Глава 2 наречена
За його спиною почувся схлип.
Потім — шелест тканини.
Дівчина повільно почала перевдягатися.
Кілька хвилин у кімнаті панувала тиша.
Максим терпляче стояв, дивлячись у стіну перед собою.
Нарешті він відчув легкий дотик до плеча.
— Готово…
Він повільно обернувся.
Перед ним уже стояла наречена в звичайному повсякденному одязі, міцно притискаючи до грудей весільну сукню.
На її обличчі читалося обурення, страх і повне нерозуміння того, що зараз відбувається.
Максим мовчки взяв сукню.
Відійшов трохи вбік.
Почав стягувати піджак.
Потім сорочку.
Підняв очі на дівчину.
— Тепер твоя черга.
— Що?..
— Відвернися.
Вона кілька секунд мовчки дивилася на нього.
— Я ж не підглядав.
Після короткої паузи дівчина все ж таки слухняно повернулася спиною.
Максим швидко натягнув на себе весільну сукню.
Матерія натягувалася на плечах, у грудях було тісно, рукави ледь не тріщали.
— От же…
Він насилу застебнув останній ґудзик.
Опустив очі.
— Та я красуня…
Підійшов до великого дзеркала.
Кілька секунд мовчки розглядав своє відображення.
Високий, неголений чоловік із легким перегаром, у розкішній білій весільній сукні.
— Блять…
Максим важко видихнув.
— Добре хоч бороду не попросили голити.
Наречена не витримала й обернулася.
Побачивши цю картину, вона на мить просто застигла.
Потім прикрила рот долонею.
— Господи…
Максим спокійно поправив фату.
— Ну як?
Вона мовчала.
— Схожий?
— Ні.
— Та й хуй із ним.
Він дістав із кишені револьвер.
Перевірив барабан.
Шість патронів.
Заховав назад.
Потім уважно подивився на дівчину.
— Зараз уважно слухай.
Вона мовчки кивнула.
— Через хвилин п’ять виходиш звідси.
Скажеш усім, що тобі стало погано.
Закрилася.
Плакала.
Що завгодно.
Тільки не заходь до головної зали.
Зрозуміла?
— Так…
— Молодець.
Він уже взявся за ручку дверей.
— І ще.
Максим на секунду озирнувся.
— Якщо сьогодні побачиш у новинах якогось психа у весільній сукні…
Він усміхнувся.
— То це був не я.
Не чекаючи відповіді, він прочинив двері й спокійно вийшов у коридор.
Весільна сукня тихо шелестіла по дорогому килиму.
Максим випрямив спину.
Зробив глибокий вдих.
І впевнено попрямував туди, де вже починалася церемонія.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!