Зміст
  • Замість передмови
  • І. ОДЕРЖИМІСТЬ ВЕЛЕСА. ПЕРСТЕНЬ СВАРОГА. 1
  • І. ОДЕРЖИМІСТЬ ВЕЛЕСА. ПЕРСТЕНЬ СВАРОГА. 2
  • І. ОДЕРЖИМІСТЬ ВЕЛЕСА. ПЕРСТЕНЬ СВАРОГА. 3
  • І. ОДЕРЖИМІСТЬ ВЕЛЕСА. ПЕРСТЕНЬ СВАРОГА. 4
  • І. ОДЕРЖИМІСТЬ ВЕЛЕСА. ПЕРСТЕНЬ СВАРОГА. 5
  • І. ОДЕРЖИМІСТЬ ВЕЛЕСА. ПЕРСТЕНЬ СВАРОГА. 6
  • І. ОДЕРЖИМІСТЬ ВЕЛЕСА. ПЕРСТЕНЬ СВАРОГА. 7
  • І. ОДЕРЖИМІСТЬ ВЕЛЕСА. ПЕРСТЕНЬ СВАРОГА. 8
  • І. ОДЕРЖИМІСТЬ ВЕЛЕСА. ПЕРСТЕНЬ СВАРОГА. 9
  • І. ОДЕРЖИМІСТЬ ВЕЛЕСА. ПЕРСТЕНЬ СВАРОГА. 10
  • І. ОДЕРЖИМІСТЬ ВЕЛЕСА. ПЕРСТЕНЬ СВАРОГА. 11
  • І. ОДЕРЖИМІСТЬ ВЕЛЕСА. ПЕРСТЕНЬ СВАРОГА. 12
  • І. ОДЕРЖИМІСТЬ ВЕЛЕСА. ПЕРСТЕНЬ СВАРОГА. 13
  • І. ОДЕРЖИМІСТЬ ВЕЛЕСА. ПЕРСТЕНЬ СВАРОГА. 14
  • ІІ. СУПЕРНИЦІ. ХЛОПЕЦЬ БЕЗ ДОЛІ. 1
  • ІІ. СУПЕРНИЦІ. ХЛОПЕЦЬ БЕЗ ДОЛІ. 2
  • ІІ. СУПЕРНИЦІ. ХЛОПЕЦЬ БЕЗ ДОЛІ. 3
  • ІІ. СУПЕРНИЦІ. ХЛОПЕЦЬ БЕЗ ДОЛІ. 4
  • ІІ. СУПЕРНИЦІ. ХЛОПЕЦЬ БЕЗ ДОЛІ. 5
  • ІІ. СУПЕРНИЦІ. ХЛОПЕЦЬ БЕЗ ДОЛІ. 6
  • ІІ. СУПЕРНИЦІ. ХЛОПЕЦЬ БЕЗ ДОЛІ. 7
  • ІІ. СУПЕРНИЦІ. ХЛОПЕЦЬ БЕЗ ДОЛІ. 8
  • ІІ. СУПЕРНИЦІ. ХЛОПЕЦЬ БЕЗ ДОЛІ. 9
  • ІІ. СУПЕРНИЦІ. ХЛОПЕЦЬ БЕЗ ДОЛІ. 10
  • ІІ. СУПЕРНИЦІ. ХЛОПЕЦЬ БЕЗ ДОЛІ. 11
  • ІІ. СУПЕРНИЦІ. ХЛОПЕЦЬ БЕЗ ДОЛІ. 12
  • ІІ. СУПЕРНИЦІ. ХЛОПЕЦЬ БЕЗ ДОЛІ. 13
  • ІІ. СУПЕРНИЦІ. ХЛОПЕЦЬ БЕЗ ДОЛІ. 14
  • ІІ. СУПЕРНИЦІ. ХЛОПЕЦЬ БЕЗ ДОЛІ. 15
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 1
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 2
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 3
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 4
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 5
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 6
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 7
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 8
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 9
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 10
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 11
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 12
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 13
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 14
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 15
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 16
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 17
  • Словник імен богів, використаних у романі
  • Післямова Данилевич М. М.
  • ІІІ. ЗАБУТТЯ. КЛЮЧІ З ВИРІЮ. 17

    17

    — Род.

