"Каселона". Природний добір

/З відеоблогу Коте Ріни/

Здрастуйте, шість мільярдів дивних людей та представників інопланетних рас. Статистика натякає, що ви дуже різні, тому я припиняю будь-які спроби розширити аудиторію популярними, але особисто для мене не цікавими темами. Чи надовго – інше питання, проте сьогодні випуск не матиме ані шокуючих обіцянок, ані скандальних новин, ані реклами.

Мені набридло блазнювати. Спочатку це здавалося кумедним, а тепер викликає нервове хихикання. Я втомилася від нескінченної ролі й хочу додому. Мені приїлася маска Коте Ріни. Багато хто з вас, напевно, підозрює, що мій знаменитий автобіографічний роман «Я – бляшанка» – абсолютна вигадка, чи не так? Це не зовсім правда. Я – суцільний кіберпротез, а все інше – прибуткова фантазія.

Хочете ще одкровень? Моя справжня історія нудна до неможливості. Мене ледь не вбили, я кілька років намагалася заявити про себе і помститися, потім зустріла людину, яка могла стати черговою жертвою моїх кривдників, і ми разом добилися сякої-такої справедливості. Нам не допомагали ні знаменитості, ні багатії, ні правителі. Не було у нас ні надсекретного обладнання, ні суперсил, ні удачі у неміряній кількості. Наші супротивники не вирізнялися ні харизмою, ні інтелектом, ні зовнішніми даними.

Гаразд, брешу. Вони були привабливими і впливовими негідниками з грандіозними планами і без краплі совісті, але, повірте, це не робить їх кращими за звичайних лиходіїв.

До чого я веду? Та до того, що нумо залишимо Коте Ріну в минулому і познайомимося з Катею. Вона теж плюється отрутою, не вміє вчасно прикусити язика, любить гроші і лізе, куди не просять. Запитуєте, в чому різниця? Катя ненавидить хайп заради хайпа і не вміє догоджати. Не турбуйтеся, ви швидко вловите відмінність.

З чого почнемо?

Пропоную обговорити принців. Точніше, принца Енлана, що ніби й існує в новинах, довідниках, світській хроніці, документах і так далі, але насправді я змогла знайти лише його дитячі фотографії.

Він був гарненьким світловолосим хлопчиком з великими синіми очима і сором’язливою усмішкою. Дуже худеньким, хоча сучасні карикатури показують маленького принца справжнісіньким пончиком.

Про його захоплення не відомо ні Галапедії, ні мені. На всіх знімках Енлан одягнений у шкільну форму – штани з лампасами, білу сорочку, краватку з державним гербом і широкий як для його вузьких плечей піджак. Взуття на вигляд стандартне – практичне і непомітне. На задньому плані – або школа та однолітки, або головна площа та якісь офіційні заходи. Поряд із принцом нікого – ні друзів, ні батька. Всі ж в курсі, що його мати, перша дружина Іможена Великого, загинула в авіакатастрофі через кілька тижнів після народження дитини?

Енлан підріс і фотографуватись перестав навіть для шкільного альбому. Галанет пропонує кілька нечітких зображень, але я вельми сумніваюся в їхній правдивості. Про підліткові роки принца можна судити хіба що за його досягненнями у навчанні, яких було, чесно кажучи, небагато.

Ось не треба божеволіти в коментарях. Це стосується вас, Лисичко Сью! Як на мене, ви надто зацікавилися цією темою. Спокійніше, га? Ніяк не зрозумію, ви лаєте Енлана чи захищаєте? Чекайте! Можливо, ви знаєте його особисто?

Ой. Вимкнулась.

Гаразд, облишмо це.

Я розумію, що у сучасному світі неможливо не потрапити в об’єктив, особливо спадкоємцю королівства. Так, у ті часи Енлан був зразковим юнаком без революційних нахилів і вважався спадкоємцем!

Але між «тими часами» і сьогоднішнім днем – п’ять з лишком років і багато політичних проблем. Серед вас є хакери, люди? Чи можна якось дізнатися, коли саме принца почали стирати з історії Імодалісу? А може у когось збереглися роздруковані фотографії Енлана? Якщо ви – мешканець королівства, у жодному разі не скануйте їх і не намагайтеся відправити через галанет.

Чому?

Вчора я нереально протупила з екстрасенсорними експериментами. Мій улюблений радник Мін надіслав зі своєї електронної пошти собі ж листа – фото кіберкота, підписане «Я і принц Енлан». Лист не дійшов. Сьогодні радник Мін подав у відставку. Його допуск до державної бази даних анульовано, тому глянути на ідентифікаційну картку принца найближчими днями я не зможу.

Мені одній здається, що між цими подіями є зв’язок?

