Битва за вибір

Аугусто

Король Аугусто сидів на троні, перед ним виступали дівчата з чарівним танком, який би однозначно зацікавив його якби він не був настільки сердитим.

Деякий час тому його охорона, яку він відправив на станцію Ліквідаторів космічний військ, повідомили йому, що знайшли Ерґу. Спорідню його приємної доньки принцеси Аурелії.

Перші хороші новини відколи та мала невдячна сучка, така ж бездарна та недолуга як її мати втекла залишивши його з такою кількістю проблем, що в нього просто волосся дибом вставало.

Це нікчемне дівчисько дозволило собі не тільки порушити всі його плани, а й поставити його в надзвичайно складну і навіть небезпечну ситуацію. Коли він її знайде, а він обовʼязково її знайде, то перед тим як передасть на потраву її монстру чоловіку, обовʼязково проведе з нею виховну роботу і ясно донесе, наскільки сильно вона зіпсувала йому життя своїм вчинком.

І хто краще для цього підійде як не її люба спорідня, яка хто б міг подумати, стане на диво корисною. Ця мала дурепа полюбила її як рідну. І ладна була на все, щоб вберегти її. І саме тому він влаштовував їй регулярні побої та знущання. Ця насолода примножувалась багатократно, коли він міг знущатись одночасно на обома і при цьому ще й керувати ними як своїми ляльками. Від самого початку він налаштував її недолугу матінку проти неї і та стара шльондра ловила і вірила кожному його слову. Тому він міг робити з її любою донечкою принцесою, все що хотів. І майже все, що хотів. На превеликий жаль...

А ця стара шкіра її матінка королева, виявилась такою нездарною, не змогла навіть народити ще хоч одну дитину, навіть хочаб доньку. Але курва королева, як виявилось була бракована і першу дитину вона змогла зачати тільки завдяки силі крові короля. Як би я знав це раніше…

Але я знайшов вихід дитину могла народити й принцеса. По строках я встигав, а мені навіть й краще віддавати її дитину, а не свою. Кажуть, що до своїх зʼявляються якісь почуття і привʼязка. Звісно не думаю, але я б не хотів, щоб був такий шанс і він зміг мною маніпулювати чи мого ж виплодка використали проти мене.

Але ця мразота втекла. Втекла тоді, коли нарешті все вирішилось і я зі спокійною душею хотів нарешті насолодитись своєю владою, за яку б врешті сплатив борг. І жив би в своєму королівстві життям своєї мрії.

Не те щоб я зараз дуже обмежував свої бажання та пориви. Але зараз ще й досі над моєю головою висів занесений меч.

Він виконав свою частину, час було виконувати мені свою.

І ось коли вже все почало налагоджуватись, ці телепні повідомили мені, що сам головнокомандувач взяв її під свою опіку. Ніби то вона вступає в лави кадетів ЛКВ. Вона дрібна служанка, донька шльондри і якогось покидька про якого навіть її матінка нічого не могла сказати. Спорідня, дівчинка для биття, за травлене та забите дівчисько. Без знань, без вмінь, без сил і здібностей і вона вступатиме до лав ЛКВ. От шльондра мала! Це ж як треба ті ноги роздувати, щоб сам головнокомандуючий Генерал Льоду на неї повівся. А тут вдавала з себе недоторканість. Хоч я й розпакував її, на жаль тільки один раз. Від спогадів про це його смарчок піднявся готовий повторити. Але здається дівчина вже давно освоїла набагато більше, залишаючись при цьому «відносно цнотливою». Так у них багато дірок і різних способів спокусити чоловіків. От хитра! Не логопедів не розгледів! Провела навіть його!

Ну нічого. В нього там є свої засланці на станції, навіть серед кадетів. Навіть якщо її коханець пропхає її в їх ряди, він потурбується, щоб вона сама благала її звідти забрати. І тоді він покаже цьому пихатому телепню генералу де його місце. Сподіваюсь він ще не нагріється нею до того часу і це зробить повернення Ерґи під владу Аугусто ще набагато молодшим і приємнішим.

А Аугусто вже потурбується про неї. І перевірить всі її уміння і здібності. І навчить цю суку новим трюкам.

Ці роздуми однозначно підняли йому настрій. Він переключив свою увагу на танцівниць. Знайшовши наймолодших з них показав в іншим залишити зал. Дві дівчини з острахом дивились на нього.

Він обожнював як цей дрібний страх в їх очах перетворюється на справжній жах. Як їх біль, їх крики та мольби додають йому неземної насолоди.

