Становлення Монарха

Остання пігулка розчинилася в його тілі, залишивши по собі лише слабкий відгомін знайомого болю. Сповіщення Системи було коротким і остаточним.

[Ваше тіло досягло межі адаптації до цього методу. Подальший прийом Пігулок Загартування Тіла не дасть ефекту.]

Шлях легкої сили був закритий. Хуан Фен розумів: відтепер кожен крок уперед вимагатиме набагато більше зусиль і значно кращих ресурсів. Це його не лякало. Це лише підтверджувало його стратегію.

Минуло кілька тижнів. За цей час стара кузня перетворилася на невелику фортецю. Високий кам'яний паркан, увінчаний гострими залізними піками, приховував її від сторонніх очей. Єдиним входом слугувала масивна сталева брама. Всередині, у власному світі вогню та металу, творив Те Шань. Десять комплектів зброї для продажу були готові, і майстер, сповнений енергії, вже експериментував зі сплавами Холодного Заліза та інших рідкісних металів, які Хуан Фен знаходив через посередників.

Але Хуан Фен не лише будував. Він слухав.

Він ніколи не зустрічався зі своїми інформаторами. Він був привидом, тінню. Інформація надходила до нього через систему «мертвих схованок»: непомітні пакунки, які залишали вуличні хлопчаки, що не знали ні свого роботодавця, ні вмісту посилок.

Одного вечора він отримав новий звіт. Він стосувався його прямого конкурента — «Зброярні Вогняного Дракона».

У тиші своєї кімнати в маєтку Цзюнь він розгорнув сувій. Прочитане змусило його губи скривитися в холодній, хижій посмішці.

Клієнти: Головним замовником «Вогняного Дракона» був третій гарнізон міської варти. Вони мали таємний контракт на постачання зброї, який проходив через корумпованого інтенданта на ім'я Сюй.

Фінанси: Незважаючи на вигідний контракт, зброярня по вуха загрузла в боргах у тієї самої гільдії «Чорний Кулак». Від повного банкрутства їх захищав таємний покровитель — один з управителів у домі Другого Принца імперії.

Минуле: А ось це було найцікавішим. У звіті детально описувалася пожежа, що забрала життя родини Те Шаня. Офіційна версія — нещасний випадок. Але був свідок. Сусід, який бачив двох чоловіків, що тікали із заднього двору кузні прямо перед пожежею. Через тиждень цей свідок, на ім'я Лао Фан, раптово продав свій будинок за безцінь і поїхав з міста.

Хуан Фен бачив перед собою всю павутину. Корупція. Борги. Зв'язки з імперською родиною. І вбивство.

«Вогняний Дракон» був не просто конкурентом. Він був ключем до всього. Знищивши їх, він не лише захопить їхню частку ринку, а й зможе отримати абсолютну, непохитну вірність Те Шаня. Вірність, засновану не на грошах, а на кровній помсті.

Але пряма атака була самогубством через зв'язок із Принцом. Павутину потрібно розрізати, нитка за ниткою.

План був простий і жорстокий.

Викрити корумпованого інтенданта Сюя, позбавивши «Дракона» головного джерела прибутку.

Знайти зниклого свідка, Лао Фана, отримавши доказ убивства.

Хуан Фен узяв чистий аркуш паперу і лівою рукою, щоб змінити почерк, написав коротке, зашифроване послання. У ньому було лише ім'я — Лао Фан — і назва далекого містечка, куди той нібито переїхав.

Він запакував листа. Тієї ж ночі маленький вуличний обірванець знайде у звичному місці монету і чергове завдання.

Полювання Монарха перейшло на новий рівень. Він полював уже не на вуличних забіяк, а на таємниці, поховані в минулому. Шепіт дав йому ціль, а тіні були його армією.