Зміст
  • ...Сьогодні я померла...
  • Фобія самотності. Дитинство.
  • І розділ 1. Марина перед пологами. Сон. Літо 1995 рік.
  • 2. Пологи. 10 липня 1995 рік.
  • 3. Після пологів. 10 липня 1995 рік.
  • 4. Перша зустріч з Оленою. Березень 1996 рік.
  • 5. Друга зустріч з Оленою. Вересень 2000 року.
  • ІІ розділ 2015 рік. 1. Свій-чужий.
  • 2. Зустріч з Оленою на вокзалі.
  • 3. Родинні посиденьки Олександра. (Частина 1).
  • 3. Родинні посиденьки Олександра. (Частина 2)
  • 4. Правда. Знайомство Ольги та Олега. (Частина 1).
  • 4. Правда. Знайомство Ольги та Олега. (Частина 2).
  • 5. Каша в голові.
  • 6. Сам на сам з собою.
  • 7. Цікава картина п’янства.
  • 8. Стас і Марина про батька.
  • 9. Після розлучення.
  • ІІІ розділ 2016 рік. 1. Пройшов рік після...
  • 2. Розмова про першу зустріч із Сашею.
  • 3. Марина згадує прожиті роки з Сергієм. Весілля.
  • 4. Пошук у соціальній мережі.
  • 5. Роздуми Олександра.
  • 6. Зустріч Марини й Олександра.
  • 7. Марина й Олена про Михайла.
  • 8. Михайло після зустрічі з Мариною.
  • 9. Олена і Марина. Рік після розлучення.
  • 10. Зустріч із Тимофіє через 26 років.
  • 11. Телебачення творить чудеса.
  • ІV розділ 2017 рік. 1. Залицяння Тимофія.
  • 2. Пробачення за грубощі.
  • 3. Зустріч із Сергієм.
  • 4. Не наважилися.
  • 5. Безкарність винних.
  • 6. Сашкова пропозиція.
  • 7. Маринині клопоти.
  • Епілог. 2018 рік.
  • 6. Сам на сам з собою.

    6. Сам на сам з собою.

    Події, емоції, люди – це і є невіддільна частина нашого життя.

    “Навіщо обговорювати сімейні проблеми? Все рівно не зрозуміють... Іноді є речі, про які не варто знати навіть найкращим подругам. Те, що відбувається у твоєму домашньому вогнищі має там і залишитися, бо не завжди друзі є, насправді, друзями, а помити тобі кісточки охочих вистачить, слід лише дати малесенький промах. Завжди знайдуться люди, які зможуть порадіти за твоє лихо. Познущатися завжди знайдуться бажаючі, бо їм аби причина, а якщо немає, то можна самим додумати.

    Сергій надійний, добрий, мужній, завжди знайде вихід із будь-якої ситуації. Одним словом – “справжній” чоловік, хоч для кожного ця справжність своя. Бо багато хто з нас, понадивлявшись казочок та серіалів, вигадують собі Бог знає що. Насправді, коли “справжній” чоловік є реальною людиною, він просто не зобов’язаний виконувати всілякі примхочки панянок. Це просто ми – жінки – хочемо бачити джентльменів такими, а іноді просто потрібно хоча б спробувати прийняти його таким, яким він є у дійсності. Ось так і я, дурепа, намагалася зліпити його з того, що знайшлося під руками, але з часом ця ілюзія чоловіка розвіялася, як дим, чи може, просто я подорослішала?” – роздумувала Марина повертаючись від подруги.

    Думки роїлися в голові й жінка ніяк не могла знайти правильний вибір. Та й що шукати?! Мертвого сина чи незнайомця, якого випадково переплутала із власним дитям, і взагалі, як так може бути, щоб мати не впізнала рідну кровиночку?! А можливо, саме материнське серце допомагає в пошуках правди? Якби ж хоч Сергій підтримував у прагненнях та починаннях, а не заглядав у чарку, цікавлячись життям дружків. Бо сім’ю свою зовсім занехаяв. Скоро забудеться як нас звати! Марина не знає відповіді на свої запитання.

    Ідеальних відносин не існує, але бувають довершені ілюзії! Чи не так?!

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.