Зміст
  • Глава 1. Сеньйор Федеріко йде на роботу
  • Глава 2. Сеньйор Федеріко грає з онуком
  • Глава 3. Сеньйор Федеріко приходить у відчай
  • Глава 4. Сеньйор Федеріко переїжджає
  • Глава 5. Сеньйор Федеріко спілкується з новими знайомими
  • Глава 6. Сеньйор Федеріко базікає з новим доглядальником
  • Глава 7. Сеньйор Федеріко приймає душ
  • Глава 8. Сеньйор Федеріко пропускає поховання
  • Глава 9. Сеньйор Федеріко розмовляє з онуком
  • Глава 10. Сеньйор Федеріко приймає рішення
  • Глава 11. Сеньйор Федеріко поринає у спогади
  • Глава 12. Сеньйор Федеріко знову теревенить з онуком
  • Глава 13. Сеньйор Федеріко зустрічається з сином
  • Глава 14. Сеньйор Федеріко вертається додому
  • Глава 15. Сеньйор Федеріко іде до психолога
  • Глава 16. Сеньйор Федеріко жаліється на життя
  • Глава 17. Сеньйор Федеріко зустрічається з подругою
  • Глава 18. Сеньйор Федеріко читає вірші
  • Глава 19. Сеньйор Федеріко гортає сімейний фотоальбом
  • Глава 20. Сеньйор Федеріко розповідає про свою колекцію
  • Глава 21. Сеньйор Федеріко розмірковує про дроби
  • Глава 22. Сеньйор Федеріко співає
  • Глава 23. Сеньйор Федеріко їде на кладовище
  • Глава 24. Сеньйор Федеріко знімається у кліпі
  • Глава 25. Сеньйор Федеріко розповідає про стару фотографію
  • Глава 26. Сеньйор Федеріко дає пораду
  • Глава 27. Сеньйор Федеріко знову розмовляє з сином
  • Глава 28. Сеньйор Федеріко знову поринає у спогади
  • Глава 29. Сеньйор Федеріко розповідає дивні історії
  • Глава 30. Сеньйор Федеріко поринає у колишнє
  • Глава 31. Ред знайомиться із родичами
  • Глава 32. Ред ходить у гості
  • Глава 33. Ред приміряє одяг
  • Глава 34. Сеньйор Федеріко повертається
  • Глава 35. Сеньйор Федеріко розмовляє з Мері
  • Глава 36. Сеньйор Федеріко балакає з друзями
  • Глава 37. Сеньйор Федеріко свариться із сином
  • Глава 38. Сеньйор Федеріко розмовляє з родичами
  • Глава 39. Сеньйор Федеріко співає для друзів
  • Глава 40. Ред іде гуляти
  • Глава 41. Ред робить пропозицію
  • Глава 42. Сеньйор Федеріко уникає розмови
  • Глава 43. Сеньйор Федеріко знаходить сім'ю
  • Глава 44. Сеньйор Федеріко робить зізнання
  • Глава 45. Ред згадується у розмові
  • Глава 46. Ред співає
  • Глава 47. Сеньйор Федеріко складає пісню
  • Глава 48. Сеньйор Федеріко слухає Реда
  • Глава 49. Міранда робить помилку
  • Глава 50. Міранда програє
  • Глава 51. Сеньйор Федеріко пише листа
  • Глава 52. Сеньйор Федеріко зустрічає фанатів
  • Глава 53. Сеньйор Федеріко співає
  • Глава 5. Сеньйор Федеріко спілкується з новими знайомими

    — Бля, я не можу так! По-моєму, ми дарма все це почали, — Ріко штовхнув порожню пластикову склянку. — Він у нас лише кілька годин, а я вже відчуваю, що ось-ось збожеволію.

    Вони з Тадео йшли повз магазинчики та ресторанчики.

    — Пропонуєш повернути його назад?

    Ріко помовчав, кривлячи губи та хмурячись.

