Оповідки

Застереження! Особам з тонкою душевною організацією і високими морально- естетичними засадами краще не читати. Текст містить вульгарні і натуралістичні описи дійсності.

Повернувся якось мій свояк Сірожа додому під впєчатлєнієм. Зразу почулось, що людині треба виговоритись від побаченого. Невеличка заминка сталася з його дружиною і запитом на сто грам, бо пропонувалося тільки смоли гарячої. Але суспільна цікавість перемогла тверезий фундаменталізм. І сама теща дала добро на хай він сказиться. Ковтнувши не помітивши спиртовмісний напій, Сірожа тихо погнав свою розповідь.

Запхали його чорти по роботі в якесь село під Житомиром. Де він щасливо і зустрів свого колишнього однокласника. А нині кров з молоком дядька Івана на добрих півтора центнера. Побратими скрикнули, почоломкались і стало їм майже добре.

А щоб в пень прибрати оте майже, запросив Іван однокласника на обід до себе в садибу. Де і обіцяв урочисто окропити чимось достойним їхню давню дружбу. Закликавши для цієї благородної справи свою богом надану дружину Галю. Незбагненною волею долі також їх однокласницю.

Галя, попри сподівання, комсомольського ентузіазму не виявила. Навіть цілуватися не полізла. Тільки й того, що кивнула - проходь куди дінешся. Сірожа загривком відчув морозну прохолоду зустрічі та рипнувся взад. Може не нада?

Газду Івана такі хитання застромили за живе. Зітхнувши, заніс Сірожу у хату, а жінці повільно і виразно звелів складатися на стіл. Бо нєрви в нього розшатані, а товариші по школі не кожен день бувають. Краще якщо по доброму.

Галі ці слова як батогом до одного місця. На стіл звісно кидає, але з піснею. Куди тій Пугачовій братися. Співала як їй все надоїло, і скільки це вже можна, і де ці алкаголіки беруться, і звичайно, що казала ж їй мати. Сірожа якось відразу стелею заінтересувався. Не надивиться. А Іван все більше кров’ю наливається, з очей хлюпає. Кілька раз страшно сичав ногами «Галя!!!» для запобігання трагедії, але куди там. Розійшлася – кіньми не зупиниш!

Кіньми може й нє. Так у Івана тих коней зроду і не було. Тож він просто, без модних витівок, встав і вставив, прости господи, кулаком Галі межи лоба. Та з ніг і без пам’яті, а він на ноги і в двері.

Отут Сірожу від такого кінотєатра і заціпило по-справжньому. Галя в крові стогне, на ноги насилу пнеться. Іван подвір’ям ярує, круги намотує. А Сірожа онімів, рота закрити не може і тільки очима луп, луп. Ось-ось вискочать.

Над ним Галя змилувалась. От що значить добра жінка в хаті. Втерлась і сказала не переживать сильно. Все нормально, обідать будем. Не повіриш, каже, Сірожа, ото поки в морду не дасть, мені щось аж робиться…

Свояк Сірожа скінчив свою трагічну розповідь і запалала недобра тиша. Я дуже вчасно догадався, що це не смішно. Зберіг здоров’я, можна сказать.

Гаряче любима теща від коментарів утримались, але горілку зі столу прибрали. Дружиноньки мовчки, важко і нестерпно довго роздивлялись нас обох. Ну зовсім не при чому лебедиків. Обстановку розрядила молодша дочка і, за щасливим збігом складних обставин, моя кохана дружина.

Нудно ми з тобою живем, Сірожа! Друзєй нам твоїх не хватає…