Зміст
  • Пролог
  • Глава 1. А може вона ще не погодиться
  • Глава 2. Люблю тебе, Любо!
  • Глава 3. Чи вродлива Соня?
  • Глава 4. Мама завжди непокоїтиметься
  • Глава 5. Нещасний Діма
  • Глава 6. У нього коханка
  • Глава 7. Чи є шик у "Сході"?
  • Глава 8. "Ваше кохання буде з нею пов'язане, а її - з Вами..."
  • Глава 9. Які в тебе вібрації?
  • Глава 10. Список від Діми
  • Глава 11. Хай живе нецілованим
  • Глава 12. Наречена
  • Глава 13. Партнерство
  • Глава 14. Не завжди парубки хочуть затягнути нас у ліжко…
  • Глава 15. Хоч би Соня не побачила
  • Глава 16. М'ятний чай та авокадо
  • Глава 17. Привіз наречену
  • Глава 18. Від кого кефірчик?
  • Глава 19. Паша
  • Глава 20. Ти в ліжку - вогонь
  • Глава 21. Мені потрібен лицар
  • Глава 22. От зараз все і розкриється
  • Глава 23. Закохалася
  • Глава 24. Муки
  • Глава 25. Нападниця
  • Глава 26. Шерлок Євгенович
  • Глава 27. Йому продовження не цікаве
  • Глава 28. Полювання на живця
  • Глава 29. Таємниця за теємницю
  • Глава 30. Лицар
  • Глава 31. Навкруги самі інтригани
  • Глава 32. Ось я йому влаштую
  • Глава 33. Це що таке?!
  • Епілог
  • Глава 7. Чи є шик у "Сході"?

    Наступного ранку Люба прокинулася у десять хвилин на сьому. Незважаючи на пізні посиденьки з друзями, вона легко піднялася з ліжка, адже звичка вставати в цей час на роботу не хотіла відпускати дівчину так швидко. До сніданку було ще далеко, тож хостес тихенько заварила собі міцного зеленого чаю, нагрівши воду електрочайником, а потім вирушила на ранкове купання.

    Спалося їй вночі відмінно, в номері було прохолодно та пахло сіллю з моря. Коли всі постояльці вгамувалися, Люба відчинила балконні двері, і стало чутно шум хвиль, що допомагав ще ефективніше розслабитися. Десь під ранок їй наснилися смутні образи світла та тіні, що залишили після себе іскристе відчуття якоїсь радості та очікування на диво. Дівчина любила подібні сни - найчистіші емоції без зайвих картинок, що зазвичай тільки відволікають від переживання. Сни такого штибу приходили до неї зазвичай перед ремісією пацієнтів. На жаль, це бувало не так часто, як хотілося б. Але зараз Люба перебувала на морі, у відпустці, і до чого наснився сон цієї ночі, їй було незрозуміло.

    Пляж заспокоював погляд своєю порожністю, тільки рідкісні ранкові поборники спорту робили розминку чи купалися на великій відстані одне від одного. Люба зайняла найближчий до неї шезлонг пансіонату та підставила обличчя світанковому сонцю. Море тихо-тихо шелестіло хвилями, прохолодний бриз пах сіллю та йодом, і запах цей був настільки смачним і живим, що дівчина задрімала.

    - Добридень! - пролунав раптом над її головою чийсь голос. - Ви в "Місячній доріжці" відпочиваєте?

    Люба здригнулася та розплющила очі. Сонце було вже зовсім не в тому місці, де дівчина його запам'ятала, а пляж став набагато людянішим. Над хостес стояв високий і статний парубок приблизно одного з нею віку. Світле волосся солом'яного кольору було вочевидь пофарбоване, щоб різко контрастувати із засмаглою шкірою. У Дімки волосся вигоріло на сонці, а цей хлопець точно побував в руках перукаря чи якоїсь з родичок.

    - У "Місячній доріжці"? - перепитала Люба, дивлячись в світло-карі очі. - Ні, я відпочиваю в пансіонаті "Схід".

    - Тоді Вам не можна користуватися нашим шезлонгом, - трохи вибачаючись, але твердо сказав хлопець. - Ви можете розстелити покривало на цій частині пляжу, але не на лежанках.

    - Добре, - сказала дівчина. - Вибачте. Я, напевно, спросоння переплутала території.

    - Нічого страшного, - ввічливо відповів співрозмовник, чекаючи, поки хостес підніметься з шезлонга та зніме з нього свій невеликий рушник. - Буває.

    - Ви не підкажете, котра година?

    - П'ять хвилин на дев'яту.

    - Дякую, значить, я ще можу пірнути у море.

