Світлі та Темні

Коли Морґрат вперше побачив графіки демографічної ситуації серед молоді, він подумав, що це звіт про втрати у великій битві.

— Мінус 40% популяції орків у віці 12-14 років? — запитав він Зілча. — Епідемія? Світлі диверсанти?

— Зима, сір, — буденно відповів радник. — Традиція “Льодяного Гарту”. Батьки викидають підлітків на мороз у самий лютий буран. Хто вижив — той молодець. Хто ні — той слабак.

— Це не “слабак”, це втрачений платник податків! — гримнув Морґрат. — Це потенційний сержант, коваль чи хоча б м'ясо для авангарду!

Так почалася “Велика Освітня Реформа”, яку зустріли з таким же ентузіазмом, як і зубний біль.

1. Школа виживання (буквально)

Першим ділом Морґрат заборонив “Льодяний Гарт”. Замість нього він ввів Обов'язкову Середню Освіту.

Орки були в шоці.

— Як це — не виганяти в сніг? — обурювався старий шаман. — Як він стане чоловіком, якщо не відморозить собі вуха?

— Він стане чоловіком, коли навчиться читати карту і рахувати стріли в колчані! — відрізав Морґрат. — А замерзнути він завжди встигне, коли ми підемо в похід на Північні Королівства. Не треба квапити події.

Тепер замість того, щоб помирати в кучугурах, молоді орки сиділи за партами і слинили олівці, намагаючись вивести “Мама мила раму” (в орочій версії: “Мама гострила сокиру”).

2. Вища магічна освіта: Кінець епохи дилетантів

Ситуація в Темних Колах (аналог університетів) була не кращою. Раніше туди брали всіх, хто хотів носити пафосну мантію і зловісно сміятися. Результат: переповнені аудиторії, викладачі з нервовими тіками і купа студентів, які підривали себе на першій же лабораторці з алхімії.

Морґрат ввів ЗНТО (Зовнішнє Незалежне Темне Оцінювання).

— Вибачте, юначе, — суворо казав екзаменатор, дивлячись на абітурієнта-некроманта. — Ваш рівень мани — нижче плінтуса. Ви навіть мертвого хом'яка не піднімете, тільки змусите його сіпатися уві сні.

— Але я хочу володарювати над смертю!

— Йдіть у ПТУ (Професійне Темне Училище) на оператора кісткодробилки. Наступний!

Частота вибухів в алхімічних лабораторіях знизилась в десяток разів. Це зекономило бюджету тисячі золотих і зберегло життя сотням викладачів.

3. Авіаційна безпека

Найбільш одіозним проєктом став “Муніципальний Льотний Центр”.

Раніше віверн вчили літати просто: скидали з найвищої скелі. Принцип “лети або розбийся” давав 100% гарантію якості льотного складу, але сильно обмежував поповнення парку.

Морґрат наказав викопати гігантський котлован і заповнити його соломою. Поруч збудували трампліни різної висоти.

Картина була епічна: молода, перелякана віверна розганялася, махала крилами, падала каменем униз і... замість хрускоту кісток лунало м'яке “шурх”.

— Ну куди ти крило тягнеш, дурепа! — кричав інструктор-гоблін у мегафон. — Це аеродинаміка, а не махання ганчіркою! Давай по новій! Вилізай із соломи!

Рукокрилі не могли плавати, тому солома стала ідеальним рішенням. Смертність впала до нуля. Віверни, правда, стали трохи менш стресостійкими, зате їх стало багато.

4. Геологія для найменших

Кобольди – природжені шахтарі – мали генетичну проблему: жадібність затьмарювала розум. Вони постійно тягли на склади тонни піриту (котячого золота), плутаючи його зі справжнім.

Морґрат замовив тираж наборів “Юний Геолог”. У кожній коробочці були зразки: “Це — золото (добре)”, “Це — колчедан (погано, фу)”, “Це — динаміт (не їсти)”.

Економічний ефект був миттєвим. Інфляція, спричинена фальшивим золотом, зупинилася.

5. Позашкільна активність

Але найдивовижніше сталося саме-собою. Реформи породили вільний час, і темна молодь почала самоорганізовуватися. З нічого виникли клуби за інтересами:

- Спортивна секція “Політ і Приземлення”.

Тролі любили кидати все підряд. Гобліни любили екстрим. Вони знайшли одне одного.

На одному полі тролі вчилися влучності, жбурляючи добровольців.

На іншому кінці поля стояло Гоблінське Училище Каскадерської Майстерності. Малі зелені шибайголови в шоломах вчилися правильно групуватися при падінні, перетворюючи політ на мистецтво.

— Десять балів за траєкторію! — кричав суддя. — Але мінус два за приземлення, забув згрупуватися!

- Гурток “Вогник”.

Молоді драконіди, які раніше просто підпалювали сусідські сараї, тепер сиділи в гуртку і старанно дихали вогнем на дощечки. Випалювання по дереву стало хітом сезону. Портрети Темного Володаря, випалені на дубі, продавалися на сувеніри.

- Соціально-просвітницька спілка нежиті “Вічний Спокій”.

У підвалах мерії збиралися зомбі, упирі та скелети. Вони сиділи в колі, пили (хто міг) чай і обговорювали проблеми соціалізації.

На стіні висів плакат, намальований невмілою рукою (що відпадала): “Людина людині — вовк, а зомбі зомбі — зомбі”.

Це означало глибоку філософію: живі можуть зрадити, а зомбі завжди зрозуміє іншого зомбі, бо обом хочеться мізків, але доводиться їсти казенну кашу. Вони вчилися не гарчати на перехожих і контролювати розпад тканин.

***

Якось Морґрат, проходячи повз школу, зупинився, коли пролунав дзвоник. Він з хвилину дивився на те як маленькі люди, орки, ельфи та всі інші в охайній шкільній формі (затвердженого державою зразка) бавляться на перерві. На його обличчі з’явилась посмішка.

— Ми стаємо м'якими, Ваша Темносте? — з підозрою запитав радник.

— Ми стаємо кваліфікованими, Зілче, — відповів Володар, — Раніше у нас була орда. Тепер у нас — кадровий резерв.

— Однак запиши… — додав він згодом, — Нехай на уроках праці все ж таки вчать робити списи. Про всяк випадок.

Зілч кивнув.