Аугусто поклав руку на свій пах та почав його погладжувати, складаючи в голові план що і як він буде з ними робити. Скільки болю вони витримають? Ох ці солодкі думки та плани однозначно відволічуть його від думок про двох курв втікачок. Всьому свій час. А він вміє чекати.

Він поманив їх пальцем підійти. Аугусто вирішив зробити це на очах своєї охорони. І якщо дівки ще будуть в змозі, то потім дістануться ще й охоронцям. Хоча якщо й не будуть кого це цікавить.

Дівчата піднялись на ноги та приречено повільним кроком направились в бік короля.

Він вже подумки протирав руки, коли на комутаторі прийшов виклик. Він хотів його проігнорувати, поки не побачив хто йому телефонував.

-Геть! Негайно! – закричав він на всі боки.

Дівчата перелякано кинулись в двері. Охорона перевела стурбований погляд на короля.

-Я сказав геть! Всі! – Аугусто показав охороні на двері.

Ті ще пару секунд постояли спантеличені, але потім швиденько покинули зал.

Як тільки двері за ними зачинились він вже весь спітнілий прийняв виклик.

-Так мій королю, слухаю Вас?

-Я починаю думати, що ти приносиш більше проблем ніж користі. – пролунав занадто спокійний голос.

Аугусто ледве проковтнув слину по горлу яке раптово зтиснулось.

- Чим не задоволений мій король? Я знайшов спорідню. Скоро знайду і принцесу. Поверну Сердріку підтверджу наш з ним договір і зовсім скоро буду мати для вас такого бажаного спадкоємця. Це просто невеличка затримка. Сердрік не був зацікавлений, а тепер він розриває простори в її пошуках. Це ж добре ви хотіли покарати та помучити його. Вийшло трохи не по плану, але…

- Замовкни, я весь час забуваю які ви тупі та обмежені. – холодно пролунав голос короля.

Аугусто не знав, що йому відповісти. Він не збирався терпіти ці приниження, але й йти на конфронтацію з цією особою – самогубство. Тому він вирішив замовкнути, як йому й сказали. Не тому, що сказав король, а тому що він вирішив бути мудрішим. Поки що.

- Я знаю де принцеса. Тільки не знаю коли.

Незрозуміло, як завжди і він ще його, самого Аугусто навіває тупим та обмеженим. Маючи такі можливості і знання, він навіть думку свою сформувати не може. Не те що використати всю цю дану йому інформацію. Аугусто маючи такий дар, однозначно вже б давно навчився ним розпоряджатись. Але він не мав цього дару і цих можливостей.

- Якщо, як ти кажеш Сердрік закохається в неї то можливо я пробачу тобі всі ці негаразди. Буде дивно і буде прекрасно. Все одразу буде.

Він замовк. Аугусто вирішив помовчати.

«Хай пошизується і потішить своє его, я в цьому брати участь не збираюсь.»

- Не лізь до Люцієна, але виріш проблеми з тією малою шльондрою. Тільки так, щоб жоден з волосків не вів у твій бік. Бо якщо ти знову створиш мені проблеми, я знищу тебе так само швидко як і створив.

І він пперервав звʼязок.

«Покидьок!!! Сраний покидьок!! Ким він себе мнить! Він створив мене? Він? Я сам створив себе! Сам! Сам пробив собі дорогу і розчистив шлях! Ті дрібниці, що він мені підказав я б і сам дізнався рано чи пізно! Він просто прискорив цей шлях. Для своєї вигоди. Це йому було вигідно. А я дурний не стриманий, хотів якомога швидше закріпити свою владу, тому й повівся. А тепер вимушений розгрібати його лайно!!»

Але в слух він не рішився це озвучувати. Навіть у стій є вуха. А він не такий дурний, щоб давати їм такі знання.

-Охорона!!!

-Так ваша величносте!

-Притягніть сюди тих двох шльондр і принесіть мій кошик. Мені необхідно зняти стрес.

-Слузаюсь ваша величносте.

З коридору почав лунати плач, та скиглення. Музика для його вух. Вони звісно не знали, що їх чекає. Але однозначно чули чутки які вже поширювались замком.

Тільки замком, бо все що відбувається в замку, залишається в замку. А хто багато балакає той мало живе. Охорона чітко слідкує за виконанням цього правила і має за це багато своїх плюсів.

Один охоронець завів до залу не живих не мертвих дівчат. Інший заніс ящик, та поставив так, щоб дівчата бачили його. Аугусто жестом показав відкрити ящик з його «забавками»

Крик і сльози. Істерики і благання. Атмосфера створена модна починати.