    — Просто це мені не подобається. Навіть не трахнешся, поки він там. А зараз ми пішли, і я залишив Марсі з ним наодинці... І хто знає, що ми застанемо, повернувшись, — він зі свистом втягнув повітря крізь зуби. Тадео знизав плечима. — Знаєш що? Марсі треба гнати. Ми й самі зможемо доглянути діда.

    — Ну, і скільки ти проведеш без сексу? — Тадео хмикнув. Ріко зиркнув на його сильне тіло, обтягнуте білою майкою.

    — Можна тимчасово передавати його татові чи ще кому, — тихіше сказав він.

    — Ну так. Ти навіть не сказав йому… — Тадео провів пальцем від зап'ястя до ліктя.

    — Якщо діду не стане краще, все одно доведеться сказати. Зараз він явно навіть не в змозі на поховання прийти. Адже це вже завтра.

    Вони помовчали, дивлячись на короткі тіні біля ніг.

    — Смішно, — сказав Тадео. — Якби ми його не забрали, він міг би померти в день похорон дружини, — Ріко вдарив його в плече. І знову, коли Тадео вже розслабився. Той скривився — міг би й сам здогадатися, що Ріко його так зловить. — Вибач.

    — Йди до біса, — він відвернувся. — Ну що, в гараж?

    У гаражі працював вентилятор, але користі від нього було мало. Ріко лежав на дивані, шумно дихав і обливався потом. М'язи тремтіли, у горлі оселилася гіркота. Тадео сидів поруч: він зняв майку і витер нею змокле тіло. Відкинувся на спинку. Ріко пхнув його ногою, і Тадео зі стогоном підвівся і пересів у дальній кут. Туди гнаний лопатями вітер не діставався, і Тадео вивудив із завалів мотлоху пляшку з водою, ковтнув і хлюпнув у почервоніле обличчя. Ріко потягнувся, розвернувся до потоку повітря спиною та голою дупою.

    — Що, нічого не скажеш? — спитав Ріко. Зі свого місця Тадео було видно лише руки Ріко, все інше приховала коричнева гаряча маса дивана. Тадео зітхнув і за поли витяг з коробки пом'яту білу футболку, натягнув. — Ну?

    — Слухай, давай без цього лайна, — Тадео на мить прикрив очі й встав. — Просто ходімо додому. Подивимося, що там Марсі робить, — він одягнув труси та штани та взувся. — Одягайся.

    Ріко сів на дивані, очі в нього горіли.

    — І все це, що ти можеш сказати?

    Тадео за два кроки наблизився до нього, пройшовся поглядом по худому тілу з тінями синців, вибираючи місце. Ріко вишкірився і шпурнув у нього своєю туфлею, Тадео ледве встиг закрити обличчя руками. Кинувся на нього, повалив. Ріко гарчав і вив як звір, штовхався, звивався і дряпався. Укусив у плече, нижче за лінію рукава — вп'явся зубами з усієї сили. Тадео загарчав і вбив його в спинку дивана, вдарив у сонячне сплетіння ще раз, і Ріко випустив його, задихнувся. Тадео заліпив йому ляпас, і голова Ріко метнулася вбік.

    — Ну що, досить тобі, срана істеричка?! — він притис руку до укусу, на долоні залишилася кров. Ріко видихнув, і з носа полетіли червоні краплі. — Чорт би тебе забрав! Все, одягаємось і пішли! — він кинув у нього сорочку, штани та туфлі. Ріко ойкнув, коли по ньому потрапило підбором. Тадео вже відвернувся від нього, натиснув кнопку, і ворота гаража поповзли вгору. Ріко схопився за одяг. Він усміхався.

    ***

    Ріко тихо поставив пакети з продуктами на підлогу коридору і приклав палець до губ. Тадео підняв брови, але промовчав. Ріко підкрався до прочинених дверей спальні.

    — …І тоді я загорнувся в мамину штору, помаранчеву з бахромою, простяг руку і сказав: «Тихо, піддані! Слухайте промову своєї принцеси!»

    Ріко штовхнув двері та зайшов, ляскаючи в долоні. Дід на ліжку одразу підібрався і подивився на нього.

