Уроки їжака Колючої Спинки
Уроки їжака Колючої Спинки
В лісі,де стара ялинка,
Жив їжак Колюча Спинка.
Голки гострі мов щетинки,
Очі – чорні намистинки.
Міг ставать він як клубок,
Цей колючий «Колобок».
Вранці,тільки сонце встане,
Смажив він гриби в сметані.
Жив собі й не сумував,
Бо сусідів добрих мав.
Поряд жили під сосною
Лис із Лискою рудою.
А навпроти під дубком
Жили Зайці із синком.
Вийшов вранці тато Лис:
«Пахне що на цілий ліс?»
Тут озвався Їжачок:
«В лісі я знайшов грибок.
Смажив я його й солив,
Й трішки юшки я зварив.
Йдіть до мене на гостину,
І Зайців покличте з сином».
Швидко гості страву з’їли,
Всі сусіда похвалили.
І,ступивши на поріг,
Мовив заєць Сірий Бік:
«Щоб так часто смакувати,
Час самим гриби збирати».
«Справді,дуже слушна думка», -
Мовив Лис,узявши сумку,
Заєць плетену корзину,
Все зібрали за хвилину.
А зайча лишили вдома,
Щоб «не бити ніг» малому.
Скільки йшли,самі не знали,
Під листочки зазирали.
Під берізками й дубками
Запаслись усі грибами.
Ось червоний в білу крапку,
Ну а в цих – бліденька шапка.
Були й інші,що й казати,
Ці ж красиві,як не взяти?
Поки лісом всі ходили,
Лапи дуже натомили.
Повернулись всі до хати,
І мерщій по ліжках спати…
На столі – гриби в корзинці,
Зайченя взяло гостинці.
І у лапах їх тримало,
З ними весело стрибало.
Ну коли дорослі стануть,
І дадуть грибів в сметані?
Ось їх стільки є багато ,
Значить трішки можна взяти.
Поки сплять і мама й тато,
Можна юшку зготувати.
Вже й дорослі відпочили,
А зайча лежить без сили.
«Що з тобою? Нам скажи,
А без руху не лежи».
«Певно,дуже я стомився», -
За живіт синок схопився:
«Ой,болить,болить живіт».
Тут до них прийшов сусід:
«Що у вас тут за тривога?
Чи потрібна допомога?»
«В нас одна тепер турбота:
У синочка чом нудота?
Чом болить живіт у нього?
Ще й блювота у малого?»
Їжачок захвилювався:
«Чим синочок пригощався?»
Прошептати синок зумів:
«Я грибочків трішки з’їв».
Зазирнув Їжак в корзину,
Й мало не упав на спину:
«Де грибів цих назбирали?
Це ж отруйні». «Ми не знали».
«Швидко всі,часу не гайте,
Допомогу викликайте!
Лікар хай прийде Ведмідь.
В ліжко хворого ложіть ,
Грілку швидше принесіть,
Й до животика кладіть.
Дайте пить міцного чаю,
Поки лікаря чекаєм.
Чи підсолену водичку,
Бач,яке бліденьке личко.
Молоко і каву можна –
Це хоч трішки допоможе».
Тут «швидка» уже примчала
Й зайченятко врятувала.
А колючий Їжачок
Для звірят почав урок.
Для сім’ї і Зайця й Лиса,
І для інших звірів з лісу.
«Щоб біди не сталось з вами,
Познайомтесь із грибами.
Ось їстівний Моховик.
І цар лісу Боровик.
Ось оранжеві сестрички –
Звати їх усіх Лисички.
В інших ніженьки тоненькі,
Звати ці гриби Опеньки.
Підберезника беріть,
Підосичник полюбіть».
І не тільки розказав,
Фото їхні показав.
«Мухомор хоч гарний друже,
Та отруйний гриб цей дуже.
І отруйна самозванка,
Глянь,оця Бліда Поганка.
Ці гриби невипадково,
Всі маскуються чудово,
Щоб невмілі їх збирали,
І отруєння дістали».
Із знавцем всі в ліс пішли,
Всіх отруйних вмить знайшли.
Мудрий всім сказав Їжак:
« Заборонний ставте знак.
Щоб кричав цей знак весь час:
«Не беріть у руки нас!»
З того часу всі звірята
Вміли вже гриби збирати.
І не помилялись,
Всі живі зостались.
...
Наталія. Савченко
