12.
Віра:
Щоб не запізнитися на зустріч, вийшла раніше. Було дві хвилини на дванадцяту, коли охорона універу зв'язалася з Накамурою. Мене провели в потрібний корпус.
Припущення, що Накамура Хіна — жінка, виявилося вірним. Це була зріла пані, вік якої неможливо визначити на око. Їй могло бути як сорок, так і шістдесят.
Після взаємних привітань назвала пані професорці своє прізвище, від якого та аж поморщилась. Японцям складно вимовляти підряд три приголосні звуки. Тільки хто їм винен, що звикли людей за прізвищем називати? Хай ще подякують, що я не Мрктчан.
Пані Накамура наголосила на тому, що зможе приділити мені не більше п'ятнадцяти хвилин. За що відразу вибачилась із чарівною посмішкою, яка їй дуже личила.
Я простягла свої роздруківки:
— Прочитайте, будь ласка, і висловіть власну думку.
Вона читала уважно, не поспішаючи. Потім поглянула на мене:
— Це Ви написали? Судячи з усього, тут уривки з різних творів, у яких проглядають Саяка Мурата й Абе Кобо. Здається, є щось спільне з творами Хітамі Канахари. Дзюн'їтіро Танідзакі зацікавився б тишею, яка вміє говорити. На мить навіть здалося, що до моїх рук потрапило щось невидане з ранньої творчості Юко Цусіми...
Накамура Хіна, говорячи, перебирала аркуші й, називаючи чиєсь ім'я, відкладала один-два аркуші вбік.
Мені стало соромно перед нею, що я така «темна» — згадані пані професоркою імена мені ні про що не говорили. Я не знаю, чи є вони творцями сучасності, а чи залишили свій слід у літературі ще до епохи динозаврів. Хтось сказав, що динозаври вимерли. Ось стоїть одна динозавриха, мовчки кліпає очима й пече раків...
У пані Накамури задзвонив мобільний, відволікши мене від самобичування. Вибачившись, вона відповіла на дзвінок. Прощаючись, ми розкланялись, і я пішла до виходу.
Недаремно таки прийшла. Цінний урок отримала.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!