Світлі та Темні

Коли суспільство припинило вбивати одне одного за косий погляд, перед Морґратом постала нова проблема. Суспільство захотіло їсти. Причому регулярно, а не лише після вдалого набігу.

— Армія марширує на шлунку, — процитував Морґрат стародавню мудрість, дивлячись на карту Попелястих Пусток. — А наші шлунки марширують у бік голодного бунту. Зілче, що ми їмо?

— Гнила солонина, корінці, щури і те, що вдалося відібрати у слабших, сір, — відзвітував радник.

— Це дієта для вимирання, а не для завоювання світу. Починаємо аграрну революцію.

1. Лісове господарство: Ліцензія на вбивство

Першим під удар реформ потрапили ліси. Раніше вовкулаки, орки та лісові тролі полювали за принципом «Бачу м'ясо — хапаю м'ясо». Через це в Дрімучих Лісах спокійно почували себе лише скунси та білки.

Морґрат створив Державну Єгерську Службу.

— Що це за папірець?! — вив ватажок зграї вовкулак Ікло, втупившись в документ що пхнув йому під носа інспектор.

— Це ваша квота, — спокійно пояснив інспектор (старий, битий життям ент, який перейшов на Темну сторону через низькі зарплати у ельфів). — На цей місяць вашій зграї дозволено вполювати десять оленів, п’ять кабанів і нуль зайців. У зайців шлюбний період.

— Але ж повний місяць! Я хочу крові!

— Пийте томатний сік. Якщо я побачу хоч одну заячу лапку, я анулюю ваш дозвіл на виття після 23:00.

Вовкулаки скавучали, але корилися. За кілька років популяція дичини відновилася настільки, що олені перестали боятися своєї тіні і нахабніли, виходячи на дороги.

2. Грибна селекція: Смак, який не вбиває

У вологих печерах та підземеллях раніше росло казна-що. Гриби світилися, шипіли і намагалися з’їсти грибників. Морґрат залучив найкращих відьом-біологів до селекції.

Замість отруйних блідих поганок почали вирощувати “Гриб Стратегічний, Білковий”. Він був розміром з колесо воза і на смак нагадував курку з присмаком сірки, але одного гриба вистачало, щоб нагодувати взвод гоблінів.

— Ваша Темносте, — доповідав головний міколог. — Ми вивели новий сорт плісняви для сиру. Вона не просто смачна, вона ще й світиться в темряві, що економить факели в їдальнях.

— Геніально, — кивнув Морґрат. — Затверджую.

3. Поля та канали: Симбіоз жаху

Але головна битва розгорнулася на полях. Морґрат впровадив трипільну сівозміну (пшениця — ріпа — відпочинок землі), яку орки називали “Магією трьох сезонів”. Щоб забезпечити поля водою, раби (тепер перейменовані на “працівників з пожиттєвим контрактом”) викопали мережу іригаційних каналів.

І тут Морґрат проявив геній біолога. Поля атакували комахи-шкідники. Світлі використовували б магію чи пташок. Морґрат пішов іншим шляхом.

Він наказав розводити у зрошувальних каналах Бойових Жаб. Це були не звичайні жаби. Це були жаби розміром з собаку, селекціоновані на болотах. Вони жерли сарану, жуків і дрібних гризунів з неймовірною швидкістю.

— Єдиний мінус, — зауважив Зілч, — Вчора жаба ледь не з'їла агронома.

— Повісити таблички “Обережно, працює земноводний патруль”, — відмахнувся Володар. — Зате пшениця ціла.

А у південних заболочених землях Морґрат наказав садити рис. Але рис потребує прополювання, а гобліни ненавидять вовтузитися у воді по коліна.

Рішення прийшло у вигляді Болотяних Крабів. Ці панцирні потвори раніше просто клацали клешнями і заважали швидко подорожувати. Тепер їх запустили на рисові поля. Це був ідеальний симбіоз. Краби поїдали бур'яни та шкідників, не чіпаючи рис. Своїм послідом вони удобрювали ґрунт. Коли краб виростав занадто великим і нахабним, він автоматично переходив у категорію “Вечеря”.

Гобліни тепер працювали на полях дуже швидко і вкрай уважно, бо, якщо забаритися, краб міг вирішити, що палець гобліна — це теж шкідник. Продуктивність праці зросла в рази завдяки природній мотивації.

Осінь того року видалася золотою (в переносному сенсі, бо небо як завжди було затягнуте хмарами вулканічного попелу).

***

Морґрат стояв біля величезного елеватора. Повз нього йшли валки, навантажені мішками з борошном, діжками з грибним паштетом і в’язками сушених крабів. Орки не виглядали виснаженими. Вони виглядали ситими. А ситий орк — це сильний орк.

— Ваша Темносте, — підійшов Зілч, жуючи рисовий пиріжок з крабовою начинкою. — Згідно зі звітами, ми вперше в історії маємо профіцит продовольства. Ми навіть можемо почати експорт.

— Експорт? — перепитав Морґрат.

— Так. Контрабандисти кажуть, що у Світлих землях цього року неврожай. Їхні селяни молилися богам про дощ, але забули про іригацію. Вони готові купувати наше зерно.

Морґрат посміхнувся своєю найпідступнішою посмішкою.

— Продавайте. Але ставте на мішках штамп: “Вирощено в Імперії Зла. Без ГМО, але з краплею ненависті”.