Забута у пеклі

Вони з Мерін не змовляючись пройшли в її спальню. І лягли в ліжко, обійнявшись. Та Ештону напівголе тіло коханої спокою не давало. І заснув він десь ближче до ранку. А коли продзвенів будильник — він був злий на весь світ, не менше. Тренування вони скасували, звичайно, але були і інші справи. Ештон пішов в душ Мерін. Не зміг він примусити себе піти до себе. Він вчора і не пив майже. Ніколи цієї пристрасті не мав і не набув. Але порушений режим ковбасить не менше, ніж похмілля. Раптом Ештон помітив вибиту з зовнішнього середовища енергетичну хвилю. Мерін? Вона обняла його ззаду. І... О, Боже! Її голі груди притислись до його спини. Всі можливі ритми в тілі Ештона перемішались в кашу. Він завмер під її до болю ніжними доторками, під просто таки оксамитовим доторком оголеного тіла.

— Ти не злякався на цей раз. Помітив? — запитала тихенько Мерін.

— Ні.. — видихнув Ештон. — Одну хвилю випадково пропустила.

— Ахах... — самоіронія Мерін... Інколи Ештон думає, що вона особлива в плані енергії. Особливо приваблива. Щось таке, як гостра приправа, чи... Здається Ештону тепер і самому лише посмішки не достатньо. Не достатньо дзвінкого сміху. Не достатньо кольору очей і волосся. І навіть доторку до талії не достатньо. І смаку губ не достатньо. Лише відчуття її серця і душі — може бути повним.

Серцебиття Ештона вирівнялось. І під тихий ритм Ештон обернувся. Вода стікала по її волоссю, Ештон нахилився і поцілував її. Солодкий смак її губ змусив його серце стиснутись і так... повно було всередині. Мабуть, його душа не настільки велика, аби вмістити в собі всю любов до цієї неймовірної жінки, і вона вилилась зі сльозою. Добре, що вони в душі... Мерін, наче наполошена пташка тріпотіла в обіймах Ештона. Його рука сковзнула по талії, піднялася до лопаток і міцно притисла тіло Мерін до Ештона. Дівчина пристрасно зітхнула йому у вуста і Ештон рвучким вихором енергії окутав тіло коханої, кожну клітинку, серце і було її так багато, що Мерін не встигала її поглинати, але Ештон сковзнув іншою рукою від ліктя Мерін до її плеча, огладив її лопатку і ребра, знайшов пальцями ямку на попереку і зім'яв її сідницю, підхопив її під стегно і підняв з легкістю. Вона обхопила його ногами, обняла за шию. Ештон наказав воді зупинитись, дверям відчинитись, і порадів, що ці механізми не живі і боляче їм бути не може — він явно переборщив з волею і силою наказу. Ештон цілував вуста Мерін, ступаючи по знайомій бруківці. Він зібрав свою енергію навколо, перетворив її в теплову і гарячим вихором висушив їх обох, Мерін ахнула від несподіванки. Ештон вкусив її злегка за шию і Мерін ахнула знову. Її біохвилі заполошно билися об сприйняття Ештона, він скаженів від пристрасті. І якось неприродно швидко вони опинилися на ліжку.

— Обережніше, коханий!

— Що? Боляче? — переполошився Ештон.

— Та ні, — засміялась Мерін: — Контролюй потоки, не пришвидшуй свої біологічні ритми, я ж тобі казала — це небез...

Ештон полегшено видихнув, продовживши поцілунок. Начхати зараз.. Їй не боляче, значить все гаразд.

Ештон втис її в матрац, навіть не даючи шансу вивернутись. Мерін пестила його шкіру, його боки, ребра, груди, спину. Здається її руки були всюди. Ештон знайшов губами її ключицю і розізлився, що в цій печері нічого не видно. Він стис кілька клубків енергії до розміру атома, мабуть, і від збільшеної напруги ці точки яскраво засяяли. Ештон тріумфально відірвався від шкіри Мерін і жадібно поглянув на неї. Здивований погляд коханої повеселив його. І Ештон капосно усміхнувся. Але в наступну мить посмішка стала очікувальною, з неймовірним відчуттям передсмаку, і Ештон сковзнув повільно поглядом нижче. Здається весь світ завмер. Її груди були округлі і ніжні, рожеві соски, біла шкіра. Здається в Ештона сталося коротке замикання в голові. Але мить минула. Він повільно нахилився і ніжно торкнувся губами її соска. Мерін теж завмерла, навіть біохвилі не виділяються. Ештон провів губами кілька раз по цій звабливій плоті. Повірити не міг, що це відбувається. Як це? Як це взагалі можливо? Щоб така дівчина з ним в ліжку? Лише його. Ештон ніжно поцілував її.

