Гаррі×Гаррієт

Нарешті мені вичитали розділ тому тримайте!

Не встигла й оком змигнути як вже минуло майже два місяці як ми почали вчитися у Гоґвортсі. Брат став наймолодшим гравцем у квідич за останні сто років! Щоправда перед цим мало не зкрутив в'язи. Драко чомусь зївся на мене за те що його старші налаяли. І щоб якось допекти схопив Невілову нагадайку. І злетів. Гаррі за ним. Ловлячи кульку проявив свої льотні таланти і його помітила професорка Макґонеґел. Ми думали його виключать зі школи. Та обійшлося. Тітці Петунії я звісно про це не напишу. Їй краще по мінімуму розповідати про уроки, щоб зайвий раз не хвилювати.

Я колись його прибю! А мітлу розламаю і спалю!

Гаррі зациклився на квідичі. Точніше на польотах. Раніше гасав як вжалений, а тепер літає. Лишився після тренування. Політати! Я довго вмовляла повернутися до замку. Довелося крастися коридорами, щоб містер Філч не піймав. Він якийсь злий і не любить дітей. Тому йому краще зайвий раз не попадатися. І звісно ми мало не попалися! Дурнуваті сходи звернули не туди і ми опинилися в забороненому коридорі з єдиними дверима. Мені з переляку вдалося вичаклукувати алохомору (вивчила разом з Герміоною). Ми заскочили, а там песик... Здоровецький псюра з трьома головами!!! О як ми летіли звідти!

Не хотілось би повторювати.

І вгадайте, хто знову поліз до того собацюри? Звісно ж я.

Розказала Геґріду про пса. Той обмовився, що то його Флафі. Флафі! Якесь не підходяще ім'я для цербера. Треба подумати.

Напросилася на погодувати. Сподіваюся я не стану обідом. Хе-хе.

Незабутнє враження від того, що тебе вилизують три язика розміром з ковдру. Ми з Флафі подружилися. Шкода в мене лише дві руки, тому не можу гладити відразу три голови.

Розказала Гаррі про Флафі. Той звісно злякався, та я пояснила, що ми потоваришували.

Мені не подобається кличка Флафі тому ми намагалися придумати іншу. Підключили Рона. Довелося зводити показати. Він злякався. Без Геґріда я не дозволила хлопцям наближатися. Мене то собака приймає за свою, а їх порвати може. Його тут лишили, щоб стерегти прохід кудись вниз. Треба буде якось перевірити що там.

Цьогорічний Гелловін вийшов особливо насиченим.

Сьогодні вчили закляття левітації. Герміона почала поправляти вимову. Рон нажаль не оцінив її допомогу і назвав її “жахіттям”. Звісно ж вона його почула. Дала потиличника рудому і побігла за нею.

Я вже давно хвилююся за Герміону, та не знала як до неї підступитися. В мене якось не склалося з подругами тому я не знаю як їх заводити. Поруч же завжди був Гаррі.

Герміона закрилася у вбиральні і відмовлялася звідти виходити. Ридала. Повернувшись в клас дала ще одного потиличника Рону.

Увечері був бенкет. Треба буде подякувати кухарям за таку смакоту.

Раптом до великої зали забіг професор Квірел і заволав про тролля у підвалі. Вчителі відразу пішли ловити монстра, а нас послали по кімнатам.

Гаррі згадав про Герміону і ми пішли попередити її.

Троль вийшов з підвалу. І звісно ж зайшов до дівочого туалету. Куди ж ще він міг піти?

А там Герміона.

Довелося рятувати.

В мене досі завмирає серце коли згадаю як Гаррі заскочив на шию монстру і запихнув паличку йому в носа.

Мене заціпило. Завмерла і не могла нічого зробити. Ненавиджу цей стан. Рон видно з переляку зміг вичуклакувати закляття левітації і оглушити троля його ж палицею.

Прибігли вчителі. Ну не могли прийти на п'ять хвилин раніше?

Герміона взяла всю провину на себе і тому бали зняли лише з неї. А нам трьом навпаки — дали.

Зате тепер ми з Герміоною друзі.

Професор Снейп поводить себе дивно по відношенню до нас. Гаррі він ладен роздерти і знищити. От звідки стільки невмотивованої агресії по відношенню до дитини? Він же вчитель. Та схоже лише для своїх слизеринців. І лише їм він подобається.

При виді мене ж він замовкає і стає сумним. І клянуся Богом, одного разу він заплакав побачивши мене. Щоправда при цьому помітно так накульгував.

