Поцілунок
Серед милих плямок на репутації обожнюваних мною жіночок, в ста випадках із ста трапляється ревність. Як біолог за освітою, я розумію, що це виправдано з точки зору збереження виду. Але одночасно я чоловік і виходить так, що хотів би ще трохи пожити.
В контексті дружини, від ревності якої жахаються навколишні стовпи, питання виживання є вкрай амбітним завданням. Бувають випадки, коли ця місія просто неможлива. З виключно об'єктивних причин.
Наприклад, в коханої є симпатична двадцятирічна племінниця Віка, з якою в мене пречудові, фактично батьківські, стосунки. Якось ми разом з нею проводжали мого сина, її однолітка, на поїзд до моря. Після чого й розійшлися по хатах біля метро. Легким цнотливим поцілуночком.
Цьомкнув дитину в щоку та й забув собі здуру цей епізод. Виявилося, що з моїм щастям, Київ це не велике село, а невеличкий хуторець під лісом. Де люди все бачать…
В цьому переконався кров’ю вже за кілька місяців, коли дружина щебетала з доброю приятелькою. В розмові, як водиться, не оминули мою скромну персону. Зокрема, подружка по-християнськи смиренно попросила вибачення, що не привіталася зі мною. Коли я цілувався на вокзалі з симпатичною молодою кралею, з розкішним волоссям і непристойно довгими ногами. Їй, бачте, неудобно було.
Під час допиту з пристрастю найстрашніше, коли не знаєш в чому треба зізнатися. Пальці кришаться в дверях, очі пнуться на потилицю, а ти вже раптом собака. Canis familiaris або ж фамільярний каніс. Це якщо з точки зору біології. Попробуй тут згадать крізь сльози, яку саме собачу самочку цілував на вокзалі.
І не вздумай мені брехати, пес!
«И наконец, есть такие мужья, которые ничего не знают и не хотят знать. Это самые счастливые из всех рогоносцев. Они даже счастливее тех мужей, у которых еще нет рогов, но должны быть».
Гі де Мопассан
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!