рік 1201 квітень 23

рік 1201 квітень 23

Я прокинулася в потязі. Навколо мене сиділи дивні істоти. Одразу впізнала Ваньсі, хоч ми давно і не бачилися. Він зовсім не змінився: чи то його східна кров, чи то трави... Поряд відчула тошнотворний запах сірки, ніби хтось досмажив Далаїра. Описати джерело запаху складно: чорна хтонь в масці, з якої вічно сиплеться попіл НА МІЙ ПАРАДНИЙ КОСТЮМ. (дописано дрібним шрифтом «Рідкісна тисячолітня сука»). Ще була напіворкиня. Мила. Схожа на охоронця кладовища. (дописано: «Вель»)

Я не пам'ятаю, як опинилася тут, і мене це лякає. Останній мій спогад: я була на скелі десь на відшибі Вестмара. Згадувала все, що сталося з Далаїром, багато про що шкодувала. Так і наважилась на смерть. Зробила крок у прірву, та схоже, що невдалий.

Ми швидко дізналися, що знаходимося в Ембервуді — село неподалік Драккенхайма — колишньої столиці Вестмара. Зайшли в першу-ліпшу таверну, і там Келноззу (той, що в масці) запропонували сходити в Прогнутий ряд на роботу. А мені ледве не продали алкоголь втридорога, бо я не орк. Расисти їбані. Вель ледве не знайшла собі пригод, коли я тільки подумала, що все не так погано. Дізналася про Палий Вогонь. Вони рятують людей від аметистової чуми. Але схоже, що на це здатні і молитви Священного Вогню — основної релігії світу.

Палий Вогонь став протестантською релігією до Священного Вогню. Пані Лукреція Матіас, засновниця Палого Вогню, була доволі високопоставленою персоною у Священному Вогні. Але за деякий час до катастрофи Драккенхайма вона почала бачити видіння із падаючим вогнем і так передбачила саму катастрофу. Ніхто не став її слухати, а зрештою все сталося так, як вона передбачала. Після цього Палий Вогонь став поширюватися Вестмаром і пані Матіас набирала все більше прихильників.

Як виявилося, ми всі не пам'ятаємо, як опинилися тут. Зібралась команда мрії: Ваньсі зі своїми чаями, Вель з каптуром і Келнозз з виїбонами. Ну і я, ваша покірна слуга, яка збиралася померти. Нічого не скажеш: таким складом хоч світ рятуй. Від себе. Ми вирішили подивитися, які ж товари можна купити в місцевих торговців. Посварилась з одним, Гейнсбері. Він мені намет за 15 золотих продати збирався. Обдираловка суцільна.

Ми винайняли будиночок у дешевій таверні. Тут опинилась якась залізна істота з деліріумом в лобі (дописано: «Парацетамол»). Деліріум — це дорогоцінне магічне каміння, яке добувають у Драккенхаймі після трагедії 15-річної давнини. Коротше кажучи, у випадку чого можна продати, якщо наша краля не буде вийобуватися своїм тисячолітнім манікюром на кожного, кого бачить. Чесно, я не очікувала, що шо в нього такі кігті! Він як кинувся на того бідолашного, ми нічого навіть сказати не встигли... Тяжка він людина... Та і не людина він зовсім.

Парацетамол нічого не пам'ятає, тож і взяти з нього нема що. Вирішили, що буде з нами, не лишати ж його одного... А тим паче не хочеться лишати його на цю агресивну псіну. Як би він нікого вночі не прирізав.

Варто зазначити, що за трагедія сталась в Драккенхаймі 15 років тому. В один день на столицю Вестмара почали падати вогні. Місто було зруйноване вщент разом з майже усіма його жителями. Король помер. Між прихильниками його двох дітей почалась громадянська війна за трон, та зрештою обидва померли. Влада залишилася Раді Міністрів. Батько дуже вже хотів свого часу підлизатися до них. Пам'ятаю, як він просував свого єдиного сина, аби той набрав трохи балів у їхніх очах. Бідний Кілла... Цікаво, як він там в армії? Чула, що в Ембервуді базується підрозділ армії Вестмара — Ліхтарі (дописано: «4 експедиційний корпус»). Сподіваюсь, він не наражає себе на таку небезпеку. Треба не псувати відносини з ними, хтозна, що можуть рознюхати військові.

Зрештою Драккенхайм став місцем для всяких авантюристів, ворів у пошуках наживи, вони добувають деліріум і аметистову чуму. Ця хвороба з'явилася у Вестмарі після трагедії, характеризується сильною слабкістю та небажанням жити. Повертаються з міста мало. Усі попереджають нас туди не йти, але навіщо тоді ми тут взагалі опинилися? Палий вогонь казали, що нас кличе Драккенхайм. Навіть якщо поїдемо звідси, впевнена, знову опинимося тут. Треба все добре обдумати.

Завтра плануємо вилазку в Драккенхайм. Можливо зможемо домовитися з Палим Вогнем взяти нас разом із паломниками в місто.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.