Становлення Монарха

Звіт про місцезнаходження Лао Фана був як запалений ґніт, що веде до порохової бочки. Хуан Фен знав, що цю справу він має вирішити особисто. Абсолютну вірність, засновану на кровній помсті, не можна було довірити найманцям. До того ж, усунення свідка — це робота для спеціаліста. Робота для привида.

Наступного дня він віддав накази, готуючи свій тимчасовий відхід.

Спочатку він прийшов до кузні. Серед гуркоту молотів і реву горна він відвів Те Шаня вбік. «Я від'їжджаю на кілька тижнів у справах родини», — спокійно повідомив він. — «Поки мене не буде, виробництво не повинно зупинятися ні на годину. Ось виробничі квоти для першої партії військового замовлення». Він передав ковалеві сувій з детальними графіками та розрахунками. Це був прояв величезної довіри. Він залишав усю свою промислову імперію на руках майстра.

Потім він повернувся до маєтку Цзюнь і покликав дядька Ліна. «Дядьку Лін, я вирушаю до гірського монастиря "Чистих Хмар"», — сказав він тоном втомленого, але рішучого юнака. — «Мені потрібні спокій, медитація та чиста духовна енергія, щоб повністю відновити здоров'я. Подбай, щоб ця історія поширилася серед слуг. Якщо хтось із знаті питатиме, ти знаєш, що казати». Маска слабкого, але шляхетного спадкоємця мала залишатися на місці.

Тієї ж ночі в його кімнаті відбулося перетворення. Аристократ зник. Замість нього з'явився мандрівник. Хуан Фен розклав своє спорядження. Не шовк, а міцний темний одяг для подорожей. Його кинджал «Тінь» і три метальні ножі «Безшумні». Невеликий гаманець із золотом, аптечка з основними травами та бинтами. Моток тонкої, але міцної шовкової мотузки з маленьким абордажним гаком на кінці — спеціальне замовлення, яке Те Шань виконав мовчки, з похмурим розумінням.

Він змінив навіть обличчя: трохи гриму, щоб загострити риси, пара майстерно нанесених фальшивих шрамів, що додавали похмурої історії. Він більше не був Цзюнь Мосе. Він був Лянем — мандрівним вченим, що цікавиться рідкісними мінералами. Ідеальне прикриття для подорожі в шахтарське містечко.

Перед відходом він востаннє перевірив свій статус у Системі.

Сила: 8 Спритність: 5 Витривалість: 6 Інтелект: 16

Він був сильнішим, ніж будь-коли, але світ за межами столиці був невідомим. Там чекали інші небезпеки: бандити, дикі звірі, а можливо, і справжні культиватори, набагато сильніші за нього. Ризик був реальним.

Він не виходив через браму. Передсвітанкової години, коли сон міста був найглибшим, темна постать безшумно зісковзнула зі стіни маєтку Цзюнь і розчинилася на дахах. Він рухався сплячою столицею з грацією хижака, народженого в темряві. Він подолав міську стіну в слабкому місці патрульного маршруту, яке він запримітив тижні тому.

Стоячи на пагорбі за містом, він востаннє подивився назад. Столиця, що ледь починала прокидатися, була схожа на гігантського звіра, павутину влади та інтриг, яку він тільки почав розплутувати. Але тепер його шлях вів в інший бік.

Він повернувся спиною до вогнів міста і поглянув на темну, нерівну дорогу, що вела на північний захід. До далекого містечка під назвою «Сірий Камінь».

Монарх залишав свій трон, свою фабрику, свою імперію, що тільки-но народжувалася. Він повертався до своєї суті.

Він був мисливцем. І нове полювання щойно почалося.