    — Нічого собі, Марсі, чому ти ніколи не розповідав мені цю історію? Ти чув? — Ріко обернувся до Тадео. — Завжди мріяв відсмажити принцесу!

    — І відсмажив, — буркнув під носа Тадео.

    — Мені було п'ять років! — відказав Марсіаль.

    — Як скажете, Ваша Високість! — Ріко схилився і розвів руками.

    — Все, вистачить цього балагана, — Тадео грюкнув дверцятами шафи й дістав купу чистих речей. — Йди на кухню.

    — А ти змусь мене, дупа.

    — А це що? — сказав сеньйор і випростався. — Це кров?

    — От лайно… нічого, не звертайте уваги, — Тадео приклав долоню до укусу і протиснувся в коридор. Ріко замовк і вийшов.

    — Ти бачив? Сліди як від людських зубів.

    Марсі тихо кашлянув, обернувшись на прохід, зачекав. У коридорі шаруділи пакети, грюкнули двері кухні. Марсі пожував губами та кинув погляд з-під вій.

    — Це Ріко. Він іноді кусається.

    — До крові?

    Марсіаль знизав плечима. Сеньйор глянув на нього, але Марсі, мабуть, вважав, що сказав усе.

    — Але ж це ненормаль… небезпечно? Боляче, зрештою. Навіщо?

    — Він злісна сучка, — сказав Марсі й розвів руками. Сеньйор підняв брову. — Вибачте… Кхм. Просто він усіх ненавидить, — зітхнув Марсі. Опустив очі. У тиші було чути, як біжить вода у ванній кімнаті.

    — Він сказав, що любить Тадео. Що все гаразд, — сказав сеньйор. Марсіаль не відповів. — Інакше навіщо взагалі зустрічатися з кимось.

    — Секс.

    — Для цього можна на самоті замкнутись у ванній кімнаті, — сказав він, і Марсі підняв на нього погляд.

    — Удвох краще.

    — Любити краще, — він дивився повз. Марсі відкрив рота і ляснув віями.

    — Мене ти не любив, — зависла тиша.

    — Це неправильно, — нарешті сказав сеньйор під ніс. Марсі відвернувся і стиснув губи. — Пробач мені.

    Марсі широко розплющив очі. "Що?" Але сказати більше нічого не встиг — повернувся Тадео. Рукав прикривав руку, але, придивившись, можна було помітити нерівність під ним.

    Цього разу сеньйор без суперечок дозволив годувати його з ложечки та з виделки. Марсіаль дивився на його губи, що блищали від олії, на язик, що швидко облизував їх, зуби, довгу вузьку щелепу під тонкою шкірою. Волосся сеньйор неслухняними пальцями заправив за вухо, але прядка час від часу вивільнялася й одного разу, набравшись нахабства, Марсі заправив її сам. Сеньйор («Фредді», — подумки поправив себе Марсі, від чого всередині все затремтіло, особливо тому, що Ріко сидів на сусідньому стільці) підняв брови. Його вії здригнулися, але погляду він так і не підняв.

    Ріко посопів, потім штовхнув Марсі в гомілку. Тадео спостерігав за лютим обміном поглядами, а потім сказав:

    — Марсі, нагадай, у тебе сьогодні учні є?

    — Так, але… я не впевнений, що можу піти.

    — Зможеш, — сказав Ріко. — Ми й без тебе чудово впораємося.

    Марсіаль глянув на нього з сумнівом, потім знизав плечима.

    — Гаразд. Дивись, ось пігулки, — він витягнув пару блістерів, — це заспокійливе, від трьох він засне, постарайся до цього не доводити. Це слабше, інструкцію почитай. Це… це болезаспокійливе. Решта в аптечці, але я думаю, не знадобиться. Подивіться там якесь кіно, я години через три-чотири повернуся.

    — Вау, Марсі, і коли це ти встиг за один день стати таким крутим медбратом, що вже роздаєш цінні поради?

    Марсі впіймав погляд Тадео.

    — Ясно. Піду я.

    — Ось і правильно, провалюй, — він озирнувся, але Марсі вийшов і навіть не глянув на нього.

    Коли вони втрьох влаштувалися на ліжку, Марсі вже не було. Ріко вмостився посередині й зітхнувши розкрив ноутбук.

    — Ну, чого хочеш, дідусю? Є ідеї?

    — Можна питання? — Тадео, щоби почути його з іншого боку, довелося нахилитися.

    — Валяй.

    — У тебе щось сталося?

    — Ні, з чого ти взяв? — Ріко хмурився. Тадео зітхнув і відкинувся спиною на подушку. Дід сидів, обхопивши руками щільно притиснуті одне до одного коліна.

    — Навіщо ти причепився до Марсіаля з цією шторою?

    — А на твою думку, це не смішно? — Ріко посміхнувся. — Ось жеж ідіот!

    — Ти в дитинстві теж був кумедний, але ж ми над тобою не сміялися? Хіба що по-доброму. А Марсі ти хотів зробити боляче, чи я щось не так зрозумів?

    Ріко зачинив ноутбук і повільно видихнув. Глянув на діда:

    — За яким хріном він узагалі почав розповідати тобі цю фігню?

    — Я попросив.

    — Нафіга?

    — Я про нього нічого не знаю, — він влаштувався зручніше, — взагалі нічого, і це мене тривожить. Наче мені треба бігти лісом, а я осліп. Дуже незатишне почуття, — помовчав. — Ми з Мері знали одне про одного все…

    Ріко підскочив на місці:

    — Бля, ну ти знайшов з ким порівняти! Марсі тобі не бабуся, він… Він шматок лайна на підошві — яка різниця, що він собі думає? Забий на нього, зрозуміло? Якщо ти його трахнув разок, це не означає, що маєш тепер одружитися. Витри лайно об траву та забудь! — він шумно дихав, дід дивився на нього круглими очима. — Не хочу більше про нього нічого чути! — Він відкрив ноутбук.

    — Ти ненавидиш його, — тихо сказав дід. — За що?

    — Та за все! Повія псована.

    Дід підтис губи:

    — У мене він грошей не просив.

    Ріко засміявся. Сеньйор глянув на Тадео — той сидів, опустивши голову, і мовчав.

    — Безплатна повія, — сказав Ріко. Дід насупився:

    — У такому разі так можна назвати будь-кого… Чим безплатна п… повія відрізняється від людини, яка з тобою просто так?

    — Нічим.

    Дід підняв брови:

    — Я з Мері був теж просто так, значить, я повія теж?

    — Ти був не просто так, ти був одружений!

    — Ви з Тадео не одружені.

    Ріко хрюкнув і скосив на діда веселі очі.

    — Скажи ще, що я не виглядав як повія, коли ти застав нас з Тадео на кухні мого татуся!

    Дід широко розплющив очі:

    — Ти не виглядав як повія. Ти виглядав вільним… та щасливим. Я був радий за тебе, хоч і дуже здивований.

    Ріко істерично засміявся. Тадео задумливо дивився на сеньйора і мовчав.

    — Але ж він мене трахав!

    Дід ляснув віями й на мить опустив погляд.

    — Ну і що? Мері теж була моєю… моїм пасивом, якщо можна це так назвати, але ж я не зневажав її за це?

    Ріко сів, повернувшись до діда.

    — Брешеш! Як можна шанувати того, хто дав себе виїбати?

    — Ріко, — дід вишкірив зуби, але відразу заплющив очі й видихнув, — Ріко, якби я в це не вірив, то поводився б по-іншому. Згадай, я хоч раз сказав твоєму татові, тобі чи Тадео щось проти твоїх стосунків чи Тадео?

    Ріко хлопнув очима і відкрив рота. Тадео хмикнув.

    — Я не лише до церкви ходжу, я й наукові статті читав. У тому, що ти робиш, немає нічого поганого, — дід дивився повз нього, у стіну. З неї явно зняли якісь плакати — залишилися лише дірочки від цвяхів.

    — Охрініти… Твій онук підставляє дупу, а ти за нього радий?

    Дід подивився йому у вічі.

    — Ти був щасливий та закоханий… як мені тоді здавалося. Тому так, я за тебе порадів, дурнику ти мій! Ти що, гомофоб?

    З Ріко вирвався задушений смішок.

    — Ха! — Ріко осів на подушки. — Ясно. На тебе надто велике враження справив цей твій гомодружок зі школи. Зарізаний торчок.

    Дід відвернувся і заплющив очі. До Ріко повернулася знущальна посмішка.

    — Вибач, Ріко, думаю, щось менш жалісне на той момент не справило б на твого батька враження. А я хотів, щоб ти повернувся додому, ви пішли до психолога та помирилися…

    — А ще тобі було соромно, що ти відвернувся від свого друга, його зацькували, він стирчався, став повією і наступного разу ти побачив його вже в морзі… — Ріко дивився на свої нігті. — Прямо сюжет із гей-драми для Оскара.

    — Думаєш, твій тато зрозумів, що я все це придумав?

    Ріко підскочив на ліжку:

    — Що?

    Тадео затулив рота долонею, але все одно було видно, що він усміхається. Дід знизав плечима і криво посміхнувся.

    — Твою ж матір, діду, ти що, вмієш брехати?

    — Е-е… Так? Я колись йому розповім, — він кивнув і зробив серйозне обличчя. Ріко розгублено засміявся.

    — Значить, жодного гомодружка не було?

    — Ні… Але в мене на роботі була парочка… ем… середніх літ чоловіків... один із лисиною, вони ходили в костюмах та картатих сорочках… Курили, балакали. Я кілька років від них сахався, а потім якось заспокоївся. Вони звичайні люди, — він прикусив губу. — Я не сказав би, що був якийсь певний момент, коли мене відпустило. Ми не один десяток років разом пропрацювали. Якось дуже поступово… Загалом, це не та історія, яка б могла вразити твого тата наступного дня, як він зламав Тадео ніс і вигнав із твоєї спальні. Треба було щось... мда.

    — Боже, боже… — Ріко похитав головою. — Який же ти наївний. Відносини — це завжди крутий альфа і його повія, інакше не буває. Це правда життя.

    — У нас з Мері було інакше, — дід похитав головою. — Ми кохали одне одного.

    — Кохання… — Ріко пирхнув. — Ти й досі віриш у нього? Кому з нас двох вісімнадцять?

    — Вибач, онуку, ти намагаєшся переконати мене після тридцяти семи щасливих років шлюбу, що кохання не існує, і думаєш досягти успіху? Серйозно?

    Ріко підняв палець і завмер, відкривши рота. Відкинувся на спинку ліжка та подумав.

    — Для жінки це інше. Для них підкорятися — природно…

    — У нашій родині Мері була головною. — Ріко змішався, поворухнув пальцями, начебто це допоможе йому знайти аргументи. Дід зітхнув і поклав витягнуті руки на коліна. — Вона вирішувала, куди ми підемо, що їстимемо, дивитимемося, купуватимемо, який одяг носити… Вона вирішувала все. Я ніколи не відчував, що керую їй і в ліжку, вибач за подробиці, також. Ми не… Ми не воювали. Я здався їй.

    — Це неправильно, — Ріко похитав головою. — Ти ж чоловік!

    — А кусати кохану людину — правильно? Ти його хоч любиш?

    — Звичайно, ні!

    Тадео зітхнув і відвернувся. Ріко склав руки на грудях. Мабуть, можна було й тихіше.