    — Числобог.

    — Лада.

    — Ладо.

    — Білобог.

    — Чорнобог.

    — Марена.

    — Світовит.

    — Стрибог.

    — Берегиня.

    — Велес.

    — Мокоша.

    — Доля.

    — Недоля.

    — Дий.

    — Перун.

    — Додола.

    — Девана.

    — Дажбог.

    — Жива.

    — Ярило.

    — Леля.

    — Лель.

    — Полель.

    — Зімцерла.

    — Погода.

    — Желя.

    — Карна.

    — Коляда.

    — Купайло.

    — Переплут.

    — Хорс.

    — Сварог.

    — Дана.

    — Симаргл, — сміючись, назвала останнє ім’я Відунка-Даринка.

    Вони з Симом після повернення одразу заснули в неї вдома на дивані, сидячи поруч. А щойно прокинувшись, вирішили згадати всіх, кого зустріли минулої ночі.

    — Аж не віриться, що я їх усіх бачила — як тебе зараз!

    — А чому це тебе так дивує? Ти ж уже була у Вирії.

    Дівчина встала і закрутилася по кімнаті:

    — Як ти не розумієш! Ти ж прожив там усе життя — а я лише вдруге прилетіла! Та вчора вдень я навіть подумати не могла про таке!

    — Нам страшенно пощастило, що Темний і Світлий обрали нас як аватарів. Коли я думаю, що міг втратити тебе…

    Молоді люди і самі не помітили, як опинилися поруч і почали цілуватися. Звичайно ж, їх знову перервали:

    — Схоже, ми невчасно! — весело зауважив Сварог, з’являючись посеред кімнати. Дану він тримав за руку.

    — Ми хотіли сказати, що йдемо, — лагідно глянула та.

    — Куди? — спантеличено перепитали молодята.

    — Творити новий світ. Нову галактику.

    — І… там усе буде, як у нас? — обережно запитала Відунка-Даринка.

    — Ви зробите там Вирій, Темну Наву і Дерево Життя, а навколо нього — світила й планети? — зацікавився Симаргл.

    — Побачимо. Як Род скаже, — коротко відповів Сварог.

    — Та ми не покинемо Землю зовсім, — ніжно всміхнулася Дана. — Ми наглядатимемо за вами. А знаєте, хто відкриє нову галатику? Мені Мокоша сказала: Ор!

    — Нічого собі! — зовсім по-хлопчачому скрикнув Симаргл.

    — А як її називатимуть — вашу нову домівку? — поцікавилася дівчина.

    — Нашу! — виправили гості. Ви ж обіцяли приєднатися до нас, пам’ятаєте?

    Під красномовне мовчання колишніх аватарів Сварог пригорнув Дану, якусь мить вдивлявся в темні безодні її очей, а тоді, наче пригадуючи, з усмішкою відповів:

    — Дарунком Лади.

    Спалахнуло золотаве й сріблясте світло, почувся сміх, а потім рвучко розчинилося вікно. Відунка-Даринка і Сим кинулися до нього і завмерли, зачаровані. Вони уважно вдивлялися у блакитне небо, у якому помічали тонкі лінії — золотисті й сріблясті. Здавалося, напруживши зір, можна розрізнити широкі плечі Сварога й леткі течії кучерів Дани. Між постатями першостихій час від часу пробігали дивні іскри, а над переплетеними пальцями вже, здається, з’являлося світло першої зірки нової галактики, яку відкриє колись новонароджений синьоокий хлопчик і якій дасть промовисте ім’я — Дарунок Лади.

    Авата́ра, або авата́р — термін у філософії індуїзму, який використовують для позначення сходження Бога з духовного світу в нижчі сфери буття з певною метою. Українською це слово можна перекласти і як «втілення», і як «вияв», тому що, незважаючи на присутність бога в собі, аватари самі є окремими особистостями, котрі зберігають певну автономію від божества.

    P. S.

    …Радій цій чорній любові у власному тілі.

    Незважаючи ні на що.

    Всупереч усьому.

    Сергій Жадан

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.