Зміст
  • Важке дитинство заручника юриспруденції
  • Буремна юність
  • Армія на шпалах
  • Дембель з віршами
  • Робота для нероби
  • Безвідмовна пропозиція
  • Дилетант береться до роботи
  • Перші кроки гончої
  • Кава-чай, привіт-прощай
  • "Ретро", качелі і сімейний розбрат
  • Примирення і сватання в один день
  • Справа ясна, що діло темне
  • Новий гравець у дивній грі
  • Прикрий політ, колюче приземлення
  • Косметичний марафет, старий знайомий і нова спільниця
  • Нічна пригода і ранкові роздуми
  • Село Затемне не таке вже й темне
  • Небезпечна гра набуває інтриги
  • Не тільки вовка годують ноги
  • Розгадка на поверхні, Круглик релаксує
  • Незвична форма звіту й несподівана винагорода
  • З небес на землю
  • Спиртбол і діла амурні
  • Добробут родини - свята справа
  • Доказів більшає, а загадка все та ж
  • Собачі справи ловеласа
  • Полювання розпочато, та хто ж трофей?
  • Старі знайомі, нові відчуття
  • Цоб-цабе, оце так поворот!
  • Фініта ля трагедія?
  • Фінальний акорд
  • Небезпечна гра набуває інтриги

    Таким чином дещо у нашій безнадійній справі прояснюється: Задорожний перетнув кордон на добу пізніше, аніж стверджував, і зробив собі чудове алібі. Але я тепер знаю, що воно білими нитками шите. Де він провів ніч та ранок напередодні вбивства – ось що цікавило мене найбільше. Трохи світла на цю запущену справу могла пролити Галина, але де її шукати? І звідки вона знає, що її чоловік виїхав не тоді, коли зазначено в документах, а після вбивства? Завтра мені звітувати перед Анатолієм, як просуваються пошуки його дружини. Чи вистачить мені витримки не звинуватити його у вбивстві? Зібраних фактів мало, але вони так промовисто говорять самі за себе... Але з цієї простоти все стає ще більш заплутаним. Якщо Галина знає, що її чоловік у чомусь замішаний, то навіщо їй наймати мене? Весела сімейка, нічого не скажеш... Ситуація не з простих, а мені ні з ким порадитися.

    На під’їзді до міста я розкусив кілька кавових зерен, щоб приглушити запах пива. “Таврія” Кузьмича так торохтіла своїми зношеними агрегатами, що мені постійно здавалося, ніби днище ось-ось провалиться і я випаду на асфальт просто в руки ДАІ. Але обійшлося.

    Щасливо діставшись офісу, я передав рухому труну її власнику і почимчикував додому. підсвідомо впіймав себе на думці, що чим більше фактів свідчить проти Анатолія, тим дужче хочеться підозрювати його дружину. Чому такі думки напосіли мене – пояснити не міг, бо процес перетравлення інформації збивав живіт, котрий бурчав від голоду.

    Вдома все було гаразд. Віктор пристрасно вболівав за “Аякс” і не став розпитувати, де ж я так довго вештався. Хоч я також полюбляю футбол, а у виконанні справжніх майстрів тим пак, проте сьогодні ліга чемпіонів мені не засмакувала. Це ж я цілісіньку ніч не засну, якщо розмірковуватиму над тим, з чим не можу впоратися...

    Зваживши всі за та проти, реально оцінивши свої можливості, вирішив проконсультуватися в Олени. Їй краще розкусити психологію жінки, адже те, що іноді витворяє прекрасна половина, не піддається ніякій логіці і здоровому глузду...

    Братова поралася на кухні. Вона хронічно не переносила футболу, а в такий день їй нізащо не вмовити Віктора увімкнути інший канал. Перемивала посуд, а я заходився його протирати.

    ─ Назаре, що я бачу: ти не в захопленні від того, як двадцять два придурки б’ють один одного по ногах, намагаючись перегнати шматок гуми з одного кінця пасовища на інший?

    ─ Ні, Оленко, не в захопленні. Я не можу зосередитися, мучить мене одна дрібничка.

    ─ Віктор казав мені, що ти звалив собі на плечі непосильну роботу і самотужки намагаєшся її доконати. Певні успіхи є, але занадто віддаєшся роботі...

    ─ Він перебільшує мої здібності, але й недооцінює їх водночас.

    ─ Залишмо Віктора з його придурками у трусах та майках. Тебе що непокоїть?

    ─ Оленко, як би ти себе поводила, коли підставила б Віка?

    ─ Тобто?