    — А міг би, — сказав дід. На це Ріко не знайшов, що відповісти.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
    Eriloor
    23.02.2024 21:38
    До частини "Глава 5. Сеньйор Федеріко спілкується з новими знайомими"
    Спойлер!
    Ну то ви зараз так кажете. Почекайте трохи, будете його ненавидіти, як усі інші читачі, бо конфлікти конфліктами, а виправдати всю його вредність вони не можуть) Мені, правда, все одно його жаль, але і читачів я розумію)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • B_der_Line
    23.02.2024 21:56
    Спойлер!
    Я і ненавиджу його також)))) Якось був період у житті, коли таких "Ріко" до мене тягнуло, як магнітом. Надивилася і натерпілася)). Але це разом із тим розумію біль цих істот з обшарпаною душею.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Eriloor
    23.02.2024 22:02
    Спойлер!
    Співчуваю... На щастя, я вживу таких не стрічала. Думаю, мені дуже пощастило)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    10.12.2023 16:55
    До частини "Глава 5. Сеньйор Федеріко спілкується з новими знайомими"
    Спойлер!
    Можливо Федеріко правий і Ріко дещо дійсно гомофоб. Наче і робить що хоче і проти власної природи не йде. Однак сказати, що він не залежний від думок інших - не зовсім буде відповідати істині? Тадео шкода у ті миті, як Ріко відмовляється від почуттів до нього. Адже почуття там точно присутні. Була здивована що Марсіаль викладає, якщо так, то він прекрасно вміє оперувати інформацією і не дивно що легко розібрався з ліками. Підтримую думку Федеріко, що Ріко на Марсі злий. В мене виникло питання до речі. Те що Федеріко просив Марсі називати йог Фредді схоже на те, що він зняв кордони між ними. Не відмовився від того що було, принаймні так воно виглядає. Ще й те вибачення його, як дорослого перед більш юним партнером. Бо по ідеї з них двох у Федеріко більше усвідомлення всього за плечими, хіба ні? Дуже цікава глава
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Eriloor
    10.12.2023 19:09
    До частини "Глава 5. Сеньйор Федеріко спілкується з новими знайомими"
    Спойлер!
    Ріко дещо поплавлений на цій темі, але... він не те, щоб гомофоб, скоріше живе у світі стереотипів, де пасив - жалюгідна нікчема. І його вбиває, що він для себе цього хоче фізично, тож він зривається на всіх, на кому може, особливо на Марсі. Звідки це взялось, далі ще буде) Марсі живе не у батьків, тож йому доводиться десь працювати. Він не такий дурний і поганий, як Ріко завжди каже. Федеріко дуже добра і чуйна людина, ще й до біса романтична. Йому жаль Марсі, і що тому печально, особливо через нього, теж. Він, звісно, шокований ситуацією, що між ними сталася, але не настільки, щоб удавати, що нічого не було - Марсі просто не думає про це зараз, бо задивився) Але так, таке швидке прийняття - не просто так, далі буде) Дякую)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Катерина Колесник
    07.10.2022 10:44
    До частини "Глава 5. Сеньйор Федеріко спілкується з новими знайомими"
    Не дивлячись на те, що розмова онука з дідом вийшла важкою, я думаю, що Ріко, можливо, через деякий час прислухається до порад. Він чомусь дуже боїться кохати та прив'язуватись до людей.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Eriloor
    07.10.2022 13:17
    До частини "Глава 5. Сеньйор Федеріко спілкується з новими знайомими"
    Це так, дуже боїться, і змінити думки йому буде непросто. Нажаль, кількох розмов з розумною людиною для цього недостатньо, але дід робить все що може.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Злата Соловей
    10.09.2022 09:09
    До частини "Глава 5. Сеньйор Федеріко спілкується з новими знайомими"
