Власник чорної маски

Багато років чотирнадцятим королівством, та за його межами, ходили чутки: нібито справжній принц давно зник, а поруч із королевою Беріль править хтось інший - маг у масці. Ці плітки поростали деталями, перетворювались на легенди. Одні їх боялись, інші надихались ними.

Серед тих, хто колись почув таку історію, був юнак з десятого королівства на ім’я Домел. Його батьки були аптекарями, і з дитинства він чув від старших, що їхній рід походить від людей, здатних звертатися до іншого світу - черпати силу не лише з землі, а й зі слів, снів та тіней. Предки лікували не травами, а шепотом, не відварами, а руками.

Батьки відмахувалися: мовляв, усе це пусті вигадки. В них вірять тільки ті, хто мало вчиться. «Трави - ось справжня сила», - казали вони. Але Домел вірив. Він відчував: у ньому тече щось більше, ніж просто знання аптекаря. Він жадав довести, що здатен на більше.

Минули роки. Він блукав, шукав, вірив, терпів поразки. Усюди, де обіцяли магію, були лише фокусники, брехуни або звичайні лікарі. Згодом до нього приєдналися інші шукачі - ті, хто теж хотів вірити, хто сподівався знайти сенс, силу та магію.

Коли він почув легенду про загадкового мага при дворі далекого королівства - серце Домела забилося швидше. Казали, що шкіра того мага - кольору неба, а очі - як чорні колодязі. Що він вбив короля і затьмарив розум знаті, що використав малого принца як жертву для відплати за власну силу.

Домел наповнився життям. Він почав збирати все, що міг дізнатися. З кожною розповіддю маг ставав усе реальнішим. Домел вірив: цей маг - ключ. Він повинен дістатися до нього, стати його учнем.

Він проповідував своїм послідовникам, що велика сила вже близько. Що маг чекає на них. Що незабаром почнеться нова ера - і саме вони ввійдуть у неї першими.