Зміст
  • Пролог
  • Глава 1. А може вона ще не погодиться
  • Глава 2. Люблю тебе, Любо!
  • Глава 3. Чи вродлива Соня?
  • Глава 4. Мама завжди непокоїтиметься
  • Глава 5. Нещасний Діма
  • Глава 6. У нього коханка
  • Глава 7. Чи є шик у "Сході"?
  • Глава 8. "Ваше кохання буде з нею пов'язане, а її - з Вами..."
  • Глава 9. Які в тебе вібрації?
  • Глава 10. Список від Діми
  • Глава 11. Хай живе нецілованим
  • Глава 12. Наречена
  • Глава 13. Партнерство
  • Глава 14. Не завжди парубки хочуть затягнути нас у ліжко…
  • Глава 15. Хоч би Соня не побачила
  • Глава 16. М'ятний чай та авокадо
  • Глава 17. Привіз наречену
  • Глава 18. Від кого кефірчик?
  • Глава 19. Паша
  • Глава 20. Ти в ліжку - вогонь
  • Глава 21. Мені потрібен лицар
  • Глава 22. От зараз все і розкриється
  • Глава 23. Закохалася
  • Глава 24. Муки
  • Глава 25. Нападниця
  • Глава 26. Шерлок Євгенович
  • Глава 27. Йому продовження не цікаве
  • Глава 28. Полювання на живця
  • Глава 29. Таємниця за теємницю
  • Глава 30. Лицар
  • Глава 31. Навкруги самі інтригани
  • Глава 32. Ось я йому влаштую
  • Глава 33. Це що таке?!
  • Епілог
  • Глава 24. Муки

    Паша мучився страшенно. Час витікав з пальців разом із хвилями прибою, а наважитися на хоч якісь дії він не міг. Треба було відразу знайомитися та йти на приступ, а він закрутився у своїх справах. А потім на пляжі розгледів, що у Люби маленькі груди, усвідомив раптом, що під своєю піонерською сорочкою вона не носить бюстгальтер, і раптово збудився до темряви в очах. Вечір тільки посилив страждання, хлопець ніяк не міг вгамувати свою уяву, яка розігралася не на жарт. Тут би піти на приступ, але Люба в повній мірі проявила свою сутність, одним жестом заспокоївши двох близнюків, котрі істерично волали поруч із розгубленою мамою, а потім ще й надавши першу допомогу пенсіонерові, якому стало зле від спеки. Дійсно ж янгол. А як до янгола з тілесним підступатися? Ніяк. Ось і слідував він за дівчиною просто тінню, вибираючи зручний момент, намагаючись придумати хоч щось і страждаючи від власних низинних (як йому здавалося) думок.

    ***

    Діма очікував, що Соня постукає ввечері в двері триста шостого. Він придбав для неї шоколад і м'ятний чай, заповнив вазу для фруктів добірною екзотикою. Він поголився до гладенької шкіри та підібрав ідеальний, на його думку, комплект одягу. Він навіть продумав, як саме буде обіймати її цього вечора. І сподівався, що, нарешті, набереться хоробрості, щоб її поцілувати. Він хотів поцілувати її набагато раніше, але спочатку було якось незручно, а потім дівчина захворіла, і Діма боявся зайвий раз її навіть відвідувати, не те що торкатися, щоб не нашкодити, не зробити гірше...

    Але Соня не прийшла. Хлопець визирнув на вулицю, боячись вийти з номера хоч на секунду. Люба сміялася, стоячи поруч із лавкою, на якій сиділа літня пара. Спокійний вигляд хостес показав Дімі, що Соня, швидше за все, почувається добре. Інакше однокласниця не поводилася б настільки вільно. Власник пансіонату перевів погляд трохи вбік і примружився: об'єкт його занепокоєння сидів в альтанці в товаристві молодих хлопців. Соня вочевидь раділа спілкуванню та із задоволенням пила пиво просто з пляшки. Осторонь на лавочці зі своїм вічним ноутбуком прилаштувався Пашка, із задумою дивлячись на Любку.

    Дімка знову подивився на Соню і стиснув кулаки на огорожі балкона. Призабутий напад ревнощів здавив серце холодними пальцями та почав повільно застеляти очі темрявою. Стоп! Годі! Хлопець дав сам собі уявного ляпаса і задумався. По-перше, він не мав жодного права на ревнощі як мінімум тому, що ця конкретна дівчина йому нічого не обіцяла. Вона навіть була не в курсі його справжнього ставлення до неї. По-друге, ситуація сама по собі була дивною. Щось очевидно сталося сьогодні вдень, інакше Соня прийшла б у його номер працювати, як завжди. А коли вже вона сидить зараз у тепленькому товаристві з пляшкою пива в руках, значить Дімка в чомусь проштрафився. Але в чому саме, він зрозуміти не міг. Парубкові було абсолютно невтямки, що він зробив не так. Може завтра Соня знову стане такою, якою була раніше?

    Але і наступного дня Дімі не вдалося зловити дівчину для розмови. В їдальні Соня не з'являлася, Любка забирала для неї тацю з їжею в номер. На пляжі власник пансіонату підійти до подруг не наважився. Він сидів поруч із Пашкою в своєму шезлонзі в двадцяти метрах від дівчат і не міг знайти собі спокою від одних і тих же з приятелем думок. Після пляжу хлопця надовго відволікли справи пансіонату - довелося спілкуватися з ремонтниками, а потім погоджувати з менеджером із закупівель та кухарем список продуктів для кухні. А ввечері Соня знову не прийшла. Треба було терміново щось вирішувати, бо Діма не знав, чи надовго дівчина приїхала до його пансіонату. Можна ж і втратити свою здобич, якщо ще трохи почекати.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.