• Леля

В новій літературній масці зібрались воістину божественні гравці. У другому турі Лелі пощастило з жанром — Історичне фентезі. І вам, любі читачі випала честь оцінити наскільки вдало вона переробила уривок під даний жанр.

Уривок:

“Яка нелюдська краса”, — віконт Блад не міг надивитись на дівчину. Вивчав легкі переливи луски на її вилицях та м’які риси обличчя. Раптом та панна поглянула на нього і бранець неспокійно переступив з ноги на ногу, з соромом усвідомлюючи свою жалюгідність: в лахмітті замість комзолу з камлоту, огидний, зарослий арештант. Повстанець. Пітер Блад проклинав усе на світі, стоячи під тим пильним поглядом, сповненим майже дитячого подиву та жалю. Здавалося, відчував, як благородна діва торкалася ним скуйовдженої бороди і прилиплого до тіла шмаття, нашийника й ланцюга, тавра. Зрештою, та дракониця надивилася. А потім обережно, наче дитина, потягла за яскраво-червоний рукав свого супроводжуючого. Заговорила незнайомими словами. Пітер сковтнув, впіймавши на собі ковзкий погляд того кремезного чоловіка. З жалем спостерігав, як він загородив панну своїм тілом, повернувшись до неї таким же лускатим обличчям. І навіть так, було видно та чути, як вони гарчать один до одного та сперечаються. Зрештою, той чоловік невдоволено рикнув та відвернувся від неї, вп’явся поглядом у графа Пітта, білявого здорованя, що стояв поряд із Бладом.

В цей час до них підійшов губернатор, і тепер усі троє радились. Дракониця знов щось тихо доводила. Від її емоційності та впертості на чарівному обличчі проступило ще більше луски. Слова її супроводжуючого, навпаки, здавалися чи то тихим бурмотінням, чи взагалі гуркотом, а вираз обличчя — насмішкою. Зрештою Пітер не чув нікого з них, гублячись в здогадах щодо суті розмови.

Шкода, бо там вирішувалась їх доля. Блад з ненавистю стис кулаки, намагаючись створити хоч краплю вогню у власних пальцях. Однак сила, вполонена магічним тавром, мовчала. Крізь власну неспромогу і злість до свідомості віконта пробився чужий гучний та різкий голос:

— Герцогу Бішопе, друже мій щирий,— губернатор говорив так, наче дотепність була його рисою, а сміх слухачів з його недоречних жартів обов’язком. — Погляньте, який розкішний квітник, — обвів він бранців рукою. — Надаю вам право обрати одного та назвати власну ціну. Решта піде з торгів.

Герцог кивнув, погоджуючись, із презирством та зловтіхою обмацав той “живий товар” нелюдським поглядом, мало не їв його видовженими зіницями… Однак вголос сказав геть інше:

— Ваша світлість дуже щедрі. Однак, клянусь честю, ці дрібні аристократи так охляли, що з них буде мало користі на плантації.

Гукнувши до себе капітана "Доброго купця", Гарднера, герцог забрав у нього перелік бранців і неквапливо його вивчив. Навіть поставив кілька питань. Зрештою Бішоп повернув документ капітанові й, міцно стуливши губи, підійшов до засуджених людських повстанців.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Роман Фещак
30.03.2024 17:56
До частини "• Леля"
Мало історії, але фентезійна складова присутня та добре показана. Тільки ось це формулювання "Від її емоційності та впертості на чарівному обличчі проступило ще більше луски." якось дивно звучить. Розумію, що дракониця, але від емоційності проступають луски... В цілому гарна переробка, тому від мене 3👍
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Ярина Мартин
    27.03.2024 11:39
    До частини "• Леля"
    Не впевнена, що численна згадка титулів робить зі звичайного фентезі історичне. Хотілося б більшої привʼязки до подій. Хоча загалом переробка сподобалася. Гарний стиль. Оцінка 4
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше