Розділ 27. Протокол. Зараз
1.
Сині вогні поліцейських автомобілів миготіли на стінах будинку. Будинок, у якому ще кілька годин тому сміялися діти, тепер був огороджений жовтою стрічкою. Сусіди стояли по той бік паркану, ніхто не говорив а лише дивилися.
Сара лежала в машині швидкої допомоги. Фельдшер обережно оглянув темні сліди на її шиї. Колкі порізи вже спробували залатати. Вона майже не відчувала болю наче тіло ще не зрозуміло, що сталося.
– Вам потрібно до лікарні.
Сара похитала головою.
– Мої діти…
– З ними зараз поліцейські.
Вона заплющила очі.
– Вони дуже налякані.
– Це нормально після пережитого.
Ні. Нормальним це не було.
Біля будинку двоє поліцейських виводили Вільяма, на його руках уже були кайданки, він не опирався, не говорив, не дивився ні на кого. Лише один раз підняв голову, їх погляди із Сарою зустрілися.
– Сара…
Ледь чутно промовив він, вона не відповіла.
Не тому, що не хотіла, вона просто не знала, що можна сказати людині, яка кілька хвилин тому ледь не забрала її життя.
– Тату!
Голос Мії прорізав ніч. Маленька дівчинка вирвалася з рук поліцейської й побігла до батька.
Сара підхопилася з місця, але було вже пізно. Мія міцно обійняла Вільяма за пояс, він опустив очі, кайданки тихо брязнули, він не зміг навіть обійняти доньку у відповідь.
– Сонечко…
Його голос затремтів.
– Пробач мені.
– Тату, куди ти йдеш?
Він мовчав, поліцейський обережно відвів Мію назад. Вона заплакала, Лео стояв трохи далі, не плакав, лише дивився на батька так, ніби за одну ніч став набагато дорослішим.
Дверцята автомобіля зачинилися, Вільям востаннє подивився у вікно, на Сару, на дітей, на будинок. Йому здавалося, що він забув щось дуже важливе. Щось, без чого не можна їхати. Він нахилився до поліцейського.
– Зачекайте…
Той повернувся до нього.
– Там залишився мій брат.
Поліцейський мовчки подивився на нього.
– Він сам не знайде дорогу.
У машині запала тиша, поліцейський повільно опустив очі і тихо зачинив перегородку між салоном і заднім сидінням.
Автомобіль рушив, Вільям ще довго дивився у темне вікно ніби чекав, що ось-ось двері будинку відчиняться і Олівер вибіжить услід.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!