    Попри свою розгубленість та відчай, Федеріко все ж робить враження мудрої та врівноваженної людини. На відміну від нього, у Ріко повно комплексів, котрі він маскую своєю агресивністю. Мені здається, сам факт того, що Ріко відштовхує від себе людей таким способом, говорить про те, що його глибоко поранили в минулому. Не знаю, чи то батьки постаралися (до речі, дуже хотілося побачити сина Федеріко), чи то перше кохання виявилося нещасним, але тепер Ріко схожий на роззлюченого їжака, який виставляє колючки при першій нагоді. У цій главі мені стало шкода Тадео і навіть Марсі, бо ніхто не заслуговує на таке відношення. Якщо Ріко так продовжить і далі, Тадео просто піде від нього, і, врешті решт, знайде людину, яка буде його поважати і цінувати тепло, яке він вміє подарувати. Поки не дуже зрозуміло, що там сталося в минулому у Федеріко з тим хлопцем (про якого він набрехав), але дуже цікаво буде дізнатися)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Eriloor
    10.09.2022 11:59
    До частини "Глава 5. Сеньйор Федеріко спілкується з новими знайомими"
    Ну що ж, син Федеріко ще з'явиться, і не один раз, як же без нього? Дякий час я побоювалася, що вирішити конфлікт з ним взагалі не вийде - складна людина, таргани... ех. Вигаданий хлопець - цілком вигаданий, але про минуле в цілому дідові є що "розповісти онукам":) Ріко - той ще їжачок, мені всю книгу доводилося щого штурхати, щоб привести до тями. І теж далеко не одразу вдалося зрозуміти, як це зробити взагалі... Що ще... Це перша книжка, де в мене стільки героїв, а не два-три і масовка десь на обрії. Коли всі (чи хоча б половина) збираються разом і починають говорити... У вас теж багато, тож я чекаю, коли вони почнуть збиратися більш, ніж три одночасно - дуже цікаво подивитись, як це вдалось втілити. Тут третій весь час мовчав... І ще, поки один вже пройшов свою головну Подію, інший - ні в яку, якись повний розсинхрон...
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Злата Соловей
    11.09.2022 11:10
    Ну мені легше, мої, коли збираються, говорять про політику 😆 Стосовно батька Ріко - Ріко вже доросла людина, і може сам собі дати раду. Батьків треба поважати, звісно, але кожен мусить сам обрати свій шлях)) Ріко, мені здається, ще не розуміє, що почуття - це нормально. І поступитися чимось - не завжди означає здатися та виказати слабкість.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Eriloor
    11.09.2022 19:26
    Ого, розкусили ще одного таргана Ріко навіть до того, як той це сформулював словами) Ну що ж, коли сеньйор розкриває рота, то говорить про почуття, кохання і Мері, а Ріко у відповідь матюгається, і діалог в цілому виходить своєрідний) Політику мені придумувати якось не виходить, але стрічались книжки (наше-все-Буджолд), де герої теревенять про політику у друзів, на побаченнях, по роботі й просто так, і це так цікаво, що краще б взагалі не замовкали)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Бася Каллиган
    05.09.2022 15:34
    До частини "Глава 5. Сеньйор Федеріко спілкується з новими знайомими"
    Сеньор гарний вихователь! У нього суперно виходить вправляти мізки усіляким бовдурам... навіть, якщо власні мізки пішли у відпустку!)))) Вболіваю за ньго і бажаю щастя!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Таміла Тарасенко
    06.09.2022 23:11
    До частини "Глава 5. Сеньйор Федеріко спілкується з новими знайомими"
    Ну, у сеньора мономанія. при цьому, якщо не торкатися тригерної теми, а людина була з високим інтелектом до виникнення тої манії, то може поводитись цілком розсудливо.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Бася Каллиган
    07.09.2022 00:46
    Так)) І мені подобається як усю цю купу героїв з жирними тарганами автор показує)) Так, що ти співчуваєш і хвилюєшся за них!)))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Таміла Тарасенко
    07.09.2022 09:56
    До частини "Глава 5. Сеньйор Федеріко спілкується з новими знайомими"
    Ну, мені видається, що в сина сеньора Федеріко тарганів не менше ніж у самого старого та Ріко. Треба ж було влаштувати таку бучу через нестандартність сина. що діду довелося вигадати мелодраму, аби захистити хлопця. Не диво. що Ріко боїться комусь довіритись.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Eriloor
    07.09.2022 11:24
    До частини "Глава 5. Сеньйор Федеріко спілкується з новими знайомими"
    Так, Даниель - теж непроста людина, він ще потім з'явиться... Таргани - то родинне) Але ж і Федеріко нарікати нікому - сам так його виховав, а тепер, коли з часом думки змінились, щось з цим подіяти вже пізно.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше