Розділ 21. Олекса

Мої очі пекли, немов в них насипали піску, я не склепив їх і на хвилину. Чи ні? Якісь дивні спогади плавали так близько до поверхні, наче от-от і схоплю, чи це був сон? Прекрасна панна з очима кольору золота манила мене, обіцяла… А справді, що обіцяла? Це було таке приємне відчуття. Партнерство, розуміння, дружба, любов? Здається, все це і зразу. Її краса заворожувала, обплутувала найтоншими нитками.

Я потрусив головою і продовжив працювати, схоже, це таки був сон. Удари молота боляче віддавали в голові, ніби я вибиваю символи не на залізі, а на власному черепі. А, заодно, хочу позбутися нав'язливих думок про ту жінку. Наростало бажання зупинитися і стиснути голову обома руками та часу обмаль. До настання темноти ми маємо вигадати як викурити басорку із укріплення і врятувати жителів від її гніту. А якщо вона не повернулася, може втекла? Втекла, то й добре менше мороки. Та чомусь я в те не вірив.

Було у мене дещо на думці, але не знав чи погодяться зі мною інші. Першою кого я посвятив у свої здогадки стала баба Юстина. Вона підійшла розповісти мені, що мій ручний Хух ще вчора поспішив у ліс і не вернувся. Ну звісно, вона про нього знала. А я картав себе, що все не знайду часу розповісти про невидимого духа природи, що снує по її домівці. Він останнім часом надто часто пропадає, може надумав вернутись до своїх? Я замислився, що це означатиме для мене. Але швидко відігнав такі думки, бо не міг уявити життя без єдиного друга.

Цілительку я попросив скористатися із свого становища шанованої людини і запитати у селян про допомогу. Звісно вона сама не буде бігати по хатах, для цього в неї є довірені люди. Наскільки я знав, бабуся Юстина пішла до місцевого коваля, звідти вже й розноситься таємний клич по наближених мешканців.

Звичайно, дуже багато задумок могли піти не так як я хотів: ніхто не погодиться допомогти; мені забракне сил та вміння на мою справу; ворожі сили викинуть якийсь неочікуваний фінт. Та найбільше мене непокоїло, що нашим союзником не стане водяний, котрого я зустрів у колодязі.

Як же кумедно мало виглядати обіч, все що я робив вранці. Коли мене осінило під час перечитування сторінок книги, я одразу ж побіг до найближчого колодязя за замковими мурами, про який тільки знав. Велике везіння, що нікого не було поруч в таку ранню годину. Тож я міг спокійно прокричати в надра криниці свої побажання. Якщо вони долинули до вух прадавньої істоти, котру як я думаю, чарами прив’язали сторожити вхід в замок, то все не дарма. Якщо ж ні, то я просто вчинив дивакувато.

Мабуть, ввечері довідаємося чи вдасться хоч щось із задуманого. Правда, найважче буде переконати Мару довіритися моїм інстинктам і не зробити по своєму. Я потер руками зболілу голову і спробував відкинути тривогу. Та з якого боку розпочинати все одно не знав.

Не прийшлось довго гадати, що вона скаже, як то кажуть: «лихо – тихо ходить». Я вдарив останні пару раз по металевій пластинці, завершуючи сплетіння ліній, і обернувся до Лісової дівчини, що стояла за моєю спиною.

– Доброго ранку, Маро! Як спалося?

У відповідь мене нагородили піднятою бровою.

– Розповідай, що ти задумав. І не упусти нічого важливого. Зрозумій, врешті, що твої вибрики можуть поставити наше життя під загрозу.

– А ти обіцяєш, що спершу вислухаєш, а вже тоді робитимеш умовиводи? – попросив ввічливо.

Я зауважив, як вона хотіла відрізати на моє прохання, але стрималася.

– Я ж сама попросила розповісти, значить, готова вислухати.

Ну так, знаю я твоє вислухати, проскочило в голові, але в голос я сказав:

– Я зміркував, якщо єдине, що може знищити басорку – то вогонь, значить, вона має його боятися. Тому нам треба зібрати побільше люду з смолоскипами і піти на замок з погрозами його спалити. Таким чином, вона б мала здатися. А ми одягнемо на неї мольфу, котру я щойно закінчив і вона вижене ворожу душу з панни. Я надіюсь…

Мара якийсь час мовчала, недовірливо на мене поглядаючи. Тоді відповіла:

– А якщо, вона там засяде на дні, а то й тижні? А якщо, вона має силу літати чи перевтілюватися? Або вона нам на зло переб’є всіх полонених, за умови, що вони взагалі є?

– Я не знаю відповідей на ці запитання. Можу лише здогадуватися, що якби вона літала, то їй би не потрібно було відчиняти браму. І у мене є ще надія на допомогу водяного. Якщо він той за кого я його прийняв, він нам допоможе зсередини і збільшить наші шанси на успіх.

– Ну, поясни, чому тобі так залежить на тій багатійці? Навіть без зловорожої душі, вона навряд чи добродійка?

– Та зрозумій ти врешті, кожен має мати шанс на порятунок, на вибір, – наполягав я.

Обличчям Мари пробігла тінь сумніву чи недовіри. Я вхопився за це як за рятівну соломинку, лиш би не здаватись:

– Якщо моя мольфа не подіє, то розбирайтеся самі як знаєте. Я зробив з нею все, що міг: замочив залізо у настої рослин оберегів, вибив захисний символ і заговорив охоронною примівкою. Якщо та почвара все це витримає, то я безсилий вигнати чужу душу.

– Давай домовимось так, якщо нам вдасться її схопити, то правда твоя. Якщо ж вона надумає втекти, я пристрелю відьму і ми її спалимо.

Я дуже хотів вигадати ще якийсь спосіб та вираз на обличчі дівчини свідчив про те, що зараз втрачу і таку хитку можливість втілити свій задум. Тому відповів:

– Що ж, давай спробуємо.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Катерина Колесник
08.11.2022 15:32
До частини "Розділ 21. Олекса"
Подобається, що Мара не втрачає розуму і дуже ретельно все обдумує. Добре, що Олекса хоча б розповів свій план. Хоча він не здається надійним. Явно щось піде не так)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Злата Соловей
    20.09.2022 10:52
    До частини "Розділ 21. Олекса"
    Фух, я вже подумала, Олекса один полізе шукати пригод на філейну часину)) Рада, що він вирішив довіритися Марі. Хоча його план здається мені досить імпульсивним та непродуманим... Мара задає дуже правильні питання!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Злата Соловей
    20.09.2022 11:09
    Так-так, йому точно не вистачає пригод)) Ми тут переїзджали, тому не було можливості коментувати частіше. Але тепер вже надолужу!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Надія Мак
    20.09.2022 11:11
    А я тут трішки думала-гадала чи не ослабла цікавість до твору.)) Звичайно, розумію, що у всіх нас є життя поза Аркушем )) Надіюсь у вас все добре.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Злата Соловей
    20.09.2022 11:16
    Ні-ні, нічого не ослабло, не переживайте! Просто переїзди для мене завжди великий стрес, плюс до того ще купу речей треба розібрати, поприбирати будинок, та й основну роботу ніхто не відміняв... Але вже трошки розгреблась тут, так що поступово буду повертатися в активне творче життя))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Діана Вінтер
    08.09.2022 00:54
    До частини "Розділ 21. Олекса"
    Спойлер!
    Якщо чесно, план Олекси доволі сумнівний. На місці панни я б не вийшла навіть під загрозою спалення замку. Та й зібрати людей теж має бути складно, а ще складніше — тримати всіх під контролем, а якщо хтось перенервує та кине смолоскип і пожежа почнеться раптово? Це я не шукаю дірки в плані, це просто мої міркування, цікаво, як воно все обернеться насправді!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Надія Мак
    08.09.2022 00:59
    До частини "Розділ 21. Олекса"
    Так,план не ідеальний. Виправдати все це можна ти , що їх мало, а зволікати нема куди. Дякую за ваші роздуми.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Діана Вінтер
    08.09.2022 01:00
    І то вірно. Я б і такого плану не вигадала, якби потрібно було поспішати 😅 Олекса все одно молодець. Вірю в нього!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше