Володар боліт

Магіус не збрехав, коли розповідав Клаусу стосовно магічного каменя, що здатен перенести Кнайта і Вінда до таємничого Гротвілю, тим самим убезпечивши їх від мандрівки небезпечною дорогою.
Чемпіон разом з Віндом дісталися необхідного місця. Прочитавши стародавній трактат, заздалегідь отриманий від Магіуса, друзі змусили кам'яну брилу, що стояла в оточенні вікових дубів виконати своє призначення. На кам'яній поверхні враз спалахнули невидимі до цього часу блакитні прописні літери, після чого посеред лісової гущавини виник заповітний портал. Володіти відповідним закляттям і відшукати посеред лісу магічний камінь могли лише ті, хто знав про існування цього незвичайного способу переміщення. Та для подорожі порталом навіть цього виявилося замало. Аби потрапити до потрібного місця, необхідно було хоча б раз побувати у ньому раніше. Цей фактор також дався в знаки при формуванні Магіусом бойових пар, оскільки Вінд свого часу вже відвідував Гротвіль.
Друзі відпустили коней. На щастя дорога від Грінспрінга до задкової брили виявилась не надто довгою. Щодо повернення назад, чарівник завчасно попередив мандрівників, як саме дістатися зворотного шляху, аби не їхати додому верхи.
Уявивши місце, куди волів потрапити, Вінд тим самим проклав для друзів майбутній маршрут.
Пройшовши крізь магічну блакить, Кнайт разом із Віндом опинилися на старому закинутому горищі, неподалік таверни «Хитрий лис». Непомітно вийшовши надвір, лицарі зрозуміли, що не дарма прихопили з собою теплі плащі. Північне місто «радо» зустрічало своїх гостей холодним свіжим повітрям.
— Куди далі? — Поцікавився Кнайт.
— Таверна «Хитрий лис». Якщо десь і знають про усі чутки, то саме тут, — відповів Вінд разом із чемпіоном рушивши у бік потрібної будівлі.
Увійшовши в середину, лицарі, намагаючись не привертати зайвої уваги сіли за вільний стіл, неподалік дверей. Надвечір у таверні було людно і не встигли друзі як слід роздивитися навколо, як поряд із ними, ніби з під землі «виріс» корчмар.
— Вітаю шановних гостей! — пошепки мовив чоловік, злегка вклонившись. — Дозвольте звернутись…
— Вже звернулись, — парирував Вінд на що корчмар лише хитро посміхнувся.
— Пан, який сидить у кінці зали, запрошує вас до себе, — продовжив чоловік.
— Кнайт поглянув у напрямку на який вказав корчмар, помітивши статного чоловіка, що сховавши обличчя під широким каптуром довгого чорного плаща, самотньо сидів за столом.
— З ким маємо честь? — поцікавився Вінд.
— Гадаю, він сам назве вам своє ім'я, — загадково посміхнувся корчмар, поволі відступивши назад.
Першим до незнайомця рушив Кнайт, Вінд не забарився, відразу прослідувавши за чемпіоном.
— Вечір добрий, — мовив Кнайт. — Чим завдячуємо?
— Я чекав на цю зустріч. Мені навіть не довелося вас шукати, самі прийшли, — відказав чоловік.
— Не думаю, що ми знайомі, — відповів чемпіон.
— Є привід познайомитися ближче. Це виклик! — мовив незнайомець, скинувши каптур.
Навпроти друзів сидів Фрог, який за вказівкою Вінтера терпляче чекав на зустріч із новоприбулими лицарями. Нез'ясовним чином, передчуття підказувало Кнайту, що перед ним не звичайний воїн.
— До ваших послуг! — виступив вперед, Вінд.
— Не до тебе розмова, лицарю, — кинув у відповідь Фрог.
Недовго розмірковуючи, Вінд пнув ногою стіл за яким сидів зухвалець, даючи зрозуміти, що не терпітиме подібного ставлення.
Край столу злегка притис нагрудний обладунок Фрога, втім представник темних стримався.
— Панове, прошу вас, давайте вийдемо на двір. Тут не місце, — награно щебетав корчмар.
За хвилину вся четвірка разом із корчмарем залишили таверну і відійшовши подалі від будинків зупинилися у старому саду.
Фрог скинув з себе плащ, готуючись до майбутнього двобою.
— Цей добродій служить Чорному лицарю, ти не зобов'язаний з ним битися. Я можу зробити це за тебе, — запропонував Вінд.
— Усе гаразд. Я впораюсь, — ствердно відповів Кнайт, також скидаючи з себе плащ.
Корчмар щось прошепотів своєму супутнику, пiсля чого відійшов убік. Двобій розпочався…
Першим в атаку пішов Фрог, майстерно накидаючи потужні удари. Незважаючи на наполегливість опонента, Кнайт зберігав спокій, вочевидь подумки відчуваючи, що розраховував на більш важкий перебіг двобою. Відчуття небезпеки, яке виникало у поєдинку із Зипером та Клаусом, у цьому протистоянні було відсутнє і саме це дещо бентежело. Здавалося, що суперник чемпіона незважаючи на свою майстерність б'ється в півсили.
На підтвердження власних припущень, Кнайт майстерно ухилився від чергової атаки опонента та використавши прийом, яким свого часу обезброїв Клауса, лишив меча свого сьогоднішнього візаві.
На подив світлих лицарів, Фрог не ризикнув підібрати втрачену зброю і почав задкувати у напрямку корчмаря про присутність якого на певний час схоже всі забули.
В свою чергу, господар таверни щось потайки лепетав на власній невідомій мові. Вінд хотів було зупинити підозрілу дію, але не встиг…
Поруч із корчмарем раптово виник блакитний портал у який поспіхом заскочив Фрог. Здавалося доволі швидко програвши двобій, опонент Кнайта просто тікає з поля бою, втім місія Фрога була лише частиною підступного плану темного володаря.
Новоутворений портал почав обертатися, стрімко затягуючи до своєї блакитної «пащі» чемпіона разом із Віндом. Лицарі спробували пручатися, втім магія виявилася сильнішою за м'язи і невдовзі друзі зникли у загадковій блакиті.
 
В цей час Зипер із Моргеном дісталися заповітного магічного каменю, котрий нещодавно відправив до Гротвілю Вінда та Кнайта.
— Невдовзі ми потрапимо до «Зали слави», — мовив до Зипера Морок. — Хмари ховають місяц і якщо наша подорож пройшла непоміченою, про мою зраду не знає ніхто крім тебе. Нехай допоки так і буде.
— Зрозумів. У разі чого я твій бранець, — мовив Зипер.
Дорогою до заповітного каменя, Морген розповів лицареві, що саме чекає на них по той бік майбутнього порталу і якщо Морок не збрехав, усе невдовзі мало вирішитися.
Зненадська за спиною супутників почувся шурхіт і вони одночасно озирнувшись побачили чотири фігури, що впевненими кроками рухалися у їхній бік...

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.