Малувато інформації.

Схоже я стала щитом для першого класу Ґрифіндору на зіллєварінні. Відлучилася не надовго до вбиральні — повертаюся, а професор Снейп відчитує моїх. Причому з якої причини я так і не зрозуміла. Та варто йому було побачити мене як він замок і втік.

До професорки Макґонеґел не підступитися. Вона ж окрім того, що наша вихователька, ще й заступниця директора. А це дорівнює купі паперової роботи.

Геґрід проговорився про професора Дамблдора і Ніколаса Фламеля коли я спитала про люк на якому сидить Флафі. Підключила Герміону до вигадування нового імені.

Гаррі зробив припущення, що пес стереже те, що Геґрід забрав з Ґрінґотсу.

Але що то?

Квідич!

Сьогодні була перша гра. Все-таки у повітрі Гаррі тримається мов птах у польоті. Згадала, що в одному з листів мама писала, що нам на перший день народження подарували дитячу мітлу. Так що літати він навчився раніше ніж ходити.

В один момент його мітла почала вибрикуватися. Професор Снейп у цей час невідривно дивився на нього і щось бурмотів. Герміона побігла і підпалила йому мантію. Не знаю чи це помогло, чи щось інше але мітла припинила намагатися скинути Гаррі. Він навіть спромігся впіймати золотий снитч! Щоправда мало не проковтнув його. Хе-хе.

І все-таки хто такий Ніколас Фламель? От щось знайоме. Ніби десь я його бачила. Та от де?

Ми з Герміоною прошерстили в бібліотеці все, що стосувалося сучасних досягнень магії. Раз Фламель співпрацював з Дамблдором, наймогутнішим чарівником сучасності, то про нього має бути десь написано. Та нічого! Ніц. Зеро.

Ми лишаємося на Різдво у Гоґвортсі. Дядько Вернону вдалося укласти вигідну угоду і він повезе тітку Петунію і Дадлі на курорт. Не уявляю як можна святкувати Різдво без ялинки і снігу?

Перед від'їздом Герміона запропонувала перевірити ще заборонену секцію. Нам як першокурсникам туди зась. Та думаю за відсутності більшості учнів, мадам Пінс не сидітиме весь час на своєму робочому місці.

Рон лишився з нами. Його батьки поїхали провідати старшого сина Чарлі, тому всі молодші Візлі лишилися на свята у школі.

І все-таки він неймовірний гравець у шахи. Гаррі лише один єдиний раз вдалося обіграти. І то тому, що Рон відволікався на свого пацючка.

Різдво!

Я чесно не очікувала на гору подарунків — але вона була!

Тітка з дядьком надіслали листівки з привітаннями та сувеніри.

Геґрід вирізав для мене маленького єдинорога з дерева, а для Гаррі флейту.

Місіс Візлі сплела нам по светру. Рон теж щеголяє у обновці.

А ще хтось подарував Гаррі плащ-невидимку. Точніше повернув його. Бо плащ належав батьку. Що ж. Тепер буде легше перевірити заборонену секцію.

Святковий обід вдався на славу! Ніколи б не подумала, що хтось може приготувати пудинг смачніше ніж тітка Петунія. Джордж обіцяв мені показати кухню.

Ввечері віднісши смаколиків Флафі (все ще думаю над іменем) ми з Гаррі пішли до бібліотеки. У забороненій секції деякі книги були прикуті ланцюгами. Від інших віяло такою жуттю, що я нізащо до них не торкнуся.

Ніби знайшли підходящу за назвою книгу. А вона як заверищить. Ну ми і побігли. Плащ-невидимка мало не злітав з нас.

Зупинилися лише в якомусь закинутому класі. Там стояло дзеркало. Старовинне, в шикарно оздобленій рамі. Підійшли поближче подивитися і побачили у відображенні батьків.

Я була така рада, що мало не розплакалася. У тітки Петунії зовсім немає фотографій батьків. Лише мама маленька.

Я була щаслива побачити їх. Хоч і в магічному дзеркалі. Та потім вони попрощалися і пішли. Я заплакала тепер від суму. Хотіла вже піти, та Гаррі не зрушив з місця. Він досі бачив батьків. Йому їх завжди не вистачало.

Рон у дзеркалі побачив себе старостою школи якому вручають кубок школи.

Отже це дзеркало не показує мертвих.

Треба буде, ще попрацювати з ним над його самооцінкою.

