27

Тож робота кипіла, час біг, Олег навіть пробував мене погодувати, і питав чим допомогти, але я не зважав. Ну який з нього тут помічник, а їсти поки не хотілося.

Все частіше і в більшій кількості символи ставали зеленими, білими та синіми. Червоні зникали, але на жаль не так швидко, як хотілося.

Я дуже вимотався і фізично і морально. Ті кляті знаки вже мерехтіли в очах. Але хто як не я...

— Все, перерва, давай, що ти там приготував. – я підійшов до Олега, а той і дійсно накрив вже на столику справжню поляну.

— О перекур! Разрєшіте доложіть о трапезі, – настрій Олега покращився, бо попри таємний бункер, який його захоплював, він вже відверто тут знудився, щось натискати я забороняв, а площа тут була скромна для прогулянок.

— До речі так. Земля курити можна?

— Можна Машку за ляшку... – о почуття гумору це добре, отже ще трохи й буде, як нова наша прекрасна і родюча Земля.

— О, вона говорить... А чому ж я тоді сумував скільки?

— Я не могла раніше, надто критично все було, ви вчасно прибули, ще б трохи й...

Я лиш махнув рукою, нехай спілкуються. Почав наминати провізію. Згодом Земля таки дозволила перекурить, тут вентиляція і фільтри, а з рештою памʼятаю, тут навіть фон надто малий, аж надто чисто.

Перекусивши, перекуривши й навіть завʼязавши сало, наслухавшись їхніх теревенів, а їм було про що поговорити, як не дивно. Я „начаклував” з поміччю кода собі навушники з класичною музикою. Саме те що треба, не заважає хоча б працювати. Я продовжив.

Скільки ми тут сиділи не відомо... Годинники, як і минулого разу зупинилися, дата та ж сама 31 лютого 1888... Ну принаймні дата не стрибала... Але я таки справився. Де інде потрапляли ще помаранчеві символи, але вони швидко міняли колір на прийнятний. Коли на білий, коли на зелений, чи синій. Земля вже справлялася сама. Що ж поживу якийсь час спокійно.

Але про всяк випадок зробив уже три консольки. Одна то телефон вдома. Я його, так би мовити, оживив. Інший вийшов з моєї запасної нокії „одинадцять два бублика”, як ми її ніжно називали в часи її популярності. А третьою жертвою був смартфон Олега.

Зовні нічого не змінилося і він міг і надалі ним користуватися, як і раніше, але в разі чого... З ним буде легше зустрітися. На додаток, всі консолі підсилив. Екрани тепер були не зі звичайного скла. Та й корпуси теж не китайський пластик.

Це тепер були алмаз і титан, або майже таке щось, принаймні за міцністю були матеріали, з яких були зроблені гаджети Зробив, що міг.

Тож подякував Землі за гостинність та почав уже було збиратися, але знов глянувши на телефон, згадав, що мучило мене вже давно одне питання.

— Земле, а чому саме 31 лютого 1888, як на тому надгробку, так і на наших екранах нині, замість дати?

— Ви не повірите.

— Та говори, мені теж цікаво, що за прикол такий...

— Добре. – ні ну точно вона усміхалася нині своєю невидимою усмішкою, саме усміхалася, як мати до малят, а не посміхалася, як гопник до своєї жертви. – Це дата створення світу, так би мовити, перші коди по перших кодах.

— Тобто, а як же всі дати, що раніше були, вся історія, археологи щось же знаходять, не розумію нічого, – Олег ще не зовсім звик, що тут можливе все...

— Ваша історія вся вигадка. Навіть про вчорашній день правду важко відшукати. Так все задумано. А знахідки... Вони або заплановані, або рештки старого коду.

— Тобто старого, – вже не витримав я.

— Іноді коректор не встигає запобігти катастрофі, іноді коректора не можливо знайти. Різні випадки бувають. От код і самознищується. А на руїнах старого коду починається оновлення з нуля...

— Ого і яке ж це вже оновлення?

— Дійсно яке? – не відставав і я.

— А ви здогадайтеся, – ні вона точно усміхнена, її веселить ситуація.

— Тридцять перша, – мовив Олег.

— Ні.

— Тисяча...

— Вісімсот вісімдесят восьма, – договорила замість мене Земля.

— Ніху... собі, – не змовляючись синхронно висловили ми з Олегом свою стурбованість ситуацією, що склалася.

— Десь так...

— Але ж зараз дві тисячі двадцятий уже.

— А якби ти не впорався, або ще завагався, міг би стати тисяча вісімсот вісімдесят девʼятим, уже найближчим часом.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.