Вступ
«Ми думаємо, що боїмося втратити людей.
Але іноді найбільша трагедія – втратити себе, намагаючись зберегти їх.»
Деякі історії народжуються не з одного моменту, вони складаються з маленьких деталей: поглядів, які ми не помітили, слів, які залишилися без відповіді, спогадів, які ми носимо із собою роками.
Для мене ця книга не лише стандартний трилер а щось більше. Бо вона моя, моя перша. І несе в собі більше.
Вона про любов, яка іноді буває настільки сильною, що людина не може відпустити навіть те, що вже неможливо повернути. Про біль, який ми ховаємо всередині себе.
Про те, як важко буває побачити правду, коли вона болить більше, ніж власні ілюзії.
Я хочу, щоб, читаючи цю історію, ви не шукали лише відповіді на питання.
Іноді найважливіше не те, що сталося а те, чому людина так сильно хотіла, щоб цього не сталося.
Ця книга про тих, кого ми втрачаємо і про тих, хто залишається.
Про людей, які продовжують любити навіть тоді, коли любов стає найважчим випробуванням.
Дякую Вам, любі читачі, що відкрили цю історію.
Сподіваюся, вона залишить у вас не лише спогад про героїв, а й думку про власні втрати, власні почуття і тих людей, яких ми ніколи не хочемо відпускати.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!