Сувенір

Північ

[Бірмінґем, чотири роки тому]

— Сідай, — сухо вимовив Честер Харт, головний констебель й увімкнув запис на екрані.

— Працівник поліції Бірмінґема, ім’я та посада якого приховано з міркувань безпеки та покійний активіст Фред Маккей, тіло якого досі не знайдено, викрили злочинну групу серед силових структур, що займалася вбивствами свідків, фальсифікацією доказів та наркоторгівлею. Тепер десятки вищих чинів поліції опинилися за ґратами. За словами головного констебля — слідство триває. З місця подій Олівія Дадлі, Новини Бірмінґема.

— Ти всрав за місяць роботи три роки клопіткої праці. Матері його ковінька Коуле! Ти не такий розумний, яким себе вважаєш. Сука, ти розумієш наслідки таких дій? Це була спільна операція зі Скотленд-Ярдом. Три роки!

— Так, сер. Я розумію. — сказав Алан до болю стискаючи кулаки.

— Ніхріна ти не розумієш! Тепер мені — жопа. І ти в сторонці не залишився. Вже є указ. Уявляєш? Тижня не пройшло. Мені сказали забирати речі й валити у сраний Престон. А тобі у Ланкашир. — пауза. — Сука! Щоб вам всім пес губи лизав! — пауза. — Або на пенсію. — майже пошепки додав Честер.

— … — Алан набрав повітря та відчув легкий присмак алкоголю.

— Чого мовчиш? А, бачу. Знову рука? Треба було звільнити тебе ще тоді.

— Напевно.

— Сука! Сука! — головний констебль вдарив двічі кулаком по столу. — Я ж тебе просив по-людьски не пхати носа у цю справу. Пам’ятаєш? Роби свою роботу, фотографуй, збирай, заповнюй звіти, трахай дівок, пий пиво. Але ж ні, натяків, сука, не розумієш. Награвся в детектива? Га? Тепер будеш на сраній півночі дрочити наодинці. Кмітнув? А тепер вали нахрін звідси. Сподіваюсь я тебе розумного більше ніколи в житті не побачу!

Коул видихнув опустивши погляд в підлогу та вийшов з кабінету Честера.

— Двері, зачини йобані двері! — долинуло зсередини у супроводі протяжного гудка потягу.

Задзвонив будильник.