Становлення Монарха

Кузня була лише порожньою оболонкою. Горно без коваля — це просто купа каміння. Хуан Фен розумів, що йому потрібен не просто ремісник. Йому потрібен був митець, чиї руки могли б перетворити його знання з іншого світу на реальну, смертоносну сталь.

Найкращі майстри вже працювали на великі роди та гільдії, отримуючи щедру платню і повагу. Вони були недосяжні. Тому Хуан Фен вирішив шукати іншого «найкращого» — того, кого всі інші викинули на смітник.

Наступні два дні він провів у ремісничому кварталі. Він змінив шовк аристократа на простий, темний одяг, що не привертав уваги. Він не ставив прямих запитань. Він просто сидів у кутках галасливих, прокурених таверн, де збиралися ковалі, столяри та зброярі після важкого дня. Він слухав. Він вбирав у себе плітки, скарги, місцеві легенди та чутки.

І незабаром одне ім'я почало спливати знову і знову. Ім'я, яке вимовляли з сумішшю поваги та глибокого жалю.

Те Шань. «Залізний Молот Те».

Казали, десять років тому він був найкращим ковалем у столиці. Його клинки співали в бою, а його броня могла витримати удар бойового молота. Але потім сталася трагедія. Пожежа, що забрала його дружину та маленьку доньку. Полум'я, що знищило його дім, згасило і вогонь у його душі. Те Шань почав пити. Потім — грати в азартні ігри, намагаючись заглушити біль.

Тепер від великого майстра залишився лише «Старий П'яниця Те» — зламана людина, по вуха в боргах перед місцевими лихварями.

Хуан Фен легко дізнався, де його знайти. Це був не дім, а нора в найбіднішій частині кварталу. Коли він відчинив хлипкі двері, в ніс йому вдарив огидний сморід несвіжого вина, бруду та відчаю. На купі лахміття на підлозі лежав великий чоловік. Колись могутній, тепер він схуд, його волосся було сплутане, а обличчя заросло щетиною. Поруч валявся порожній глек.

Хуан Фен мовчки оглянув його. І Система видала коротку довідку.

[Ім'я: Те Шань] [Клас: Майстер-Коваль (Статус: Деградований)] [Навички: Кування (Рівень: Майстер), Загартування (Рівень: Майстер), Знання руд (Рівень: Майстер), Створення зброї (Рівень: Майстер)...] [Стан: Важке алкогольне отруєння, Глибока депресія, Хронічне недоїдання, Великі борги.]

Список навичок захоплював подих. Список недуг викликав огиду. Він був ідеальним.

Погляд Хуан Фена впав на руки чоловіка. Навіть уві сні вони були злегка стиснуті. Величезні, вкриті шрамами та мозолями, це все ще були руки творця. У кутку, серед сміття, Хуан Фен помітив метальний ніж. Незважаючи на іржу, його баланс і форма були бездоганними. Релікт минулої величі.

Хуан Фен не став його будити. Він дістав із рукава дві речі. Перша — невеликий, але важкий гаманець зі сріблом. Цього було достатньо, щоб розплатитися з дрібними боргами або пити безпробудно ще тиждень. Він поклав його на видному місці.

Другою річчю був маленький, темний шматок Холодного Заліза, який він захопив із шахти. Він поклав його прямо біля гаманця.

Гроші були наживкою. А руда... руда була гачком.

Жоден справжній майстер, яким би зламаним він не був, не зможе проігнорувати матеріал такої якості. Це мало запалити в його душі іскру. Ту саму іскру, яку він так довго топив у вині.

Хуан Фен безшумно вислизнув із хижі. Він посіяв насіння. Тепер залишалося чекати, коли зламаний геній сам прийде до нього.