Зміст
  • ...Сьогодні я померла...
  • Фобія самотності. Дитинство.
  • І розділ 1. Марина перед пологами. Сон. Літо 1995 рік.
  • 2. Пологи. 10 липня 1995 рік.
  • 3. Після пологів. 10 липня 1995 рік.
  • 4. Перша зустріч з Оленою. Березень 1996 рік.
  • 5. Друга зустріч з Оленою. Вересень 2000 року.
  • ІІ розділ 2015 рік. 1. Свій-чужий.
  • 2. Зустріч з Оленою на вокзалі.
  • 3. Родинні посиденьки Олександра. (Частина 1).
  • 3. Родинні посиденьки Олександра. (Частина 2)
  • 4. Правда. Знайомство Ольги та Олега. (Частина 1).
  • 4. Правда. Знайомство Ольги та Олега. (Частина 2).
  • 5. Каша в голові.
  • 6. Сам на сам з собою.
  • 7. Цікава картина п’янства.
  • 8. Стас і Марина про батька.
  • 9. Після розлучення.
  • ІІІ розділ 2016 рік. 1. Пройшов рік після...
  • 2. Розмова про першу зустріч із Сашею.
  • 3. Марина згадує прожиті роки з Сергієм. Весілля.
  • 4. Пошук у соціальній мережі.
  • 5. Роздуми Олександра.
  • 6. Зустріч Марини й Олександра.
  • 7. Марина й Олена про Михайла.
  • 8. Михайло після зустрічі з Мариною.
  • 9. Олена і Марина. Рік після розлучення.
  • 10. Зустріч із Тимофіє через 26 років.
  • 11. Телебачення творить чудеса.
  • ІV розділ 2017 рік. 1. Залицяння Тимофія.
  • 2. Пробачення за грубощі.
  • 3. Зустріч із Сергієм.
  • 4. Не наважилися.
  • 5. Безкарність винних.
  • 6. Сашкова пропозиція.
  • 7. Маринині клопоти.
  • Епілог. 2018 рік.
  • 9. Після розлучення.

    9. Після розлучення.

    Події, емоції, люди – це і є невіддільна частина нашого життя.

    Якщо ми думаємо, що нічого найлегшого немає, аніж обдурити долю, то помиляємося, не розуміючи, що ця премудра матір всього сущого людського буття, уже написана для кожного і те, що ми робимо, насправді, ніщо інше, як підбирання правильного варіанту того життя, яке ми хочемо прожити. Щось на зразок, є три дороги: на право підеш – багатство здобудеш, наліво – смерть свою не оминеш, а прямо поплентаєшся, то все в тебе буде, як у людей, а от чи будеш ти при цьому всьому щасливий – це вже інше питання. Просто ми – люди – не замислюємося над тим, що ці варіанти псевдовибору ми робимо завжди, тобто по декілька разів на день, як мінімум. Наприклад, навіть коли ти зранку встав і тобі так не хочеться іти на роботу, то в тебе уже є вибір чи роботи те, що вимушений, чи, навпаки, зробити так, як душа забажає, але наслідки при таких діях можуть бути різними. Коли все вирішено, то перед тобою постає нове запитання: кава чи чай, а якщо все ж чай, то зелений чи чорний? Ось, щось на кшталт цього. Доля все вирішила за нас і все має бути так, як хоче саме вона, а перед тобою лише варто зробити важливий вибір, яким шляхом іти, до якої бажаної цілі.

    Ось так. Я не буду сперечатися з Вами, бо в кожного різні переконання і не мені нав’язувати бачення будувати своє буття. Ми тільки гості в цьому світі, а гості мають бути варті бути бажаними.

    Я не знаю, мабуть, даремно затіяла цей монолог сама з собою. Я втомилася спілкуватися з собою.

    Чому закохані не помічають видимих розбіжностей у спілкуванні? Чи, може, просто розмови вичерпали свою тематику? Або з дурості розпочинаєш вірити, що кохання – це лише хвороба, але все ж така приємна.

    Хтось може її засуджувати, а хтось навпаки, але навряд чи зможе стати такою як вона. Мета: виховати сина, освіта, помешкання. Стати незалежною та досягнути висот у кар’єрі й одночасно не втратити гідність.

    Чоловік: вживає у великих дозах алкоголь, не ночує дома, псевдоробота, гра в азартні ігри.

    Чи зможе Марина вижити? Чи зуміє не звалитися з п’єдесталу? Репетиторство без вихідних та до пізньої ночі, чи права вона в цьому, що жертвує сім’єю і чи, взагалі, є ця родина?

    Ніхто не розуміє, ніби зацькована собаками. Друзі чоловіка зневажають, але ніхто, насправді, не в змозі сказати, що такого зробив він і чому Марина живе з Сергієм? Спільна дитина? А чи є це, дійсно, аргументом? Мабуть, ні! Тоді що не дає зробити останній крок до бажаної “свободи”? І чи буде ця “воля” справжньою, чи якщо знайде іншого, то чи буде той другий не гірше попереднього?

    Ці важкі запитаннячка ще не раз будуть докучати своїми переконаннями саме цій героїні роману.

    Чи зможе вистояти, щоб повернути свою родину на той рівень, який легко зможуть назвати зразком сімейного добробуту? Але як зробити так, щоб благополуччя було не фіктивним, а справжнім? Чи навпаки, як не піддатися спокусі зради, коли довкола така кількість чоловіків, які хижим поглядом позирають на тебе, як лис на курку. І як тут вистояти та втримати ношу неприступності, якщо на душі вже давно шкребуть кішки, а підтримки чекати нізвідки.

    Ідеальних відносин не існує, але бувають довершені ілюзії! Чи не так?!

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.