Поки він тут

1.

Перший сніг випав несподівано. Ще вчора дерева були темними й мокрими після дощу, а сьогодні подвір’я садочка нагадувало листівку. Лео вибіг із будинку першим.

– Сніг!

– Не біжи! – крикнула Сара.

Було вже пізно.

За кілька секунд він послизнувся, сів просто в сніг і сам почав сміятися. Мія вийшла спокійніше. Подивилася на брата.

– Я ж казала.

– Що казала?

– Що ти впадеш.

– Я не впав.

– А це що?

– Це я спеціально.

Вільям похитав головою.

– Чудова спроба врятувати свою репутацію.

Лео гордо підвівся.

– Саме так.

Біля садочка вже чекала Аліса. Поруч стояв Даніель і старанно ліпив маленьку снігову кульку.

– Доброго ранку! – усміхнулася вона.

– Доброго.

– Здається, наші діти тепер не можуть один без одного.

Сара подивилася, як Мія вже допомагає Даніелю будувати сніговика.

– І це прекрасно.

Поки діти гралися, Сара й Аліса повільно пішли до кав’ярні навпроти. Вільям із Максимом залишилися надворі.

– Як тобі нова робота? – запитав Максим.

– Потроху звикаю.

– Це нормально.

Максим засміявся.

– Я перші три місяці навіть додому їхав не тією дорогою.

– Серйозно?

– Двічі опинився біля старого офісу.

Вільям теж засміявся. Розмова була легкою. Такою, яких йому давно бракувало.

Увечері Сара запропонувала всім прикрасити будинок до зими. Лео заплутався в гірлянді ще до того, як вони дістали її. Мія терпляче його розплутувала.

– Ти як це зробив?

– Не знаю.

– Ти навіть не рухався.

– Саме тому.

Сара засміялася.

– Він розумник.

– Це сімейне, – відповів Вільям.

– Зараз образив.

– Ні. Це був комплімент.

2.

Пізно ввечері, коли Сара вже спала, телефон тихо завібрував. Невідомий номер. Вільям кілька секунд дивився на екран. Потім відповів.

– Алло?

У слухавці було тихо. Він уже хотів покласти слухавку і саме тоді почув знайомий голос.

– Вільям…

– Олівер?

Пауза.

– Не приходь завтра туди, куди ми домовилися.

Вільям різко сів на ліжку.

– Чому?

У відповідь почув лише важке дихання.

А потім коротку фразу:

– Бо ти не один, хто мене шукає.

Зв’язок обірвався.

Вільям ще довго сидів у темряві, стискаючи телефон у руці. Вперше за весь цей час він зрозумів, що у цій історії є хтось іще.

Хтось, про кого Олівер досі мовчав.