Мелфою взбучку. Той не визнав своєї провини. Лише Ґрегорі потім вибачився за товариша.

Ґреґорі без моєї помочі відкрив для себе Агату Крісті. Сходив на канікулах до маґлівської бібліотеки. Тепер постійно переповідає прочитане. Хто б знав, як мені кортіло проспойлерити, хто вбивця, та титанічними зусиллями стримуюсь.

Люпин почав вчити Гаррі закляттю Патронус. Я з ним. Поки не дуже виходить. Доволі складно підібрати підходящий спогад.

Гаррі тепер чув і батьків голос. Це болючі спогади та він за нього чіпляється. Та як би він не вслухався в їх голоса — це їх не оживить.

Знову почалися тренування з квідичу. Олівер Вуд чи не щодня ганяє команду. Гаррі дістає професорку Макґонеґел чи не закінчили вони перевіряти Вогнеблискавку.

Герміона останнім часом стала якась смикана. Огризається коли її відволікають від книг, якими вона вічно обкладається вище маківки. Навіть Рон хвилюється. Хоча він з нею не розмовляє.

Маховик часу. Ось як Герміона встигає на всі уроки. У неї сталася істерика і вона мені все розповіла. Я її навчила одній методик заспокоєння і пообіцяла зберегти секрет. Пропозицію відмовитися від частини предметів вона відхилила.

Ми вже трохи просунулися у вивченні Патронуса. Щит Гаррі тримається вже трохи довше. Мені вдається видобути з палички лише слабке світіння, що швидко розсіюється. Все ж Гаррі сильний чарівник. Пишаюсь ним.

Криволапик вічно кудись зникає. Спробувала за ним простежити. Він помітив і навіть кликав за собою. Дійшли до лісу. Він шмигнув між зарослів кущів і десь зник. Потім ще увечері дивився на мене з докором, чому я не пішла за ним. Наче я б продерлася крізь ті зарослі!

Бачила Криволапика з якимось псом. Запитала в Геґріда, бо той же знає про всіх тварин в околицях замку. Та конкретно про цього пса він нічого сказати не зміг.

Скеберс кудись зник. Все виглядало так, наче його зжерли. Рон звинуватив Криволапика і посварився з цього приводу з Герміоною. Та я точно знаю, що то не він.

Гаррі нарешті повернули Вогнеблискавку. Всі хлопці ніби показалися — кожен хоче політати. Та першому цієї честі удостоївся Рон, на знак утіхи за втраченим улюбленцем.

Квідич. Ґрифіндор виграв у Рейвенколову. Придурки зі слизеринської команди намагалися налякати Гаррі, та той пустив на них патронуса. Польоти роблять його по справжньому щасливим — зміг зробити першого тілесного Патронуса! Тільки я не зрозуміла що то був за звір.

Рон довів Герміону до сліз своїм коментарем про Скеберса. Я його побила. Бевзь нечутливий. Скільки можна побиватися за тим облізлим крисюком?

Бідолашний Скеберс. Він так його любив.

Дурнуватий Гаррі, дурнуватий Рон. Бісять всі. Ще цей Снейп постійно бігає від мене.

Ну що за кара бути дівчиною? Ця клята менструація мене до сказу доведе. Ще й цикл ніяк не стабілізується. Добре хоч не кожного разу такі емоційні гойдалки. Мадам Помфрі каже, що з віком все прийде в норму. Коли ж? А поки від вбивства рятує заспокійливе. І шоколад.

Бідолашний Невіл. Трапився мені випадково. Тепер шарахається. Треба його шоколадними жабками задобрити.

Мені ще пощастило. Лаванда Браун взагалі загриміла до лікарняного зі страшними спазмами. Професорка Макґонеґел організувала приїзд її мами, бо Лаванда була налякана і постійно плакала.

Прочитала хлопцям лекцію про місячні. І те як їм потрібно поводитися. Вони були вражені. Тепер ходять трохи пришиблені. І про всяк випадок пригощають похмурих дівчат шоколадками.

Сіріус Блек проник до Гоґвортсу. Знову. Зайшов до хлопців у спальню. Тільки чомусь поліз до Рона, а не Гаррі. Зараз його шукають по всій школі.

Бідолашний Невіл. Це ж він загубив свою записку з паролями сера Кадоґана. Навіжений лицар змінює їх чи не щодня.

Ми не спали всю ніч. По всій школі посилили заходи безпеки. На прохід повернули Гладку Пані. Та ще й поставили охорону.

Скоро суд над Бакбиком. Ми з Герміоною перерили всю бібліотеку, і підібрали всі можливі приклади, що могли послужити на користь справі. Хлопці з нею досі не розмовляють. Рон взагалі ходить скрізь і розказує про те, як його мало не вбив Сіріус Блек. Ну я зіб’ю з нього пиху.

Намагалася надавити на хлопців, щоб вони вибачилися перед Герміоною. Вони не послухали.

Даремно я вчора накричала на хлопців. Погарячкувала. Треба бути стриманішою. Піду вибачусь.

Трохи поговорили про Герміону. Я розповіла про її виснаження. Рон зрозумів, що перегнув палицю зі своєю образою через працюка. Вони помирилися.

Завтра похід до Гоґсміту. Я знову проінструктували Рона, щоб він подбав про Герміону. Гаррі теж збирається піти. Я вже виписала для Дейзі подарунок на день народження, там він хоче щось особисто пошукати. Я пас. Он краще допоможу Невілу з рефератом. Йому бідосі скасували дозвіл.

Він таки пішов. Нарвався на забіяк зі Слизерину. Ті доповіли Снейпу і той піймав його біля входу в таємний прохід. Вони погиркалися. Гаррі забув про все чого я його вчила стосовно закриття розуму. В нього відібрали мапу мародера. Та й на додачу до всього Бакбика засудили до страти.

Бідолашний Геґрід. Як він побивається за Бакбиком. Через заходи безпеки ми можемо бачитися лише на уроках догляду. Мелфой не страждає від докорів сумління. Гад такий! Це ж він винен у тому, що такого гарного звіра вб'ють.

Давно намагаюся переконати Герміону зменшити навантаження. Вона виглядає дуже втомленою і дратується коли її відволікають. Сьогодні пропустила замовляння, а потім в неї стався нервовий зрив на пророцтвах і вона втекла з класу.

Що ж. Принаймні тепер в неї на один предмет стало менше.

Скоро фінальний матч з квідичу. Напруга в школі зростає. У коридорах постійно виникають сутички. Гаррі сильно нервує. Олівер Вуд на нього постійно напосідає. Сподіваюся після гри стане спокійніше.

Ура!!! Ми перемогли! Вперше за довгий час Ґрифіндор здобув кубок з квідичу. Гаррі в ейфорії і я з ним.

У сувору буденність повернуло наближення екзаменів. Треба готуватися.

Геґрід подав апеляцію. Та схоже нічого не вийде, бо на повторний розгляд справи запрошений кат. От що за несправедливість? От би був у нас був дорослий у магічному світі, що міг би таке розрулити.

Почалися екзамени. Я згадала всі техніки заспокоєння. Забавно було коли перед екзаменом ґрифіндорці перед кабінетом дихали в унісон.

Завтра вже останній день екзаменів. І апеляція Бакбика.