Сковзнув язиком від соска до ямки між грудьми і поцілував її шкіру там. Так ніжно, що Мерін аж взвилася під ним і жадібно притисла його до себе не контролюючи свою нелюдську силу. Ештон обхопив її руки енергетичним бар'єром так міцно, що... добре, що вона не людина і закинув їх їй за голову. Мерін шоковано на нього поглянула. Ештон схилився і залишив на вустах невагомий поцілунок, спустився губами до підборіддя, провів по шкірі язиком, Мерін вигнулась, підставляючи шию. І Ештона знову закоротило — знак цілковитої довіри. Він залишив гарячий подих на її шиї і кохана застогнала — їй було мало, Ештон поцілував, вона стисла його ногами, Ештон залишив укус на шиї і Мерін задоволено відгукнулась. Ештон спустився знову — цілував її плечі, ключиці, груди, і ту саму ямку між грудьми, що вже зводила його з розуму. Він ніколи раніше не звертав уваги на цю ділянку тіла. Яка ж його Мерін ніжна, неймовірна, прекрасна, сильна, вимоглива, жадібна, пристрасна. Він спустився ще нижче і поцілував її сонячне сплетіння і її м'яка плоть затремтіла під його губами, він полоскотав це чутливе місце енергією і Мерін стиснула його ногами, вигинаючись і стогнучи. Ах! Ребра! Ці сексуальні діляночки її тіла весь час мерехтіли перед очима Ештона, він провів язиком по кожній і Мерін нетерпеливо зайорзала. Він спустився швидкими поцілунками ще нижче і поцілував її лобок. Мерін шоковано завмерла. Ештон здивувався, підняв очі. Вона задихано переводила дух, її щоки пашіли, а ошалілий погляд дав Ештону зрозуміти — Мерін просто не розуміє що він робить. Серйозно? Ештон злорадно усміхнувся набік. Дебіли її колишні. Він сковзнув язиком по її клітору, відхилив ніжну плоть, огладив її теплою енергією. І зробив ще кілька ніжних рухів, акуратно погладив руками її стегна. Тоді відірвався на мить і залишив кілька поцілунків на внутрішній стороні стегна. Тоді знову повернувся до найчутливішого місця, біохвилі Мерін скаженіли, вона стогнала, просто нетямлячись. Ештон ніколи ще не почувався так тріумфально, коли робив куні. Серйозно, вона неймовірна. Чого тільки варті її біохвилі, пристрасний голос, вигнута спина, яка ж вона солодка... І... О, Господи! Її оргазм! Її енергія просто вибухнула довкола, наче... Вибух. Немає нічого подібнішого. І Ештон жадібно ввібрав все до останньої крихти — це незабутнє відчуття, так наче і сам закінчив. Ештон швидко піднявся вище, її енергія все ще клекотіла в його грудях, Мерін знетямлено потерлася об його щоку. Ештон плавно, але швидко ввійшов і Мерін простогнала, зворушливо вигнувши брови. Яка ж вона мокра! Тепла, ніжна. Гаряча! Вона гаряча! Ештон знову вибухнув просто пристрастю і Мерін застогнала від неможливості поглинути всю його енергію, вона купалася в цих оскаженілих потоках, Ештон зробив кілька пробних рухів і відпустив нарешті її руки. Вона жадібно вп'ялася кігтями в його спину, не тямлячи що робить, але Ештон не відчув болю, та він нічого не відчував, окрім її пульсуючого лона, гарячої плоті, що охоплювала його член, вологого тіла, що терлося під ним, Ештон простогнав в шию. Мерін злякано виставила руки перед його грудьми. Ештон поглянув їй в очі, завмерши всім тілом.

— П..п-потомство... — винувато і злякано, майже благально прошепотіла Мерін.

— Я... — Ештон… Вона не читала його досьє? — Я... не можу, Мерін.

Вона кілька митей дивилась на нього, не розуміючи.

Ештон ковтнув. Чому йому так страшно казати це? Все одно вона не захоче народжувати від нього дітей. Вона не захоче народити лара:

— Я не можу мати дітей.

Мерін дивилась кілька митей на Ештона. А потім її затопив жаль і вина.

Ештон усміхнувся їй. Поцілував в губи:

— Можна?

Мерін закивала. І Ештон хижо облизнувся. Мерін здивовано на нього поглянула. Ештон усміхнувся і залишив кілька поцілунків на її шкірі де доведеться: губи, шия, підборіддя. Він проник язиком в її рот. Мерін покірно впустила його, а потім стала відповідати. І в Ештона знову зірвало дах. І Мерін знову простогнала йому у вуста від повноти відчуттів. І Ештон знову ввійшов у неї. І вона так йому віддалася, як... Лише вона може.

Її гострі зуби і м'які губи, солодкий пружний язик, груди під руками, ніжні, округлі, пружні, в Ештона ледь серце не розірвалося. Її сідниці. Її берда, що терлися внутрішньою стороною об його шкіру. І... її запах. Чому він раніше не звертав увагу? Вона пахне... Так тонко, але не ніжно — ні. Вона пахне теплом, нічним теплом. Затишком. І пристрастю. І Ештона оглушило, вибило з реальності. Він схилився лобом до її ключиць, післяоргазмовий стан все ще тримав його в невагомості, і він віддихувався. Мерін проникла в нього енергією. Що це? Вона просто вибила з нього стогін, скомкала всю його внутрішню енергію, стисла, і Ештон закінчив знову. А потім підняв на неї оскаженілий погляд. Вона самовдоволено усміхалась. Це що помста за куні? Ештон весело засміявся.

Схоже сьогодні все відміняється.