Побувала на шкільній кухні. Вона знаходиться прямо під великою залою, а хазяйнують там такі химерні чоловічки. Вони трохи дивні. Постійно прагнуть догодити чарівникам.

Гаррі, щоночі бере плащ-невидимку і приходить до дзеркала. Доводиться довго вмовляти його повернутися до ліжка.

Він продовжує бачити у дзеркалі батьків. Я ж лише своє відображення.

Треба буде взяти його до місіс Брейн. Не прогорював він втрату батьків.

Хвилююся за Гаррі. Він все ніяк не може відлипнути від дзеркала.

Це дзеркало показує бажання серця. Дамблдор сказав. Він поговорив з Гаррі. Дзеркало прибрали.

До Гаррі повернувся наш старий кошмар зі спалахом зеленого світла. Він звісно не зізнавався, та я ж відчуваю. Коли він прокидається після кошмару я йду до нього. Ми розмовляємо і засинаємо.

Було дуже смішно вранці коли Рон виявив мене у хлопчачій спальні. І чого питається було верещати? Чого я там у нього не бачила? Виросла ж з двома хлопцями. Та й він теж має сестру. Мав би вже звикнути.

Шоколадна жабка! Ми з Герміоною перекрили купу книг, а всього треба було подивитися на вкладиш шоколадної жабки. Тепер знаючи де шукати — ми швидко з'ясували хто такий Ніколас Фламель. Він єдиний і неповторний шісотрічний творець філософського каменю.

Думаємо саме його стереже Флафі. Може кожній голові дати окреме ім’я?

Почалися тренування з квідичу. Нарешті Гаррі припинив хандрити за дзеркалом.

Геґрід підтвердив, що Флафі стереже філософський камінь. Звісно він відразу пошкодував про сказане. Та слово вже було сказане. Саме тому він мені і подобається. Не вміє лукавити як більшість дорослих.

Здається професор Снейп переслідує нас. Я не можу постійно бути поруч з братом тому він мав кілька неприємних стичок з ним. Гаррі він не подобається. Він думає, що Снейп намагається викрасти філософський камінь. Коли на Гелловін всі вчителі побігли у підвал — він спробував пройти повз Флафі. І був покусаний тому і кульгав.

Ну не знаю.

Я відчуваю від нього лише великий сум і шкодування.

Мене більше хвилює професор Квірел. Якийсь він дивний.

Гаррі розповів про те, що підслухав як Снейп пресував його.

Мелфой став неможливим. Постійно намагається якось образити. Дилетант. Мені доводилося чути і більш образливі слова у свою адресу.

Він біситься, що доводиться тинятися самому, бо я взяла шефство над Вінсентом та Ґреґорі. Вони сильно відстають по навчанню. Поводить себе як дитина… він же і є дитина. Якось забулося. Зазвичай він поводить себе стримано.

До навчання підключила і Невіла. Доводиться постаратися, щоб витягти його з теплиць. Та йому теж не завадить підтягнутися з інших предметів окрім травології.

Ще тільки початок весни, а Герміона вже почала креслити графік повторення тем.

Нас постійно лякають важливістю екзаменів і кажуть, що хто його провалить буде виключений зі школи.

Геґрід висиджує дракона! Ми бачили що він в бібліотеці бере книги про цих рептилій, та думали, бо то йому просто цікаво. А він з практичною метою читав.

Він вилупився. Маленький, та такий лютий. А Геґрід над ним сюсюкає. Назвав Норбертом. Він, доречі, проговорився, що всі вчителі долучилися до охорони філософського каменю. Те що Снейп теж щось зробив якось не викликає довіри. Не можу його зрозуміти. Гаррі продовжує підозрювати зіллєвара у тому, що він хоче вкрасти філософський камінь.

Дракончик виріс вже розміром з собаку. Іклань до хати й носу не потикає. Животіє під кущем, бідолаха.

Геґрід не покидає свого нового улюбленця, тому Флафі доводиться годувати мені. Він почав линяти. Я передумала міняти йому ім'я. Його кличка цілком заслужена.

Вже кілька тижнів у “Щоденному віщуні” виходять схвальні рецензії на книги якогось Локхарта. Ще й фото його друкують. Красунчик зі сліпучою посмішкою. Цікаво буде почитати. Чому ж навколо стільки ажіотажу.

Геґрід визнав, що не справляється з Норбертом. Рон написав своєму брату Чарлі. Його друзі погодилися таємно забрати дракончика. Наступного тижня понесемо.