    Люба кинула речі неподалік від колишнього місця дислокації, відчуваючи, що за годину сну її тіло нагрілося та розм'якло. Час вже було зануритися в воду та набратися бадьорості. Дівчина зняла сарафан, залишила на рушнику кепку, відчуваючи, як оновлене каре розворушив вітерець, і переступила з ноги на ногу. Спину раптом якось ледве помітно кольнуло в районі лопаток, і Люба обернулася туди, де ще не так давно солодко спала під ранковим сонечком. Парубок, який зробив їй дві хвилини тому зауваження, зніяковів, застуканий на "гарячому погляді". Дівчина знизала плечима, посміхнулася та пішла в прохолодну воду, дивуючись цій увазі. Було б там на що витріщатися. Кому можуть бути цікавими її "кістки"?

    Море обійняло своїми ласкавими ранковими обіймами, остаточно виганяючи сон і наповнюючи тіло дзвінкою сонячною радістю. Люба фиркнула, виринаючи на поверхню, перевернулася на спину та попливла, милуючись чайкою, котра пролітала неподалік. Десь вдалині трубно загудів корабель, і дівчина засміялася, почувши це ранкове привітання. Як же добре насолоджуватись життям! А скоро ще й мама з татом приїдуть.

    Дімка зателефонував, коли Люба вже змила з себе морську сіль в душі свого номера та висушила волосся феном. Вона одягла відпрасовану з вечора білу шовкову сорочку, що ідеально підходила для цього спекотного клімату. Як доповнення до неї з валізи були витягнуті тоненькі джинсові шорти. Останнім штрихом став виданий вчора однокласником бейдж, на якому Люба змінила табличку.

    - Бракує хустки на шиї і будеш, немов вожата в нашому дитячому таборі, - гмикнув власник пансіонату, зустрівши дівчину внизу, поруч зі стійкою портьє, від якої посміхнулася привітна жінка середніх років. - Познайомся, це - Раїса Леонідівна. А це…

    - Люба, - представилася дівчина.

    - Наша хостес на цей місяць, - додав Дімка.

    - Раптом що, звертайтеся відразу до мене, - запропонувала жінка. - Або до наших хлопців при пості охорони. Вони тільки на вигляд страшні, але за своїх горою стоять.

    - Приємно бути своєю, - зраділа Люба. - Ой, до речі, про своїх. Я сьогодні спросоння території пансіонатів переплутала. Замість нашого "Сходу" вляглася на шезлонг якоїсь "Місячної доріжки". Довелося звільняти незаконно зайняте місце. Дімчику, чого ти регочеш?

    - Пішли зі мною, - поманив однокласницю пальцем все ще усміхнений парубок. - У нас є трохи часу до сніданку, а потім і до знайомства зі співробітниками. Я тобі зараз дещо покажу.

    Вони вийшли на вулицю, і власник пансіонату ткнув пальцем в сторону літер на даху закладу.

    - Я не знаю французької, - здивовано глянула на нього Люба. - Як буде "Схід" французькою?

    Дімка закотив очі та посміхнувся знову. Він мовчки попрямував в бік пляжу, пропонуючи хостес слідувати за ним. Разом вони дійшли до вже знайомих дівчині шезлонгів, на одному з яких в тіні прилаштувався ранковий хлопець.

    - Ігоре Васильовичу, познайомся, це - Люба, наша хостес на місяць. Більше її з лежаків не ганяй, - попросив власник пансіонату, привітавшись за руку зі співробітником, який при їх появі підхопився. - І взагалі, вона - моя однокласниця, тож прошу шанувати.

    - Що ж Ви відразу не сказали, що наша? - знову зніяковів Ігор. - Я ж питав.

    - Хто ж міг знати, що цей бовдур, Ваш керівник, перейменує заклад на французький манер? - посміхнулася дівчина. - Я ж звикла, що пансіонат називається "Схід".

    - А моя мама звикла, що він називається "Слава КПРС", - зареготав Дімка. - Думаєш, варто було цю назву залишити?

    - Але "Схід" чим поганий? - весело поцікавилася хостес.

    - Банальністю, - пояснив хлопець. - "Як Ви яхту назвете, так вона і попливе", пам'ятаєш? У колишній назві пансіонату взагалі немає шику.

    - Я ж кажу, бовдур, - ласкаво сказала Люба. Після вчорашніх розмов вона абсолютно перестала соромитися проявів своїх емоцій щодо однокласника. Як добре бути друзями! - Ось завтра вранці я тебе розбуджу десь о четвертій, витягну на дах і покажу тобі схід. Дожив. Шику в цій божественній красі не бачить.

    - Гаразд-гаразд, невгамовна, - відмахнувся власник пансіонату. - Пішли вже назад, мені працювати треба. Ігоре Васильовичу, ну, ти зрозумів, я сподіваюсь? На збори можеш не приходити, пильнуй тут. Вважай, вже познайомився з новою співробітницею.

    Хлопець кивнув і в чергове посміхнувся Любі. Залишаючи територію пляжу, дівчина знову відчувала спиною його погляд.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.