Знайомство з батьками
Знайомство з батьками хвилює не тільки молоде покоління. Батькам також дістається. Особливо коли обраниця сина має зайти. Мене, наприклад, вщент до смерті заінструктували, що говорить і коли мовчать. Як за тиждень до її пришестя почали, то в коридорі під час зустрічі насилу вспокоїлися.
На колінах просив не робить мене таким ідеальним, бо потім дитя не взнає якщо шо. Я ж не зможу весь час придурюватися. Подумає дверима помилилась, бо тут дядько якийсь чужий вештається. У жінки з сином від цього скромного прохання аж іскри з очей. Ти, главне, шуточки свої кинь, а ми вже там розберемося.
А мені то що. Не страшно від слова зовсім, однаково з нею разом не жить. Як сину подобається, то і мені добре. Як там у народі кажуть? Бачили бісові очі, що купували, то їжте, хоч повилазьте. У мене, наприклад, не вилізли, хоча і могли. Сильні очі просто.
Основна частина марлезонського балету пройшла на ура. Дарма тільки накручували. Дівчинка виявилася гарна куди не глянь, а я також нічого не вмолов. Син Сашко нарешті розслабився, а сонечко до того осміліло, що пішло пудрити носика.
У нас тим часом за столом зайшлося про мою матір, яка в свої сімдесят сім самостійно обраховує субсидію і знає геть чисто всі закарлючки пенсійного законодавства. Уособлення анекдоту про пенсіонера, який за недорого задовбе будь-яку організацію. Нічне жахіття собесу.
Сашко поцікавився, чому вона в свій час не вивчилася на юриста. Була б класним адвокатом, бо й так саморуч виграла три судових справи.
Довелося ввести сина в звичаї післявоєнної бідної патріархальної сільської сім’ї. В якій маються син і троє дочок (і серед них моя мати, а його бабця).
Мій дід цілував домострой і це було модно. Сина, як водиться, віддав служити на охвіцера. Будьонний по конях наше всьо. А дочки що? Яке там навчання. Село, баби… А баби то ж худоба – на огород!
На жаль, мені властива недоладна театральність. Та й випив же трохи за нагоди. Тож саме в той момент, коли потенційна невісточка нишком висунулася з ванної кімнати, я якраз голосно вигукував: «А баби то ж худоба – на огород!!!!». І махнув рукою в бік потенційного городу, де вже виднілась соляним стовпом синова радість.
Красунечка почула лише мою останню фразу. Від якої, власне, і остовпіла. Нас також заціпило, бо дуже вже невдобно вийшло.
Сонечко першою викотилась із ступору і видала величезними очима:
- Я, здається, щось пропустила…А показалось, така інтєлігєнтна сім’я….
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!