Чекайте, у коментарях активність аж зашкалює, а я не можу вловити суть претензій. Хвилинку… В цьому сленгу сам чорт ногу зломить!

Ага.

Емм… У нас тут затіялася невелика суперечка на тему можливостей Імодалісу. Одна сторона вважає, що прибрати людину з мережі під силу навіть слабенькому хакеру, інша – що потрібні ресурси, яких королівство не має.

А хто має?

Ой, ось не треба перераховувати розвинені світи! Чхали вони на Імодаліс. Давайте щось ближче. Або далеке, але з довгими руками.

І більшість із вас схиляється до того, що…

Імперія Талтіс? Вона ще існує? Її ж остаточно розгромили союзні війська років сто тому, хіба ні? У них там революція була, монархію скинули, організували диктатуру… Каюсь, в історію я не заглиблювалась, але фільм дивилася. Ну, той, де у фіналі імператор каже повстанцям: «Я відмовляюся визнавати поразку» і підриває себе разом із дружиною, дітьми, палацом та половиною столиці.

О, Лисичко Сью, ви повернулися? Звідки стільки обурення та цитат?

Ясно. Насправді імператор здався, щойно запахло смаленим, зберіг усі титули та деяку власність, отримав підтримку від розвинених світів і жив прекрасно, бо простий народ небайдужий до поваленої аристократії. Дякую за допомогу.

У будь-якому випадку імперії Талтіс більше немає, а Республіці Талтіс грати з Імодалісом нема чого. Чи я чогось не розумію?

Пропоную поки зупинитися на тому, що Імодаліс може прибрати колишнього наслідного принца з галанету. Чи контролюють вони пошукові запити, чи справді підчистили навіть іноземні сервери, сказати не можу – я не фахівець, але ви, люди за інформаційною завісою, можете це перевірити.

Навіщо? Вам самим не цікаво, як далеко простягається влада короля Іможена?

А, навіщо «стирати» Енлана? Таж він зайвий. І, зауважте, його не стирають взагалі, а роблять бляклим, несправжнім, нереальним.

Незабаром король одружиться вдруге. У нього з’явиться син – зразковий законний спадкоємець, якого виховають за всіма правилами і не дозволять мати неналежні майбутньому правителю думки. Років через десять люди скажуть не: «Пам’ятаєте принца Енлана, що організував протести робітників сталеплавильного заводу, стояв на барикадах разом зі швачками і ловив браконьєрів птаорі?», а: «Мені здається, колись був ще один принц. Милий хлопчик… Як його звали? Ой, це не має значення».

Думаєте, я перебільшую? Можливо. Але в наш час інформації занадто багато, вона падає на людей суцільним потоком і не затримується в пам’яті надовго.

Знаєте, що мене вражає? Цензурний щит Імодалісу – найпотужніший із тих, що нині існують, проте я говорю майже вільно і, судячи з ваших відповідей, ви, мешканці далеких країв, мене навіть чуєте.

Ми – крапля в морі безкрайнього Всесвіту, але зробімо одну спільну справу: запам’ятаймо принца Енлана як людину, а не безлике ім’я. О, Лисичка правильно пише! Запам’ятаймо Енлана як дорослого чоловіка, що ризикнув бути не таким, як усі, а не як гарненького хлопчика у шкільній формі.

До речі, міні-сенсація: принцеса Аофанія в якомусь інтерв’ю теж тепло відгукувалася про принца і називала короля, що його зрікся, старим заздрісним тупицею.

Принце, якщо ти мене чуєш, знай: у цьому світі є кілька людей, які б дуже хотіли з тобою познайомитися. Перепрошую, кілька мільярдів людей та представників інших рас. Адже так?

Ні, я не закликаю до перевороту! Люди, вам доплачують за те, щоб ви бачили в моїх словах екстремізм?!

Все, бувайте. Наступного разу обговорюватимемо новий еротичний фентезі-трилер «В обіймах моху», бо він точно не спровокує масові заворушення. Це була не реклама, а відсилання до королівського добору. Принцесу Аофанію запросили на другорядну роль, чули? Вона зіграє труп. У сенсі, когось із сімейки вампірів, що гасають світом у пошуках собі подібних і вельми активно проводять дозвілля з простими смертними. Увага, спойлер: персонаж Аофанії довго не проживе. Чому одразу помре? Зцілиться від вампіризму силою любові і вирушить на Онікс-7 вирощувати лайсів.

Так, кінцівку я вигадала, але фільм обіцяють епічний.

Усім добра, до нових зустрічей і не забувайте про конфіденційність у мережі. Для мешканців Імодалісу це недоступна розкіш, але, впевнена, теоретично вони розуміють, що це таке.