Становлення Монарха

Страх. Хуан Фен відчував його в повітрі міста, як запах озону після грози. Це був його щит. Але він чудово знав, що будь-який щит можна пробити. Лють роду Лі зараз стримувалася здивуванням, але рано чи пізно вона вихлюпнеться назовні. Йому потрібна була справжня сила, а не лише репутація божевільного.

А справжня сила, як він знав із двох життів, завжди стояла на двох стовпах: золоті та сталі.

Він почав із золота.

Він викликав до себе старого управителя маєтку, чоловіка на ім'я Бо, що служив ще його дідові. Руки старого тремтіли, коли він передавав Хуан Фену товсті бухгалтерські книги. Бачачи страх в очах управителя, Хуан Фен зрозумів, що його контроль над маєтком, здобутий через маніпуляцію дядьком Ліном, уже поширився на весь персонал. Це було добре.

Він відпустив старого і занурився в цифри. Картина була гіршою, ніж він очікував. Борги, збиткові підприємства, на які тиснули конкуренти, закладені маєтки. Рід Цзюнь повільно стікав кров'ю. Його церемонія повноліття, що мала відбутися за кілька місяців, ризикувала стати його ж похороном.

Звичайний дворянин спробував би домовитися, перезапустити бізнес. Хуан Фен думав інакше. Він не читав звіти — він їх сканував, шукаючи активи, важелі впливу, слабкості. Він перехрещував записи з уривчастими спогадами Цзюнь Мосе, шукаючи те, що всі пропустили.

І він знайшов.

Непримітний запис у розділі «Нерухомість». «Стара кузня в ремісничому кварталі». Прибуток — нуль. Витрати — мізерний податок на землю. Про неї, здається, забули років п'ятдесят тому. Але у свідомості Хуан Фена сплив спогад: дід колись бурчав, що його батько збудував цю кузню над рідкісною жилою «холодної залізної руди». Чудовий матеріал для зброї, але надто складний для обробки традиційними методами.

Незаймана золота жила.

Тепер — сталь. Власна сила. Він дістав з інвентарю другу пігулку Загартування Тіла. Він уже знав, що на нього чекає. Проковтнувши її, він знову занурився в знайомий ниючий біль, одночасно циркулюючи свою Ци, щоб прискорити процес.

Через кілька годин усе скінчилося.

[Процес загартування завершено.] [Увага: Ефективність від повторного прийому Пігулки Загартування Тіла знижено.] [Ваш атрибут Сила зріс на 1.]

Хуан Фен злегка насупився. Лише +1. Шлях бездумного поглинання пігулок швидко себе вичерпував. Йому потрібні були кращі техніки, якісніші ресурси. А для цього було потрібне золото. Все зводилося до одного.

Його план набув кристальної чіткості.

База. Завтра він особисто відправиться до старої кузні. Це буде його нова база операцій, подалі від очей у маєтку Цзюнь.

Інструмент. Йому потрібен майстер-коваль. Не просто хороший, а геній, який через обставини опинився на дні. Такого легше контролювати.

Продукт. Використовуючи знання металургії з минулого життя, він створить зброю, аналогів якій не буде в цьому місті. Не магічну, а досконалу з точки зору дизайну та ефективності.

Капітал. Він продаватиме цю зброю тим, хто цінує якість і готовий платити: найманцям, гільдіям вбивць, можливо, навіть іншим знатним родам, що шукають переваги.

Він підвівся. Його тіло гуділо від сили. Сила: 7. Витривалість: 6. Спритність: 5. Він все ще був слабким за мірками цього світу, але тепер у нього був чіткий, дієвий план.

Завтра він закладе перший камінь у фундамент своєї імперії. І цей камінь буде не в розкішному палаці, а в покинутій, іржавій кузні. Монарх мав бути не лише воїном. Він мав стати промисловцем війни.