• Лада

В новій літературній масці зібрались воістину божественні гравці. У третьому турі Ладі пощастило з жанром — Пригодницьке фентезі. І вам, любі читачі випала честь оцінити наскільки вдало вона переробила уривок під даний жанр.

Уривок:

Селеста увесь вечір перебувала в сум’ятті. Дивні передчуття досягнули свого апогею, коли до вітальні увійшов Гошкальд, управитель замку, і запитав чи готова вона прийняти відвідувачів, що шукають аудієнції з лордом Шварцмиром.

— Нехай прийдуть завтра. Вже пізня година, — стомлено мовила Селеста,

— Вони не тутешні, прибули з Нордичних земель через портал до Піку, а далі пішки через Орчий ліс.

— Гаразд, — погодилась Селеста, — Запроси їх сюди, Гошкальде.

За кілька хвилин перед нею постали двоє ще зовсім юних ельфів. Їхня схожість не викликала сумніву: перед нею були брат і сестра. Ельфійка, років шестисот на вигляд, була дуже привабливою, незважаючи на доволі неохайний вигляд. Великі сірі очі сповнені хвилювань і надії, довге світле волосся трохи покошлатилось і начіпляло на себе уламки гілок і листя, по обидва боки від обличчя випиналися гострі вушка, одяг місцями подертий і брудний. Точне підтвердження того, що дорога через непрохідний Орчий ліс була нелегкою навіть для таких спритних створінь як ельфи. Вона тримала брата за руку. За віком і за зростом він був меншим за сестру, проте весь його вигляд був войовничим. Він точно відчував себе єдиним захисником сестри, мужнім і рішучим. Жодного сумніву, що коли б хтось бодай словом спробував образити дівчину, довелося б мати справу з ним!

Ельфійка, зустрівшись поглядом з леді Селестою одразу зніяковіла. Проте Селеста першою звернулась до дівчини.

— Ви шукали зустрічі зі мною. Навіщо?

Хлопець рішуче ступив крок уперед, закриваючи собою сестру.

— Не з вами, а з лордом Шварцмиром, — войовничий вираз ані на мить не покидав його лиця.

— Вибачте йому, пані. — Дівчина легенько смикнула брата до себе.

— Лорда немає зараз у замку. Але я — його дружина. Можу вам чимось зарадити?

— Ви — леді Шварцмир?

— Так, — легка посмішка торкнулася вуст Селести.

— Дружина лорда Шварцмира з Мариносу, який розіслав новину про новітні морські портали. Коли два кораблі «Перлина» і «Нептун» одночасно увійшли в портал з різних боків і безслідно зникли?

— Так, — Селеста ствердно кивнула, — А ви хто будете?

— Я — міс Вейсвальд. Дочка капітана «Перлини» Олівера Вейсвальда. А це мій брат.

— Ох, бідолашні, — Селеста обійняла дітей, — Це ж який шлях ви подолали.

— Пані, — розгублено тараторила дівчина, — Ви знаєте щось про портали? Є якісь шанси, що вони вижили? Що наш батько вижив? Ми побачимо його хоч коли небудь?

— Ох, мої любі, — знову сумно зітхнула Селеста, — Я боюся дати вам марну надію, але мій чоловік намагається розібратися як так сталося і чи можна щось вдіяти.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Роман Фещак
13.05.2024 01:33
До частини "• Лада"
Чогось не вистачає😔 Згадки про пригоди є, натяк на продовження, проте щось не те. Збивали змінені імена. "На вигляд шестисот років? - то як?В цілому цікаво, тож від мене 4🙂
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше