Українізація
Слава Богу, скоро на вихід вже третьому десятку років незалежної неньки.
Жаль, що ніяк не зменшується кількість людей, які потребують невідкладної лінгвістичної допомоги. В сфері професійного перекладу щонайскладніших українських слів. А як без них вижити у хижому повсякденному добробуті? Особисто я дуже добре розумію цю категорію громадян. Дійсно, спробуй переклади, наприклад на російську, ці всякі «вода», «хліб», «м'ясо», «квартира», «сім'я», «здоров'я», «книга», «гроші». Тут і тридцяти років замало. А куди без цих слів поткнешся? Проблема, одним словом.
Є, звичайно, моторошно щасливі винятки у вигляді класика українського неомодерну Миколи Азарова з його безсмертними кровосісями. Але ж то одиниці. А пересічному громадянину спробуй зрозумій, як перекласти йод російською. Серце кров'ю обливається. Особливо складно в цьому контексті на службі государевій. Бо зараз без мови і не вкрадеш.
Коли Земля була ще теплою, а я державним службовцем, то трафився був випадок. Випала грандіозна честь особисто доповісти Великому Начальнику про успішне проштовхування постанови Кабінету Міністрів України. Для цього був милосердно допущений аж до середини його безкрайнього кабінету. Хвацько клацнувши сідницями, потужно рапортнув - за вашим безмежно розумним дорученням постанову таку-то прийнято.
Доповідь закінчено. Великий Начальник вдоволено хитнув головою, неспішно зробив помітку в щоденнику і лівою бровою дозволив забратись геть з очей.
Я був радий виконати команду, але спаралізувало, як стій та дивись. Натурально тобі скам’янів, коли помітив , що Великий Начальник в своїй нотатці явно намалював букву «ф». Що саме написано, я не втулив, але буква «ф» була точно. От Ви, наприклад, пригадаєте швидкоруч якесь слово з буквою «ф», щоб ним позначити виконання чого-небудь? Отож. Я в ступорі почав перебирав варіанти. Глухо. Добре, секретарка, з’явившись з нізвідки, таки витягла моє безтямне тіло з високого кабінету.
Я втратив спокій і сон. Що він написав? Фініш, фінал, епіграф?Апофеоз? Не схоже, щоб Великий Начальник знав такі слова. З розпачу засів за словник української мови. Може, він якось мене відмітив? Муфлон? Фалос? Та ні, він же вихована людина. Так, а це що? Фльондра, фуфловиця…О Боже, краще цих слів взагалі не знати. Невже фсьо?
Партизани не здаються. До спини такі аналізи. Пішов битим шляхом. Шоколадкою вмовив секретарку прочитать, що саме тоді Великий Начальник зволили написать. Принесла щоденник, здвигнула еротичними плечиками, нічого особєнного. Написав, що схвалено. Мене аж покрутило по паркету. Не вірю, сонечко, буква «ф» має бути! Я точно бачив. Мила киця чарівно посміхнулась і підсунула щоденник мені під носа. А тут є буква «ф»!
Я глянув і затерп. В щоденнику акуратно майоріло – сФалено!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!