    ─ Скажімо, у подружжя щось не ладиться, стосунки напружені, кожен хоче їх розірвати, але не проявляє власної ініціативи, боячись осуду сторонніх людей. У той же час не заперечує, аби партнер зробив цей крок першим. Як зробити щось таке, аби видати свій вчинок за його і спокійно вмити руки...

    ─ Тебе цікавить, що я робила б у такому випадку?

    ─ Ні. Припустимо, ти вже зробила. Кинула підозри на чоловіка та відвела їх від себе. Твої подальші дії?

    ─ Насамперед я уникала б зустрічі із ним. Оскільки все оточення думає, що це зробив він – мені слід зробити так, аби й мій суджений-розсуджений у це повірив... Стала б його уникати. Зникла б на деякий час. Розмова віч-на-віч передчасно розкриє карти... Ні, найкращий вихід – посваритися і втекти кудись... До батьків, скажімо.

    ─ Дякую, ти мені дуже допомогла?

    ─ А що, все аж так запущено? Стій, ти куди? Келихи хто протирати буде?

    ─ Знаєш, золотко, у мене з’явилося непереборне бажання поглянути, як радять собі ті придурки, що бігають за шматком гуми.

    ─ Ти невиправний! Коли перестанеш зловживати моїм добрим серцем? Ти одружишся колись чи ні?

    ─ А навіщо? Мені й біля тебе добре, ─ цілую її у щічку і тікаю до вітальні, ухиляючись від мокрої ганчірки.

    Ось тобі й психологія жінки. Всі вони думають в одному напрямку, хоч так не терплять одна одну...

    Я не помилився у своїх здогадках, а це підігріває ще більший азарт... Трохи заспокоївшись, додивився другий тайм і спокійно пішов спати. “Ранок вечора мудріший”, ─ кажуть росіяни. Мають рацію.

    Щойно прокинувшись, одразу став готуватися до зустрічі з Анатолієм, підбирав слова, аби не випустити ініціативи з рук... Але людина планує, а сили небесні... Несподівано нагадала про себе Галина.

    Я спокійно пив вранішню каву у маленькому кафе неподалік від офісу, переглядав газетні звіти про вчорашні матчі, коли підійшов якийсь школяр і запитав, чи я Назар К. Удостовірившись, що перед ним справді той, хто йому потрібен, передав мені листа. Перш, аніж я усвідомив, що сталося, таємничого посланця вже не було. Бажання пити каву та читати, хто забивав голи, відійшли на другий план, натомість з’явився мисливський апетит.

    “Пане Н. Чекатиму вас в 11.00 у готелі “Оксамит”. Кімната 203. Г.З.”

    А я думав, що лише в кінофільмах такі карколомні сюжети. Підвівши голову, став роздивлятися відвідувачів – чи нема серед них Галини. Інакше як вона могла знати, що я саме тут? У яку гру мені пропонують зіграти?

    Через годину я мав бути у готелі, через дві – розмова з Задорожним. Нічого собі день, а він тільки-но розпочався. Два звіти за дві години не під силу навіть мені, людині без комплексів і хряща в язику, як говорить моя братова.

    Що ж робити? Чимось одним треба пожертвувати.

    Отримані авансом гроші мають одну погану ваду – швидко розтринькуються. Погнавшись у двох напрямках, чи не стану я безробітним? Хай там що, а завдатку не поверну, бо нічого повертати... Якщо добре подумати, то бути безробітним на моєму місці не так уже й зле. Спати є де, їсти є що... Набагато краще, ніж заробляти гроші і витрачати їх на житло та харчування.

    Як би там не було, у мене відсутні переконливі докази, а саме їх вимагала Галина, і ще не до кінця продумана версія для Анатолія. Через надмірну кількість знаків запитань, які я сам собі розставив, важко звести все до логічного завершення. Залишалося довіритися інтуїції та впасти у течію життя – неодмінно кудись винесе.

    Вирішив не піти на зустріч з чарівною, спокусливою і непередбачуваною відьмою. А щоб вона мене у чомусь не запідозрила — спробувати відшукати щось гідне уваги...

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
    Лана Філлі
    30.09.2021 16:29
    До частини "Небезпечна гра набуває інтриги"
    Ранок мудріший від вечора - кажуть і українці) а ще кажуть: . Вечір думає, а ранок умає. . Завтра уранці буде видніше. Ранок покаже. Година вранці варта двох увечері. Ніч — порадниця-мати: порадить, що починати (казати). Ніч-мати дасть пораду.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше