1%

Ця ідея виникла спонтанно, але ви тільки гляньте… Десятки демонів стоять в черзі на проколювання шкіри. Прекрасно. Я підозрював, що це досить поширене явище в пеклі після того, як побачив пірсинг Калха. Тож не сказати, що я стріляв пальцем в небо. Основним завданням було спровокувати бій. Як не крути, але коли одні демони вбивають інших – на душі стає трошечки тепліше. Тим не менше, не можна забувати про кінцеву мету. У Айдена вдвічі більше юнітів, але ідеологічно підковані фанатики - це неймовірно безжальна сила. Тож у Ксірона є досить непогані шанси на перемогу. А якщо він виграє, то мені доведеться продовжувати весь цей пророчий фарс до тих пір, поки не прийде бос і не дасть нам всім пизди. Тому я повинен якось саботувати вилазку.

- Для цілковитої перемоги ми повинні принести в жертву майбутньому богу десять найсильніших демонів! Нехай їхня кров послужить нам провідником! Не бійтеся! Ваші душі переродяться в могутніших тілах і будуть служити повелителю генералами!

Мінус десять міцних рил. Можна було спробувати й більше, але це вже занадто ризиковано. Загалом підготовка до бою йшла повним ходом. Я дав вказівку споряди кожного демона коротким мечем, типу римського гладіуса. Може навіть коротше. Також я заборонив одягати обладунки.

- Ваша віра послужить вам щитом!

Ковалі трудилися в поті чола. Добре, що вони тут були взагалі. Кількість панків невпинно зростала. Багато демонів уже встигли проколоти собі груди, плечі чи навіть щелепи здоровенними кільцями. Були й такі, що в жопі бачили наш флешмоб. Я наказав їх вбити. Як же я кайфанув у той момент.

Пізніше я прийшов на площу, де все ще живий висів Ксерокс. Тут ще залишилась одна вельми важлива справа. Я повинен врятувати свого майбутнього працедавця.

- Схилися переді мною, і я дозволю твоєму жалюгідному життю послужити на благо моєї величі. - З небаченою мною раніше зарозумілістю, Ксірон знущався над Ксероксом.

- Ха! Ніколи! Я ніколи не схилюся перед таким нікчемним і підлим шматком лайна, як ти! Можеш катувати мене до кінця часу, але я не дозволю собі опуститись так низько.

- Ну що ж… Тим краще. Бачиш, не дуже й хотілося приймати твою присягу. Набагато приємніше вбити тебе прямо зараз.

- Вбити мене? Не сміши! Ти й кігтя мого не вартий. Я найсильніший демон на зовнішній дузі! У рівному бою в тебе немає й шансу. Ти боягуз, можеш мені погрожувати лише коли я прикований.

- Найсильніший... Подивися на себе. Ти нічим не відрізняєшся від кінського гівна. Ти нікчема. Ти не достойний битись проти мене. Помри…

- Прошу вас, ваше величнозадосте, зупиніться. - Я підійшов ближче. Добре, що обличчя Ксерокса зараз м'яко кажучи не в кращому своєму стані, інакше Ксірон помітив би подібність. Але все одно, не завадить щільно натягнути каптур на голову.

- Пророк?

- Цей демон нам потрібний. Його роль дуже важлива у вашому величному майбутньому.

- Цей покидьок, через якого з'явилося останнє покоління? Маячня…

- Шляхи долі нашої незбагненні. Навіть найменша деталь може призвести до несподіваних наслідків. Але не бійтеся, ваше лохматоногосте, поки я з вами, вам нема про що хвилюватися.

- Що за хрінь несе цей виродок? Ви купка божевільних ідіотів. Останнє покоління кажеш... І не втомився ти повторювати цю брехню? Ти сам мене підставив. Для чого тепер брехати?

– Ахахах. Ти й досі віриш у те, що тобі розповіли ті жалюгідні зрадники?

- Це правда! Я найсильніший! Я найрозумніший! Це покоління не могло народитись від моєї крові.

- Це все байки... Казки для тупоголових... Вони просто хотіли налаштувати демонів проти їхнього істинного володаря. Лише для цього вони тебе й використали. А ти повівся, як тупий імбецил. Ти й сам не далеко втік від свого виводку.

(Блін, цікаво дивитися, як одна твоя байка бореться з іншою. Не вистачає попкорну.)

- Ваше світлочолосте, вам потрібно готуватися до битви, залиште його. Його час ще не настав.

- Я завжди готовий до битви!

- Я не можу розголошувати всіх деталей, але повірте - це необхідно. Я поясню вам пізніше наодинці. Є ще один ритуал, що ви повинні пройти.

- Ритуал? – Заінтригувався Ксірон. – Ну гаразд… Я зачекаю.

Ксірон пішов величною ходою, високо піднявши голову і широко розправивши плечі. Гідний претендент на посаду владики пекла. Я озирнувся на всі боки, біля нас із Ксероксом не залишилося нікого.

- Я тут, щоби врятувати вас, не звертайте уваги на цей фарс. – Прошепотів я.

– Що? – здивовано перепитав демон.

– В цей момент Айден зібрав за містом близько тисячі демонів. Він готовий до битви. Я намагатимусь зробити так, щоб він переміг. А потім одразу звільню вас.

– Що тут взагалі відбувається?

- Ксірон збожеволів.

– Це я й так бачу.

- Ви не розумієте. Він сам вірить у всю цю нісенітницю. Мені довелося підіграти йому, щоб мати можливість вас врятувати.

- Та хто ти такий?

- Простий небайдужий. – Шкода під маскою не було видно, як я самовдоволено посміхнувся.

…….

Близько п'яти сотень демонів вишикувалися в декілька довгих шеренг перед містом. Кожен міцно тримав у руці зброю і цілеспрямовано дивився вперед. На те, щоб вони стали більш-менш рівно я потратив пів дня. Ну бо звичайне стовпотворіння це якось не по-військовому. А в нас же ж тут війна, чи не так? Одразу згадав армійські порядки, де все має бути паралельно та перпендикулярно. А я ж так сильно їх ненавидів... Демони, які тримали місто в облозі, теж приготувалися. Ксірон вийшов уперед, я пішов за ним. Треба виголосити промову, чи що… На правах прес-секретаря. Хе хе… Круто…

- Вірні слуги його величності! Хоробрі демони! Пробив час нашої славної перемоги! Сьогодні ми виступимо єдиним фронтом, щоб раз і назавжди проголосити правління його божественної могутності, володаря всього і вся, владики світу, Безсмертного Ксірона!

- Ксірон! Ксірон! Ксірон! – Скандували демони.

- Ми не можемо більше чекати, поки нам відчинять двері назовні! Ми візьмемо владу до своїх рук! Ми поведемо всіх демонів до великого майбутнього! Між нами і нашими мріями стоять лише ці жалюгідні зрадники! А що ми робимо із зрадниками?

– Смерть! Смерть! Смерть! - Закричав натовп. Я озирнувся на мить і побачив, що демони на іншому боці непогано так прихуїли.

– Сьогодні ми з вами станемо одним цілим! Ми з'єднаємо наші серця! Ми довіряємо нашу долю Справжньому правителю пекла! Протягніть Ланцюги!

- Ланцюги! Ланцюги! Ланцюги!

Декілька демонів межи шеренгами тягнули довгі, сковані нашвидкуруч ланцюги. Вони протягували їх в залізні кільця на тілах, з’єднуючи кожного демона в строю буквально. Про цей секретний обряд єднання я розповів Ксірону перед битвою: «У вас є здатність позичати свою силу іншому демону, але я знаю, як її можна поглинути. Якщо ви вберете силу всіх цих демонів, то станете наймогутнішим демоном у всьому пеклі. Обряд надзвичайно небезпечний, і будь-хто інший одразу би помер. Але ви обраний. Смерть кількох сотень демонів ніщо, порівняно з тим, що ви отримаєте. Вам стане під силу одним лише подихом знищувати цілі армії. Саме це я бачив у своїх видіннях. Це момент вашого становлення богом.» Ксірон одразу погодився. Цілком очікувано.

Коли ланцюги були пройняті, мені раптом стало цікаво: а наскільки це ефективно в бою? Хотілося б перевірити, але… Усі ланцюги з'єднали посередині одним, перпендикулярно до решти. Його кінець я вручив Володарю. Але перед цим, я простягнув його через кільце на своїй руці. Ні, я не настільки тупий, я попросив зробити мені браслет. Тим не менше, побачивши це, Ксірон неабияк здивувався.

- І ти? – Запитав він.

- Звісно. Я радий пожертвувати власним життям у вашу честь.

- Твоя жертва не буде даремною. – Гордо сказав він і повернувся обличчям до ворога.

Ми рушили в атаку. Його величність вів свою армію в буквальному сенсі за собою. Зараз для мене настав момент істини. Я вигадав цю ідіотію, з надією, що моїх здібностей вистачить. Але як воно буде насправді - одному лише Богу відомо. Потрібно всього лиш відчути п’ять сотень організмів. Дрібниці. До цього мій максимум був – один. Тож, Сконцентруйся як ніколи… Сконцентруйся, ніби намагаєшся втримати айфон китайськими паличками, перехилившись за борт корабля. Сконцентруйся, ніби в тебе розлад шлунку на побаченні з красивою дівчиною. Сконцентруйся ніби з тебе хочуть виготовляти апельсиновий сік. Нуж бо… Все в твоїх руках!

- Що далі? – Запитав Ксірон.

- Все майже готово. Продовжуйте рух. Ритуал зараз почнеться.

Ми наближалися до ворога. Айден також не став чекати. За ним прямував трохи збентежений натовп кровожерливих демонів. До зіткнення залишалося кілька десятків метрів. Демони кричали. Бойові вигуки лунали звідусіль. Ноги прискорювалися в очікуванні битви. Їхні очі горіли від жаги. Їхній дух палав від люті. Їхня кров кипіла. Їхні мужні руки, що тримали зброю, несподівано для своїх власників, увіткнули її у власні ж голови.

Судома… З ким не буває…